Наприкінці грудня 2022 року Керівник головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський вперше за сім років роботи дав ЗМІ інтерв’ю. В ньому він поскаржився на нестачу детективів, але при цьому розповів про дивне 6-місячне відрядження до ГУР МОУ, в якому його супроводжували цілих 30 детективів, що могли б в цей час викривати корупціонерів.
Своїх здобутків за 7 років роботи Калужинський навести не спромігся, бо об’єктивно говорити тут немає про що. За інформацією бюро, станом на червень 2022 року в роботі було 859 проваджень, 357 повідомлень про підозру, 380 обвинувальних актів. Але головний показник ефективності НАБУ — реальні вироки корупціонерам. Їх лише 87. На прикладі найгучніших справ НАБУ ми проаналізували якість досудового слідства детективів, за яке відповідає Калужинський, і дійшли до невтішних висновків. В аналізі використовували відкриті офіційні дані НАБУ і Ради громадського контролю.
Кримінальне провадження щодо військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика за незаконне збагачення (№52015000000000017), кваліфікація ч.2 ст.368-2 КК України.
Досудове слідство тривало близько року і наприкінці 2016 року справу скерували до суду. Однак в квітні 2020 року перший заступник керівника САП Максим Грищук, всупереч вимогам чинного законодавства України і без наявності підстав звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про закриття кримінального провадження.
Хоча раніше суд вже відмовився задовольнити аналогічне клопотання у зв'язку з тим, що кримінальне провадження може бути закрито лише на стадії досудового слідства на підставі постанови прокурора. Втім ВАС справу закрив, хоча не мав на те повноважень — ця справа взагалі не підсудна антикорупційному суду, про що зазначав Верховний Суд.
Мера Одеси Геннадія Труханова обвинувачували у привласненні майна, замаху на вчинення злочину, відмиванні грошей, підробці документів. Досудове слідство у кримінальному провадженні (№52016000000000411) тривало довгі 2 років, повсякчас піарилось у ЗМІ, аби довести суспільству «ефективність» діяльності НАБУ.
Бюро підняло багато галасу, а от виконати свою роботу якісно не спромоглося. 9 липня 2019 року Малиновський районний суд Одеси оголосив вирок: виправдав усіх обвинувачених у зв'язку з недоведеністю складу кримінального правопорушення в їхніх діях. Сам же Калужинський в інтерв’ю, про яке ми згадували на початку, переконував, що доказів достатньо.
Що маємо зараз? Справа повільно слухається у Вищому антикорупційному суді. Тим часом Труханов і досі не посаді, захищає пам’ятники російським діячам.
НАБУ розслідувало привласнення посадовцями УЗ 13,5 млн грн. В Квітні 2017 року про підозри було повідомлено начальнику ДП «Управління промислових підприємств Укрзалізниці» і його заступнику. Кримінальне провадження №52017000000000353.
Солом'янський районний суд Києва відмовився затвердити угоди про визнання винуватості і повернув кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування. Прокурор оскаржив цю ухвалу, але Апеляційний суд Києва відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою.
Тобто детективи неправильно оформили угоду про визнання винуватості. Через це обвинувачені так і не були притягнуті до відповідальності, а сама справа зникла з Єдиного державного реєстру судових рішень. Це свідчить про те, що НАБУ не спромоглося виправити власну помилку і направити справу до суду повторно.
Згодом матеріали щодо в.о. начальника ДП «УПП УЗ» Ярослава Жмурка виділили в окреме провадження — №52017000000000001. Втім в січні 2020 року Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження, а іншою ухвалою задовольнив клопотання прокурора САП про об’єднання двох проваджень щодо зловживань в УЗ в одне.
Фактично справа Жмурка була похована разом із попередньою. Обидві зникли із Єдиного державного реєстру судових рішень.
Щодо посадовців зернової корпорації НАБУ відкрило 2 провадження №52015000000000014 і №52016000000000348. Обида — за фактом привласнення і розтрати майна. Досудове слідство тривало рік, аж поки Печерський районний суд Києва не об'єднав два провадження в одне, а згодом ВАС визнав обвинувачених невинуватими у пред`явленому обвинуваченні та виправдав.
Інакше кажучи, замість того, аби збирати докази і обґрунтовувати провину обвинувачених, щоби справа не розвалилася у сід, підлеглі Калужинського штучно дробили справи на кілька проваджень, лишень би відзвітувати про хороші кількісні показники. Корупціонери при цьому залишалися без вироку.
Справу митника Вадима Альперіна, якого президент Володимир Зеленський нещодавна позбавив громадянства, НАБУ розслідувало довгі 5 років. Зараз вона повільно розглядається у ВАС і невідомо, чи закінчиться розгляд обвинувальним вироком.
За фактом заволодіння талонами НАБУ відкрило провадження №52016000000000312, кваліфікація ч. 2 ст. 191 КК України — привласнення, розтрата майна. Детективи розслідували справу 4 місяці, однак не змогли довести провину прокурора: ВАС визнав прокурора невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдав у зв`язку з недоведеністю наявності в його діях складу злочину.
Згодом вказаний вирок був скасований, а прокурора таки визнали винуватим, призначивши 6 місяців арешту. Однак через те, що НАБУ згаяло час, обвинуваченого одразу ж звільнили з-під варти у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до відповідальності.
Таких прикладів «ефективності» досудового слідства детективів НАБУ безліч. З направлених до суду детективами 380 кримінальних проваджень, досудове слідство тривало в середньому 505 днів, тобто кожна справа розслідувалась в середньому 1,5 роки. Більшість зі справ навіть під час розгляду в спеціально створеному Вищому антикорупційному суді закінчується виправдовувальними вироками, або ж їх розгляд штучно затягують, щоб не псувати НАБУ статистику суцільними виправданнями.
За сім років діяльності НАБУ звітує про 731 обвинуваченого та 380 обвинувальних актів. Це в середньому 2,7 і 1,5 на одного детектива відповідно. Тож який кадровий голов мав на увазі Калужинський? Видається, що йому вистачає і штату і грошового забезпечення, аби бюро працювало ефективно. Можливо, все впирається в бажання?
Загалом на утримання НАБУ вже витрачено з бюджету понад 6 млрд грн, тобто в середньому один обвинувачений корупціонер «коштує» державі понад 8 млн грн, а одне кримінальне провадження — 16 млн грн. Якщо додати сюди ще і утримання ВАС — отримаємо геть «золоту» антикорупційну вертикаль. Ця інвестиція не окупається. При цьому щороку кошторис збільшується. Винятком став лише 2023 рік. Через війну на бюро заклали 1,2 млрд грн, в той час як в 2022 року орган отримав 1,3 млрд.
Результати НАБУ можуть здатися задовільними, якщо дивитись загалом, не приділяючи уваги кожному окремому провадженню. В іншому випадку важко не помітити безліч маніпуляцій з речовими доказами, купу необґрунтованих підозр, неправильно оформлених угод зі слідством та інших процесуальних порушень. Це або наслідок непрофесійності, або ж умісне процесуальне шахрайство. Калужинський вже 7 років очолює цей процес. Він не просто не втратив посади, а ще й розширює свій вплив на всю верхівку НАБУ. Просто зараз він намагається протягнути на конкурс на посаду директора бюро одного зі своїх підлеглих, в результативності яких ми мали можливість переконатися.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора