• Головна
• Економіка

Фото: Фото Юлії Березовської/Прес-служба НБУ

Ми, звичайно, знали, що живемо небагато, але не настільки ж! Поки влада з останніх сил наближає нас до цивілізованого світу європейськими цінами та європейськими тарифами, зарплати, як і раніше, залишаються африканськими. Держстат оприлюднив статистику з доходів, і інформпростор був шокований: виявилося, що семеро з десяти українців живуть менш ніж на 7 тис. грн на місяць.

Доходи та зарплати: велика різниця

Нові цифри Держстату, отримані під час вибіркового обстеження умов життя українських домогосподарств, назвати позитивними важко. Виявилось, що у першому півріччі 2021 року загальні доходи 69% українців не перевищують 7 тис. грн на місяць. Причому кожен четвертий-п'ятий (22,3%) живе на суму менше 4 тис. грн на місяць.

За даними Держстату, середній дохід на душу населення серед наших співгромадян розподілився так:

до 3000 грн
8,3%;
3000-4000 грн
14,0%;
4000-5000 грн
18,0%;
5000-6000 грн
16,0;
6000-7000 грн
12,6%;
7000-8000 грн
9,7%;
8000-9000 грн
6,2%;
9000-10 000 грн
5,2%;
10 000-11 000 грн
3,0%;
11 000-12 000 грн
2,0%;
понад 12 000 грн
5%.
Багато експертів та ЗМІ поспішили поставити між доходами та зарплатами знак рівності, але це докорінно неправильно.

Справа в тому, що доходи – це не лише зарплати, але й пенсії, стипендії та інші надходження. Зокрема, у цьому опитуванні 55% респондентів-українців основним джерелом доходу вказали зарплату, а 30% – пенсію. Тобто, наприклад, якщо в сім'ї живуть два пенсіонери, у одного пенсія 3 тис. грн, у іншого - 4 тис. грн, то їхній середній дохід становить 3500 грн, але жодного відношення до зарплат це не має.

Із зарплатами теж все непросто. Припустимо, є молода сім'я. Один із батьків працює і отримує зарплату 15 тис. грн, другий перебуває у відпустці для догляду за дитиною. У цьому випадку, незважаючи на зарплату 15 тис. грн., середньодушовий дохід сім'ї становить 5 тис. грн., оскільки зарплату треба ділити на трьох.

А якщо відняти податки…

Але полегшено зітхати і говорити, що у такому разі з нашими заробітками все гаразд, не варто. На жаль, не гаразд.

По-перше, до доходу входять субсидії, відсотки за депозитами, гроші від здачі квартири в оренду та інші надходження. І ось зі своєю зарплатою, а також з усіма цими виплатами та додатковими сумами до середньодушового доходу понад 12 тис. грн дотягують лише 5% українців. І це зовсім не по-європейськи.

По-друге, Держстат усі зарплати та доходи вказує до вирахування податків. Тобто із цих сум потрібно як мінімум відняти 19,5% (18% - ПДФО та 1,5% - військовий збір).

З огляду на це отримуємо ще більш мізерні суми. Виявляється, що 22% українців живуть уже не на 4000 грн, а на 3220 грн. Причому кожен 12-й - на суму менше 2415 грн на місяць.

При цьому нинішні 2400 грн. – зовсім не ті, що були, скажімо, рік тому. Незважаючи на те що той же Держстат рапортує про інфляцію з початку року всього на 8,5%, ми останнім часом звикли більше довіряти «своїм безсоромним очам». А вони говорять нам про те, що лише продукти подорожчали щонайменше на третину.

Що далі?

Якщо подорожчання життя хвилює українських роботодавців, то лише побічно. Як показало недавнє опитування, проведене у вересні-жовтні 2021 року кадровим порталом Jooble, майже у половині вітчизняних компаній (48,9%) планують у 2022 році збільшити зарплати, але зростання цін не є вирішальним аргументом.

Опитування показало, що найчастіше підвищення зарплати відбувається за ініціативою керівництва, а найпопулярнішими причинами зростання є досягнення на робочому місці, підвищення професійної кваліфікації, а також загальне збільшення зарплат на ринку праці. Найменший вплив, згідно з опитуванням, мають робочий стаж у компанії та інфляція.

