29 травня
Завантажити ще

5 питань щодо подорожчання продуктів

5 питань щодо подорожчання продуктів
Фото: УНІАН

Новини із продуктового ринку – як зведення з фронту. Складається враження, що цінники переписуються майже кожен день. Чому зростання цін не зупиняється і чи варто вводити держрегулювання в умовах, коли ціни зростають не щодня, а щогодини? Ці та інші питання «КП в Україні» обговорила разом із економістами.

1.Чому зростання цін не зупиняється?

Щойно йдеться про подорожчання, економісти відразу називають основну причину: війна. Але що конкретно за цим словом?

По-перше, війна підштовхнула зростання продуктових цін у всьому світі. За підсумками 2022 року, інфляція в єврозоні може становити 6,1% проти раніше очікуваних 4%, а інфляція в США досягла найвищого показника за 40 років і продовжує зростати.

По-друге, українські ритейлери заздалегідь закладають потенційне зростання цін на вартість товарів. В умовах невизначеності у воєнний час ніхто не знає, за якими цінами і за якого курсу купуватиметься наступна партія товару, а втрачати прибутковість ніхто не збирається.

По-третє, свій внесок у подорожчання продуктів вкладають зростання цін на пальне та девальвація гривні. За словами керівника відділу аналітики ДК Forex club Андрія Шевчишина, загалом паливно-курсова складова у різних групах товарів становить від 3 до 10%.

По-четверте, не варто забувати про логістику. Вочевидь, що війна серйозно ускладнила доставку товарів як у країні, і з-за кордону.

І, нарешті, ще одна вагома причина полягає у емісії гривні. Обійтися у воєнний час без «включення друкарського верстата» не вдасться: у цьому випадку довелося б зупинити не лише виплату пенсій та зарплат бюджетникам, а й фінансування армії. А емісія завжди провокує зростання цін.

2. Чи варто запроваджувати держрегулювання?

На думку аналітика компанії «Центр біржових технологій» Максима Орищака, державне регулювання цін є необхідним, оскільки без нього збіднілі українці будуть не в змозі купити продукти.

– Державне регулювання – це вплив держави в особі державних органів на економічні об'єкти, процеси та задіяних осіб, – вважає Орищак. – Не секрет, що власниками великого бізнесу, як і АЗС, найчастіше є особи, наближені до влади. Відповідно, запровадити державне регулювання – це означає домовитись власникам між собою, щоб вони зараз не заробляли і навіть, можливо, йшли «у мінус».

Максим Орищак: Ввести державне регулювання – отже, домовитися власникам між собою, щоб вони зараз не заробляли і навіть, можливо, йшли «у мінус».

Враховуючи, що імпортери купують валюту для придбання того ж таки бензину за фіксованим курсом 29,25 грн, було б справедливо стримувати зростання цін на бензин.

Експерт наводить цифри: з початку війни в Україні ціна на нафту марки Brent коливається в межах 99-115 доларів за барель, а максимально вона сягала рівня 133 долара 8 березня. Тобто була кілька днів на 40% дорожчою від ціни 24 лютого. В Україні ж ціни на бензин зросли на 60%, і в таких умовах було б доречно регулювати ціни на товари, які б забезпечували базові потреби людини.

Водночас, більшість експертів, опитаних «КП в Україні», висловлюються категорично проти держрегулювання. Так, економіст Андрій Мартинюк вважає, що наочним сценарієм того, що відбувається при держрегулюванні, якраз є ситуація на паливному ринку. Дефіцит, зростання цін та знову дефіцит – ось результат втручання чиновників у ринок.

- Держрегулювання – це найгірше, що можна лише вигадати, - погоджується президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Воно завжди веде до дефіциту та зростання цін, як, наприклад, було у СРСР.

До того ж, продовжує економіст, сьогодні нічого такого страшного, щоби потрібно було стримувати ціни, не відбувається. Що справді подорожчало – так це паливо. А продукти в Україні відносно недорогі як до наших зарплат, так і до європейських цін.

Отже, резюмував Охріменко, у нас сьогодні спостерігається не так подорожчання, як постійні нав'язливі розмови про подорожчання.

