Цього тижня валютний курс різко підскочив. Деякі обмінні пункти столиці виставили курс продажу долара 36-38 грн. І це незважаючи на те, що офіційний курс НБУ, як і раніше, зафіксований на рівні 29,25 грн за долар.
Нацбанк із 21 травня скасував обмеження курсу продажу валюти для банків. Раніше курс не мав відхилятися від офіційного більш ніж на 10%.
Валютний ринок насторожився напередодні великих змін: у Нацбанку заговорили про серйозні зміни щодо курсу валют, зокрема, про повернення до плаваючого курсу. Українці трохи занервували: кожному зрозуміло, що можливе скасування фіксованого курсу позначиться на наших гаманцях найсумнішим чином.
Чому НБУ хоче відмовитись від фіксованого курсу, до яких рубежів «допливе» долар і як це позначиться на цінах?
У перший день війни, 24 лютого 2022 року, Нацбанк оперативно призупинив роботу валютного ринку та зафіксував курс на рівні офіційного на той день – 29,2549 грн за долар. На той момент це було дуже важливим та правильним рішенням. Багато хто тоді казав, що це було зроблено на користь біженців – щоб вони мали змогу витрачати нечисленні залишки на гривенних рахунках за більш-менш прийнятним курсом. Але, зрозуміло, справа не лише у біженцях.
- У зв'язку з початком війни експортні потоки припинилися, але при цьому країні був потрібен імпорт, - пояснює керівник відділу аналітики ГК Forex club Андрій Шевчишин. – І фіксація курсу дозволяла за дорожчу гривню купити більше доларів, тобто заплатити за імпортний товар меншу суму у гривнях. Тож на той момент це було абсолютно правильне рішення.
Кілька днів тому глава НБУ Кирило Шевченко повідомив, що сьогодні в регуляторі думають про те, як повернутися до режиму плаваючого курсу, вважаючи, що такий крок принесе більше стабільності на валютний ринок.
Глава Нацбанку пояснив, що Україна через повномасштабне вторгнення Росії зазнала величезних економічних втрат. І оскільки країна не має внутрішніх джерел фінансування, життєво важливе значення набувають зовнішні джерела. Отже, курс має бути реальним.
Андрій Шевчишин погоджується: сьогодні експорт відновлюється, та й загалом ми перебуваємо у періоді, коли курс треба відпускати.
В Україні зараз тяжка економічна ситуація, низькі податкові надходження, безробіття, зруйновані підприємства, продовжує експерт. При цьому нам, за різними оцінками, потрібні інвестиції обсягом 5-7 млрд доларів на місяць. І щоб допомогти економіці функціонувати, їй потрібний реальний курс.
- Зняття обмежень на встановлення курсів, за якими банки продають валюту населенню, покращить умови роботи легальних суб'єктів ринку. Це сприятиме посиленню конкуренції, підвищенню ліквідності легального сегмента та зменшенню нелегальних операцій. Все це зробить валютний ринок стійкішим і сприятиме зниженню амплітуди курсових коливань у готівковому сегменті, – пояснив рішення НБУ щодо зняття обмежень для банків заступник голови банку Юрій Гелетій.
Шевчишин впевнений, що плаваючий курс запровадять – питання, коли це станеться.
– У своєму рішенні НБУ спиратиметься на оперативну інформацію щодо руху капіталу – приплив інвестицій, експортно-імпортні потоки, бюджетна допомога – і обере найкращий період, – пояснив Шевчишин у коментарі «КП в Україні». – При цьому курс міжбанку ослабне, почнеться ослаблення і на готівковому ринку.
Водночас, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко дуже сумнівається, що НБУ найближчим часом піде на запровадження плаваючого курсу.
- Не думаю, що це станеться: по-перше, у цьому немає великого сенсу, по-друге, йде війна, - каже експерт. - Під час війни курс має бути фіксованим, а валютне обіг обмежено, і це цілком логічно. Ось коли війна закінчиться, тоді й треба повертатись до гнучкого курсу.
Основна причина стрибка – не найрайдужніші очікування щодо плаваючого курсу. Як показує практика, в Україні паніку можуть викликати й більш невинні заяви.
А на думку Олександра Охріменка, основна причина сьогоднішньої девальвації гривні полягає у шоці, який пережила українська економіка.
