Ніхто нікуди не їде: 7 важливих питань щодо дефіциту бензину
Держрегулювання цін на пальне призвело до дефіциту бензину та дизеля. А як тільки-но Данило Гетьманцев і Ко внесли законопроект про чергові зміни до Податкового кодексу, серед яких запропонували скасувати пільги з податків на паливо, бензин просто зник із АЗС по всій країні.
До заправок миттєво вишикувалися черги як з автомобілів з порожніми баками, так і з тих, кому і 5 літрів вже не влізе, але є пункт «завжди повинен бути повний бак». Сьогодні заправлена машина приносить почуття глибокого задоволення та душевного спокою. Майже як комора, доверху набита туалетним папером під час карантину.
Хто винен у ситуації, що склалася, і що робити? Відповіді на ці споконвічні запитання «КП в Україні» шукала разом із експертами.
1. Що відбувається?
В останніх числах квітня у Києві практично повністю зник бензин, що породило серед автомобілістів величезну хвилю невдоволення та навіть паніки. Експерти обережно пояснили: держрегулювання цін призводить до позитивних результатів, лише коли його запроваджують правильно, «відчуваючи» ринок. Але в умовах, коли собівартість палива практично порівнюється з максимальною відпускною ціною, паливний ринок зупиняється. А разом із ним зупиняється і все інше.
Директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн пояснив: якщо скасування акцизу та зменшення ПДВ з 20% до 7% у середині березня знизило ціни на пальне на 10-12 грн на літрі, то повернення податків призведе до зворотного ефекту.
Але, як показує практика, Україні не обов'язково чекати на повернення акцизів – достатньо лише зареєстрованого законопроекту та очікувань. А далі події розгортаються за передбачуваним сценарієм.
2. Чи можна стверджувати, що основна причина зростання цін полягає у змові трейдерів?
У відповідь це питання думки експертів розділилися.
Так, аналітик Данило Монін вважає, що основна проблема полягає у встановленні граничних цін Кабміну, що робить малорентабельним постачання палива. Плюс важка логістика: не працюють порти і є проблема втрат, коли Росія завдає ударів по нафтобазах.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко переконаний, що одна з основних причин зльоту цін – це справді змова трейдерів. Інших вагомих причин, щоб пояснити дефіцит, який ми вже пережили на початку війни та подолали, економіст не бачить.
- Коли у ВР вирішили повернути акцизи на паливо, трейдери вирішили, що їм це нецікаво, і влаштували такий ось демарш, - поділився Охріменко своїми думками з «КП в Україні». - Можна було б говорити, що дефіцит дизеля викликаний посівною кампанією. Але посівна жодним чином не пояснює дефіциту бензину, тому я схиляюся до того, що так трейдери проштовхують свої інтереси.
Водночас Сергій Куюн вважає, що змова трейдерів тут ні до чого. Експерт звертає увагу, що дефіцит палива сьогодні спостерігається по всій країні, причому не перший тиждень. А в Києві це помітили лише наразі, оскільки трейдери намагалися забезпечувати столицю у пріоритетному порядку. Але останнім часом до міста повернулося багато киян, споживання зросло. Великі мережеві компанії кажуть, що продають наразі стільки ж пального, скільки пару тижнів тому. Але якщо раніше цього обсягу вистачало на день, то зараз – на кілька годин. А постачати більше поки що немає можливості.
Аналітик Олексій Кущ зазначає, що проблема має об'єктивні та суб'єктивні причини.
– До об'єктивних причин належать проблеми з логістикою, – пояснює Кущ. – Сьогодні в Україні є великий розрив між попитом та пропозицією через величезні міграційні потоки всередині країни. Нівелювати їх могли б нафтосховища, які переважно розбиті. Суб'єктивний чинник – це адміністративне регулювання цін, яке створює дефіцит. До речі, саме держрегулювання спровокувало й змову трейдерів, а якщо його прибрати, то й змови не буде. Адже в цьому випадку трейдери з учасників змови одразу перетворяться на конкурентів.
