Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
22 квiтня
Завантажити ще

Хто і навіщо хоче запровадити в Україні продуктові чеки

Хто і навіщо хоче запровадити в Україні продуктові чеки
Фото: Оберемченко Миколай

Схоже, ціни на продукти харчування у 2022 році продовжать зростати. Це може викликати новий виток невдоволення населення, тому влада думає, як мінімізувати вплив продуктових цін на соціально незахищені верстви населення. Зараз, за аналогією з ковідною тисячею, обговорюється варіант запровадження так званих продуктових чеків. Звичайно, перше, що спадає на думку людям, які пережили розпад СРСР, - це талони на цукор або пральний порошок. Але представники влади кажуть, що це працюватиме інакше. Можливо це буде американська модель. «КП в Україні» розбиралася, як це працюватиме і чи допоможе уникнути корупційних ризиків.

Зростання цін продовжиться

«Надрукована» світовими центробанками під час коронавірусних обмежень величезна грошова маса починає впливати на споживчі ринки. За рік продукти у світі подорожчали більш як на третину. І схоже, що у 2022 році ця тенденція продовжиться.

– 2022 рік – це рік серйозних інфляційних викликів для всього світу та для України зокрема, – заявив економічний радник президента Олег Устенко. – Світове зростання цін за продовольчою групою – неминуче. Базовий прогноз на 2022 рік – це збільшення цін на сировинну продовольчу групу (зерно, цукор, какао та інше) від 10% до 20%.

Згодні з таким прогнозом і незалежні експерти. Незважаючи на те, що ФРС починає «затягувати гайки» і навіть збирається вилучити частину коштів з економіки, ціновий маховик не так просто зупинити.

– Зростання продуктових цін – це проблема, з якою зіткнулися у всьому світі, – пояснює «КП в Україні» аналітик TeleTrade Сергій Родлер. - Сталося подорожчання всіх процесів, пов'язаних із виробництвом різної продукції – від добрив до логістики. Проблеми почалися ще минулого року: чим більше в США та ЄС друкують грошей для стимулювання своєї економіки, тим сильніше поводиться інфляція, яка потім перекидається на інші країни.

Олег Устенко: Світове зростання цін у продовольчій групі – неминуче

До цього додається дефіцит зернових, що мотивує вітчизняних експортерів спрямовувати більше товарів на закордонні ринки на шкоду внутрішньому користувачеві.

 

– Це сприяє подорожчанню кормів, що в сукупності з різким подорожчанням газу, за допомогою якого виробляють електроенергію та тепло, сприяє скороченню поголів'я худоби, що вже відбилося як у цінах на молочку, так і на м'ясо, – продовжує Родлер. – До кінця року м'ясо може зрости в ціні на 20%, птиця – на 10%, молоко – на 10%, а складніші молочні продукти – на 13%.

Продуктові чеки проти дефіциту

Таке зростання цін обжене всі закладені до бюджету 2022 підвищення соціальних виплат. Тому влада вже зараз каже, що готує окремий механізм компенсації для найбідніших верств населення.

– Якщо негативний сценарій реалізовуватиметься, то, безумовно, держава захистить найменш заможних, – каже Устенко. - Канали підтримки тут можуть бути різноманітними – починаючи від адресних виплат за аналогією з поточною програмою через систему Дія до аналога американських food stamp. Не варто їх плутати з радянськими талонами, картками та іншими історичними атрибутами.

Олег Устенко: Канали підтримки тут можуть бути різноманітними – починаючи від адресних виплат за аналогією з поточною програмою через систему "Дія" до аналога американських food stamp

При цьому інші механізми стримування цін радник Зеленського розкритикував. За його словами, в українських умовах зниження або скасування ПДВ на продукти харчування, навіть тимчасово, спричинить додаткові витрати з державного бюджету на адміністрування податків і зашкодить конкуренції між виробниками та реалізаторами продуктів харчування.

Експерти кажуть, що ті виробники, які працюють виключно на внутрішній ринок, не матимуть можливості дуже задирати ціни. Їхні товари просто перестануть купувати.