Експерти, опитані «КП" в Україні», прогнозують зростання зарплат наступного року на 8-12% і зазначають: кажучи загалом, підприємства дотримуватимуться середнього темпу зростання цін, який задає держава підвищенням мінімальної зарплати.

Але, каже аналітик компанії Esperio Олександр Болтян, інфляція не стане єдиним тригером підвищення заробітних плат. Скажімо, у сфері обслуговування (а це і продавці у магазинах, і різнороби) стрімкої динаміки зростання зарплат не передбачається. Можна прогнозувати, що роботодавці цієї сфери не збільшуватимуть зарплатний фонд у період, коли великий ризик падіння торгових оборотів.

- Найближчого року зможуть добре заробити ті, хто організовуватиме свої служби доставки. Логістичні компанії, будь то перевезення меблів чи доставка їжі, є сьогодні гарною можливістю організувати свій бізнес та стабільно працювати, – зазначив Болтян у коментарі «КП" в Україні». - Високооплачувані вакансії будуть стабільно затребуваними для IT-сфери, в ціні - управлінці, медичний персонал приватних клінік, маркетологи тощо. Переважно зростатимуть зарплати за роботу, на яку є попит з боку роботодавців з інших країн, тобто там, де конкуренція висока. Але це не стосується тих, хто планує виїхати до Європи для роботи обслуговуючим персоналом – в Україні попит на цю категорію працівників невеликий.

Наступного року вітчизняний ринок праці буде стабільним із поступовим покращенням трудових умов для населення, продовжує експерт. За його словами, менталітет у нас такий, що у будь-які важкі для країни часи, чи то стрімка девальвація гривні 2014-2015-го, чи період пандемії 2020-2021-го, до нових умов адаптуються обидві сторони. І роботодавець, і найманий працівник намагаються дійти консенсусу та знайти взаємовигідні умови, за яких співпраця збережеться.

– Підприємства та бізнес адаптуються наступного року під будь-які інфляційні сплески та намагатимуться переглянути заробітну плату у бік підвищення, – резюмував Олександр Болтян. - По-перше, згідно з дослідженнями, конкурентність своїх трудових пропозицій стабільно моніторить близько 70% вітчизняних роботодавців. По-друге, враховуючи трудову міграцію до сусідніх країн, у компаніях чудово розуміють, що темпи зростання заробітних плат потрібно тримати як мінімум на рівні інфляції.

В ТЕМУ

Найпопулярніші

На думку Олександра Болтяна, до топ-трійки сфер на ринку праці з перспективою зростання зарплат наступного року входять медичний, освітній та логістичний сектори.

- Ситуація навколо COVID кращою не стає, ризики для здоров'я персоналу залишаються високими. Це означає, що медичних співробітників намагатимуться залучити вищими окладами, - аргументував експерт свій прогноз. - Освітній сектор має перспективи зростання, оскільки виявилось, що викладачі можуть працювати онлайн. Не виключено, що це призведе до виходу педагогів із держустанов, а відповідно, до зросту попиту на них та зросту зарплат. Щодо логістичного сектора, то він перспективний, оскільки через пандемію люди все частіше користуються послугами доставки.

Список від засновника компанії Performance Managment Сергія Сарояна перетинається зі списком колеги: до нього увійшли медики, айтішники та управлінці у сфері логістики.

- Вже наступного року попит на медичні факультети зросте, оскільки, за різними оцінками, до 2027 року Європі знадобиться щонайменше 500 тис. медиків, - каже Сароян. - Інформаційні технології зберігають лідируючі позиції вже багато років, і, згідно з прогнозами, до кінця десятиліття сфера розробки програмного забезпечення зросте на 22%, що означає створення понад 300 тис. нових робочих місць із середньою шестизначною зарплатою.

У трійку сфер, що найшвидше зростають, експерт помістив і грамотних управлінців у сфері логістики. За його словами, періодичні панічні закупівлі, що почалися перед торішніми обмеженнями, перевернули методи своєчасної доставки, на які тривалий час покладався ритейл.

Щодо України, то у нас найбільш високооплачуваними залишаться IT-фахівці та управлінці, каже Сароян. А надалі експерт радить звернути увагу ще й на фінансовий менеджмент. Очікується, що протягом наступного десятиліття попит у цій галузі зросте на 15%.