13 червня
Завантажити ще

Податки у воєнний час: чи варто знижувати і що не так із податковою реформою "10-10-10"

Податки у воєнний час: чи варто знижувати і що не так із податковою реформою
Фото: УНІАН

Економічна криза через війну торкнулася кожного в Україні. Проте відповідь на запитання, чи може у такій ситуації допомогти зниження податків, далеко не однозначна.

Днями голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев вкотре розкритикував податкову реформу "10-10-10". Що ж не так із реформою та наскільки взагалі доцільно знижувати податки під час війни? Ці питання KP.UA обговорила із економістами.

Податкові плани

У недавньому інтерв'ю виданню delo.ua Данило Гетьманцев розповів, що план із податків минулого року було виконано на 4/5. Причому якщо митниця виконала план із наповнення держбюджету на 57%, то податківці недовиконали «мирний» план лише на 0,6%. А порівняно з минулим роком надходження від податкової зросли на 13,1%, незважаючи на падіння економіки на третину.

Знижувати в такій ситуації податки означає ще більше збільшувати дірку у бюджеті. Тому у комітеті налаштовані рішуче: знижувати податки не будуть, але деякі зміни проведуть. Йдеться про відміну пільгової ставки на рівні 2% для третьої групи єдиного податку, відновлення повноцінних податкових перевірок, повернення штрафів за невикористання касових апаратів (РРО) тощо.

Щодо пропозиції знизити податки до 10%, то Гетьманцев назвав її «політичним піаром у війну», наголосивши на недоцільності даної ініціативи.

Нагадаємо, що податкова реформа "10-10-10" пропонує знизити податок на доходи фізосіб (ПДФО), ПДВ та податок на прибуток до 10%; ЄСВ та податкові пільги скасувати, але при цьому посилити фіскалізацію та контроль.

Тож чи варто під час війни знижувати податки?

Знижувати чи не знижувати?

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко погоджується з тим, що пропозиція "10-10-10" має вигляд порожнього піару. Щодо зниження податків загалом, то, каже Охріменко, практика показує, що це працює погано.

– У нас уже знизили податки – наприклад, спрощенці третьої групи зараз мають платити 2% з обороту, – нагадує експерт. – Але платять далеко не всі: вважають, що це багато, до того ж і перевірок зараз немає, тож деякі просто нахабніють.

Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак також вважає "10-10-10" популізмом та спробою зібрати останні гроші у країні. Водночас експерт вважає, що знижувати податки під час війни потрібно, оскільки це підтримує і бізнес, і населення.

– Оподаткування під час війни залежить від характеру та тривалості війни, наявності ресурсів у країни, – міркує експерт. - У нашому випадку війна є оборонною та затяжною, а економіку ніяк не назвеш стійкою. Думаю, що в такій ситуації тотальне зниження податків покладе гроші до кишені бізнесу, в уряді на це не підуть. Підвищення податків - це шлях не тільки до швидшого збирання грошей, а й вимивання грошей у населення. По суті, уряд стоїть перед вибором: отримувати гроші поступово, стабільно і тривало чи зібрати гроші в короткий термін, викликавши скорочення бізнес-активності в країні, масове закриття компаній, зростання безробіття, а потім вирішувати ще й ці проблеми.

Економіст Владислав Банков каже, що ситуація є гарним моментом для глобальної реструктуризації економіки країни, проведення тотальної лібералізації та дерегуляції.

– У цьому контексті порівняно з "10-10-10" найбільш оптимальним є єдиний податок з обороту (на кшталт того, що був запропонований Зеленським навесні) чи податок на транзакцію, який утримувався б в автоматичному режимі під час проведення розрахунків, – вважає Банков. - Це звільнило б кілька десятків тисяч чиновників від марної роботи і дало б додатковий кадровий ресурс як реальному сектору економіки, так і ЗСУ.

Аналітик Данило Монін додає: воююча держава не може закривати свої витрати через податки, саме тому зовнішня допомога нам буде необхідна в будь-якому випадку. У таких умовах намагатися вибити податки з бізнесу, можна сказати, злочинно по суті. Адже якщо не знижувати податки, вони знизяться самі через зростання тіньової економіки та переходу туди частини бізнесу. До того ж за непомірно високих податків формується ще більший конфлікт по лінії держава – бізнес.

"Не ефект, а ефективність"

Чому ж експерти так одностайно налаштовані проти "10-10-10"? Основні положення реформи детально та доступно розібрав аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ.

Експерт зізнається, що аналізувати концепцію "10-10-10" йому складно, оскільки до неї входить його «улюблене дітище» – єдиний податок на працю 10%. А те, що під час війни якраз треба зменшувати податок на працю, для нього очевидно.