3. Чому найдешевші продукти дорожчають найшвидше?

Багато хто міг помітити, що найшвидше дорожчають дешеві продукти, і основна причина такої несправедливості – високий попит.

Попит на недорогі продукти є в будь-якій країні, але настільки збіднілій, як Україна, він просто зашкалює. Люди не лише вибирають найдешевші продукти (недорогі макарони, крупи, овочі борщового набору тощо) для повсякденного вживання, а й намагаються ними запастися. Внаслідок цього попит зростає ще більше, і ринок намагається відрегулювати його зростанням цін.

4. Які продукти можуть зникнути з прилавків?

Максим Орищак нагадує, що у країні вже зараз є дефіцит солі. На черзі – дефіцит фруктів та овочів унаслідок бойових дій та захоплення наших територій на півдні країни. Крім того, продовжує експерт, через військові дії та тимчасову окупацію Україна позбавлена ​​доступу до 2,8 млн тонн пшениці. Тобто не виключено дефіциту хліба, борошна, макаронів.

Владислав Банков: Сьогодні було б правильніше говорити не про дефіцит продуктів, а, швидше, про недостатню пропозицію.

Водночас більшість економістів вважають оцінку колеги надто песимістичною. Так, за словами економіста Владислава Банкова, сьогодні було б правильніше говорити не про дефіцит продуктів, а радше про недостатню пропозицію.

І це, враховуючи ринкові механізми, дещо завищує ціну у роздрібному продажу – наприклад, як у ситуації із ранніми овочами.

А, наприклад, Олександр Охріменко вважає, що дефіциту взагалі немає – є панічний попит, наслідком якого є порожні полиці.

Про «гречаний психоз» ми неодноразово писали і в мирні часи, причому причини його зрозумілі не до кінця. Гречка зовсім не є улюбленим продуктом українців – у середньому кожен із нас її з'їдає близько 3 кіло на рік. До того ж вона легко замінюється іншими крупами та гарнірами. Але ажіотажний попит на гречку та зліт цін відбувається кожні два-три роки. І цього року здивовані покупці знову спостерігають зростання цін до 90 грн. за кіло і вище.

Те, що відбувається із сіллю, теж дефіцитом назвати важко.

- У нас в країні немає жодного дефіциту солі, у нас її надлишок! – каже Олександр Охріменко. - Але створили паніку, розкрутили її - і тепер солі немає. Тільки вдумайтеся: попит на сіль виріс у 33 рази! Це дефіцит? Ні, це штучно створена паніка. За відсутності дефіциту спекулянти спеціально починають розганяти теми нестачі тих чи інших продуктів, щоб почати спекулювати.

Олександр Охріменко: У нас в країні немає ніякого дефіциту солі, у нас її надлишок! Але створили паніку, розкрутили її – і тепер солі немає.

5. Чи можна вітчизняними продуктами замінити імпортні та навпаки?

Економісти, опитані «КП в Україні», зазначають, що сьогодні питання, чим і що заміняти, взагалі не ставиться: головне – задовольнити попит, що існує. Безумовно, каже Владислав Банков, зниження регуляторного тиску могло б сприяти встановленню нижчих цін на споживчому ринку. Причому це стосується як імпортного постачання, так і роботи вітчизняних виробників.

Економіст зазначає, що на сьогодні не бачить жодних унікальних вітчизняних товарів, які на даному етапі неможливо замінити на імпортні або які варто захищати від ринкової конкуренції з імпортом.

Олександр Охріменко додає: імпортних товарів у нас більш ніж достатньо. Так, вони подорожчали, бо вітчизняна торгівля часто закладає долар за 35, а не за 29. Але дефіциту немає: у магазинах достатньо і імпортних, і українських товарів.

- На мою думку, сьогодні на нашому продуктовому ринку немає жодних проблем, крім однієї: бажання заробити на спекуляції під час війни, - вважає Охріменко. - І від цього нікуди не дінешся – під час війни так завжди було, їсти і буде. У воєнний час на спекуляції не робить гроші лише лінивий. А наша торгівля не лінива. Ось і заробляють, як можуть.​