- У нас є така «народна прикмета»: якщо зростає попит на валюту, економіка починає працювати, а якщо попит на валюту падає, це означає паніку і кризу, - поділився спостереженнями експерт.
За оцінками Андрія Шевчишина, у перспективі курс опуститься до 45 грн за долар, і на цьому рівні будуть дуже великі «гойдалки», а також суттєва різниця між покупкою та продажем. Очевидно, що попит із боку населення на валюту за реального курсу падатиме.
– Вартість гривні щодо долара та євро буде продиктована станом української економіки, – зазначив у коментарі «КП в Україні» аналітик компанії Esperio Олександр Болтян. – Не виключено, що повернення до плаваючого курсу означатиме падіння гривні до рівня 60 грн за долар і нижче. Але оскільки попиту на валюту за такого курсу не буде, він почне поступовий відкат назад.
В умовах війни, коли багато хто втратив роботу, залишився з мінімальним доходом або без доходу взагалі і при цьому отримує цей дохід у гривні, інтерес до валюти падає, пояснює експерт. Населення воліє залишатися у національній валюті, оскільки ризикувати останніми грошима під час війни психологічно непросто.
Таких цін на заправках українці ще не бачили. Олександр Болтян наводить цифри: з 1 квітня до 20 травня 2022 року середня вартість літра бензину А-95 зросла більш ніж на третину – до рівня 45,7 грн. Якщо гривня впаде ще у півтора рази, можна очікувати, що в ті ж півтора рази зростуть цінники на заправках.
Виникає закономірне питання: вартість палива вже й так вища за небо – невже є ще резерви для зростання? Експерти пояснюють: так буде доти, доки попит значно перевищуватиме пропозицію.
Щодо причин нинішньої ситуації на паливному ринку є різні думки. Так, наприклад, директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн не перший тиждень говорить про те, що основна причина дефіциту палива – відсутність достатніх поставок.
Водночас чимало економістів схиляються до того, що основна причина все ж таки спекулянти, тобто власники паливних бізнесів.
– Попит на паливо в період війни зберігається, а спекулянти не готові втрачати можливість заробити на цьому, – каже Болтян. – При цьому пояснюють ситуацію «недостатнім рівнем постачання палива до України», «високими цінами на нафту у світі», «дорогим доларом» тощо.
Докладніше про те, чому в цінниках на заправках долар поки що ні до чого, зупинився Олександр Охріменко. За його словами, сьогодні імпортерам, які, скажімо, хочуть завезти смартфони, купити валюту на міжбанку дуже складно. Тому вони купують валюту на чорному ринку та за допомогою різних «схем» завозять товар до України. Через це курс на чорному ринку зростає, відповідно зростають ціни на смартфони навіть за фіксованого офіційного курсу.
А ось щодо палива – тут зовсім інша історія.
- Я переконаний, що реальних проблем із паливом у нас немає – просто нафтотрейдери займаються спекуляціями, - упевнений Охріменко. - Спекулянти вже добре «заробили» та продовжують «заробляти» на бензині, причому зростання курсу на чорному ринку не має жодного відношення до цін на заправках. Тому що вони купують бензин за офіційним курсом – 29,25 грн. за долар. А той курс, що на чорному ринку, – це для покупців смартфонів.
Зрозуміло, що повернення до плаваючого курсу спричинить зростання цін, і це зробить виробництво товарів усередині країни привабливішим і простимулює імпортозаміщення.
На думку Болтяна, зростання цінників у супермаркетах буде різким і безповоротним. І навіть якщо влада вирішить обмежити ціни законодавчо, проконтролювати ситуацію буде дуже важко.
Андрій Шевчишин уточнює: прямої пропорції між зростанням курсу та зростанням цін не буде. Тобто навіть якщо курс зросте з 30 до 45 грн, це не означає, що продукти подорожчають також у півтора рази.
- Зростання курсу, безумовно, спричинить зростання цін на критично дефіцитне сьогодні паливо, а паливо – це двигун торгівлі, - каже Андрій Шевчишин. - Доставка будь-якого товару, зокрема продуктів, до кінцевої точки вимагає автотранспорту. Але, по-перше, кумулятивний ефект не буде порівнянний з девальвацією, і загалом ця паливно-курсова складова у різних групах товарів становить від 3 до 10%.
По-друге, багато товарів вже подорожчали саме з урахуванням реального, а не фіксованого курсу. Тобто в їхній вартості новий курс повністю або частково вже закладено.