- Сама назва «10-10-10», звичайно, голосна і добре заходить у маси, але головне в податковій реформі все ж таки не назва, а зміст і ефективність, - каже Кущ. - Існує чотири види податків: на працю, на капітал, на активи та на споживання (непрямі податки). І мистецтво фіскальної реформи полягає не у зниженні всіх податків одразу, оскільки Захід вічно утримувати нас не буде, а бюджет треба наповнювати, а у правильному зміщенні податкових акцентів. Тому необхідно компенсувати зниження податків розширенням податкової бази.

За словами експерта, сьогодні у нас спостерігається колосальна диспропорція у бік оподаткування праці: ЄСВ, прибутковий податок та військовий збір сумарно становлять 41,5%. Ці податки стягуються із найманих працівників.

На другому місці – податок на споживання: акциз та ПДВ. Базова ставка ПДВ – 20%, податок сплачує кінцевий споживач.

На третьому місці – податок на прибуток у розмірі 18%.

– Якщо говорити в абсолютних цифрах, то податок на прибуток та ЄСВ становлять понад 600 млрд грн на рік, ще понад 300 млрд – імпортний ПДВ, – продовжує Кущ. – Тобто сумарно із звичайних українців здирають трильйон гривень на рік або із зарплати, або при купівлі товарів та послуг. Податок на прибуток у нас сплачують переважно іноземні та державні компанії, а також ФПГ – всього близько 200 млрд грн. Про податок на активи взагалі не говорю – виходить кілька десятків мільярдів гривень. Податок на розкіш (яхти, гелікоптери, літаки, особняки) якось не пішов. Таким чином, отримуємо, що основна фіскальна «дійна корова» в нашій країні – це звичайні люди. Саме тому я вже багато років говорю про необхідність скасування податків та зборів на фонд оплати праці (прибутковий, ЄСВ, військовий) і запровадження замість них кумулятивного податку на працю у розмірі 10%.

При цьому, каже Кущ, важливо врахувати три важливі нюанси.

  1. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян має дорівнювати мінімальній пенсії, мінімальній зарплаті та реальному прожитковому мінімуму. Тобто мінімальна зарплата не оподатковується, інакше спочатку ми знімаємо податки з 6700 грн, а потім відшкодовуємо субсидіями.
  2. Встановлюючи базову ставку в 10% на доходи вище за мінімальні, потрібно ввести прогресивну шкалу для великих доходів. Умовний «коболів», отримуючи зарплату в мільйон гривень, не має користуватися ставкою 10%. Прогресивна шкала може мати такий вигляд: ставка для мінімальної зарплати 0%; вище за мінімальну, але нижче 100 тис. грн. - 10%; 100 - 500 тис. – 20%; 500 тис. – 1 млн – 30%; вище 1 млн – 40%.
  3. І, нарешті, "бруттизація". Свого часу «реформа Яценюка» полягала у зниженні ставки ЄСВ у півтора рази – до 22%. Але ця податкова економія пішла не на збільшення зарплат, а осіла десятками мільярдів у кишенях кількох олігархів. Причина полягає в тому, що ЄСВ, на відміну від ПДФО, не входить до зарплати «брудними», а нараховується до загального фонду оплати праці на підприємстві. А для того щоб його зниження призводило до зростання зарплат, ЄСВ має бути включений до зарплати «брутто». Від цієї маленької деталі і залежить те, хто стане вигодонабувачем від зниження єдиного соціального внеску – роботодавець чи найманий працівник.

- Щодо ПДВ, то зниження ставки до 10% нелогічне, - продовжує Кущ. - Думаю, що набагато важливіше встановити диференційовані ставки. Наприклад, базова – 15%, ставки на соціальні товари та послуги (комуналка, паливо, соціальні продукти, ліки) – від 0% до 5%. При цьому на певні товари та операції – лакшері-товари, товари з престижних бутіків, ювелірні вироби, деякі банківські операції – можна запроваджувати підвищені ставки.

Щодо податку на прибуток, то, вважає аналітик, його значення перебуває сьогодні на відносно оптимальному рівні – 18%. Немає жодної проблеми в тому, щоб, скажімо, із прибутку на мільйон заплатити 180 тис. грн податків. Тим більше, що зниження цього податку до 10% пропонують «обмінювати» на відміну всіх пільг. В Україні низький податок на прибуток призведе лише до того, що інвестор зможе виводити більше капіталу за кордон. Натомість потрібно надавати бізнесу право на податкове списання за рахунок інвестицій у науку та технології. Тобто податків платиш менше, але ці гроші не виводяться за кордон, а йдуть на модернізацію економіки, розвиток науки та стимулювання інновацій.

Словом, резюмував експерт, видима простота реформи "10-10-10" може бути гіршою за крадіжку. Тож хоч і назва ефектна, але нам сьогодні як ніколи потрібні не ефекти, а ефективність.​