3. Чи вирішиться проблема найближчими тижнями?
Олександр Охріменко вважає, що оскільки проблема створена штучно, вона і вирішитися зможе швидко.
У свою чергу Сергій Куюн каже, що прогнозувати швидке подолання проблеми не готовий. За його словами, над цим працює багато людей, оскільки ситуація не вигідна нікому.
Олексій Кущ вважає, що держрегулювання треба скасовувати. У цьому випадку попит та пропозиція досить оперативно збалансуються через нову ціну, яка, звичайно, буде вищою.
4. Чи злетять ціни на пальне?
Тут експерти, опитані «КП в Україні», виявилися одностайними: паливо буде дуже дорогим – мінімум на 20-30% вище за сьогоднішню ціну. Тобто йдеться про 50-55 грн за літр та вище.
- Упевнений, що зростання цін неминуче, але краще високі ціни, ніж повна відсутність палива, - резюмував Данило Монін.
5. Наскільки адекватною є норма 10 літрів "в одні руки»?
Середня витрата палива легкового автомобіля становить 6-8 літрів на 100 км. Тобто на 10 літрах можна буде в середньому проїхати 120-160 км залежно від марки автомобіля, виду палива та інших умов.
Зрозуміло, що норми в 10 або навіть 5 літрів в одні руки встановлюються зовсім не з тих міркувань, що заправивши авто, людина зможе доїхати з точки А в точку Б. Тому, якщо вам потрібно не 10 літрів, а 30, можна стати в чергу на АЗС кілька разів.
У той же час експерти закликають все зважити та оцінити, навіщо вам потрібні ці літри. Якщо для того, щоб кататися містом, – можливо, правильніше пересісти на велосипед. Не виключено, що ці «зайві» 10 літрів комусь врятують життя, хтось зможе вивезти у безпечне місце дітей, а хтось заправить волонтерську машину.
6. Які продукти подорожчають через проблеми на паливному ринку?
Оскільки продукти в магазини треба завозити, то дефіцит палива та зростання цін на нього призведе до того, що продукти подорожчають. При цьому, зазначає Данило Монін, очевидно, що найшвидше подорожчають продукти, які мають найнижчу ціну за кілограм, – у них частка логістичних витрат найвища. Тобто це насамперед хліб, борошно, крупи, макаронні вироби, цукор тощо.
7. Що робити?
Аналітик Олексій Кущ вважає, що для нормалізації ситуації треба зробити три кроки:
- Скасувати адміністративне регулювання, що, як говорилося вище, призведе до зростання ціни на паливо, але збалансує попит і пропозицію.
- Повернути акцизи на колишній рівень. За словами експерта, навіть після скасування акцизів ціни на заправках все одно зросли, тобто фактично недоотримані бюджетом гроші пішли до кишень великих трейдерів. Тому акцизи треба повернути і за їхній рахунок дотувати малозабезпечених українців та волонтерів.
- Малозабезпеченим та волонтерам видавати талони на паливо в електронному вигляді (наприклад, через «Дію»), щоб ними не спекулювали.
Крім того, експерти радять без необхідності не користуватися автомобілем, а їздити на метро, можливо, освоїти самокат чи велосипед, більше ходити пішки.
– Останнім часом у Києві спостерігається якийсь «броунівський рух», – поділився спостереженнями Олексій Кущ. – Складається враження, що люди за умов відсутності роботи просто їздять від одного супермаркету до іншого. Але погодьтеся: за хлібом можна машиною не їхати. Висока ціна на пальне відіб'є потяг до безглуздих переміщень і скоротить кількість нераціональних поїздок.
А Сергій Куюн нагадує: зниження особистого споживання не лише зменшить кількість шкідливих вихлопів, але й допоможе «критичним» споживачам – тобто тим, кому справді треба їхати, а не з офісу й додому.