- Виробники обмежені купівельною спроможністю населення і просто не здатні збільшувати цінники, - продовжує Родлер. – Зараз з'являється інформація про те, що низка торгових мереж відмовляється заново підписувати договори, де міститься вища ціна на продукти. Ситуація потребує оперативного втручання уряду, якому терміново необхідно вирішити основну проблему – дефіцит. Йдеться як про газ, так і про сільгосппродукцію. Продуктові талони можуть бути корисними, але проблеми не вирішать, тоді як уряд навряд чи буде готовий тривалий час витрачати гроші на цей вид стимулів. Та й ця підтримка загрожує появою різних корупційних та шахрайських схем, що сильно вдарить по її ефективності.

Чи потрібен нам чужий досвід

У питанні про необхідність підтримати найбідніші верстви населення експерти одностайні з представниками влади. Але методи цієї самої підтримки, яку пропонують в Офісі президента, викликають критику.

– Пропозиції експертів при владі відірвані від реальності, – пояснює «КП в Україні» економіст Олексій Кущ. – Я не розумію, навіщо копіювати американський досвід, якщо структура бідності в Україні та США зовсім різна. У США немає трудової бідності, як у нас. Там працююча людина не заощаджуватиме на продуктах харчування. У пенсіонерів там також усе досить добре – вони отримують як державну пенсію, так і гроші від своїх пенсійних накопичень. Тому ці самі food stamp там отримують лише безробітні. Навіщо це робиться? Справа в тому, що у США є категорія людей, які навіть не планують працювати. Це спадкові безробітні, які роками живуть у соціальному житлі на посібнику з безробіття. Серед цих людей є ті, хто випадає з нормального соціуму. Якщо їм дати до рук живі гроші, то замість купівлі продуктів харчування деякі витратять їх на наркотики. Щоб цього уникнути, були придумані спеціальні чеки, які можна обміняти виключно на їжу або одяг. Продати за живі гроші досить складно.

В Україні ж, за словами економіста, ситуація докорінно відрізняється від американської. У нас за межею бідності періодично виявляється близько половини населення країни – не лише пенсіонери, а й ті, хто працює.

– В Україні спостерігається як пенсійна, так і трудова бідність, – продовжує Олексій Кущ. – Більше того, у нас є і так звана буферна бідність – коли людина живе нижче за рівень бідності, а потім у якийсь момент, почавши більше заробляти, піднімається вище за цю рису. При цьому вона може періодично підніматися та опускатися вище або нижче за рівень бідності. Тому в Україні немає сенсу запроваджувати механізм «продуктових чеків». У нас практично всі соціальні виплати люди все одно витратить на їжу. Ви ж розумієте, що той самий пенсіонер не піде купувати наркотики замість продуктів харчування.

Захистіть пенсіонерів!

За словами експерта, саме на пенсіонерах варто було б зосередити свою увагу владі.

– Зараз середня пенсія становить близько 3,7 тис. грн, а середня зарплата – понад 14 тисяч гривень, – каже Олексій Кущ. – Тобто коефіцієнт заміщення доходів на пенсії, порівняно з працездатним періодом, становить близько 25%. Ще нещодавно у нас цей коефіцієнт становив 40%. Тобто зростання середньої заробітної плати сяк-так компенсує зростання цін у магазинах, а доходи пенсіонерів не встигають за продуктовою інфляцією. Тому я порадив би ввести доплати на рівні середньої пенсії двічі на рік хоча б для тих пенсіонерів, хто отримує середню пенсію та нижче. Ці люди точно витратить такі гроші виключно на продукти.

У разі введення «продовольчих чеків» експерт очікує зростання цін саме на ті соціальні товари, які продаватимуться за цим механізмом. Тобто, вони подорожчають ще більше для всіх категорій покупців, які не є одержувачами чеків.

– Є багато інших механізмів стримування цін, – резюмує Олексій Кущ. – Можна було б зменшити ПДВ на продукти харчування в Україні. Або ввести механізм експортного мита на продуктову сировину та напівфабрикати, наприклад, як це зробили для залізняку. Україна – це одна з небагатьох країн світу, яка не створила свого Державного резервного фонду. Його можна було б наповнювати саме за рахунок експортного мита на продукти харчування. У вдалі роки в нього можна було б збирати по 5-6 млрд доларів, а у роки з поганим урожаєм або високими цінами на якісь продукти якраз і компенсувати з нього зростання цін для соціально незахищених груп населення.