«Євробачення» на межі розпаду: як ізраїльське питання вже зробило конкурс-2026 токсичним
Слоган Європейського союзу мовлення, автора «Євробачення», - United by Music - цього року став не невинною рекламою, а мішенню для сарказму. Ювілейне, 70-е, «Євробачення», яке мало стати тріумфом легкої поп-культури та європейського єднання, опинилося в епіцентрі важкої кризи через участь Ізраїлю. Коротко про - про те, як пісня не допомагає ні жити, ні будувати.
Вже не лише «Євро»
Почнемо з того, чому взагалі Ізраїль бере участь у змаганнях європейських виконавців. Спочатку цей конкурс будувався не за географією, а за членством у Європейській мовній спілці - European Broadcasting Union (EBU), яка об'єднала громадських мовників для обміну телерадіоконтентом та спільних трансляцій. Тобто брати участь у "Євробаченні" можуть мовники, які входять до спілки, а не лише держави, які розташовані в Європі. Назва « Євробачення » злегка некоректна, адже йдеться швидше про медіапростір Європи та сусідніх регіонів, ніж про сувору карту Європи.
Ізраїль дебютував на «Євробаченні» 1973 року. Чому б ні: країна була тісно пов'язана з європейським телеринком, брала участь у трансляційних мережах, а багато близькосхідних сусідів не підтримували з Ізраїлем культурні відносини. Європейський майданчик став для Ізраїлю природним міжнародним вікном.
Крім Ізраїлю, до речі, в "Євробаченні" бере участь і цілком неєвропейська Австралія. А якщо врахувати, що до EBU входять мовники країн Північної Африки, Кавказу та Близького Сходу, то частину "Євро-" у назві конкурсу можна ігнорувати.
Згадаймо, що Ізраїль кілька разів вигравав «Євробачення», Тель-Авів та Єрусалим неодноразово приймали конкурс, а імена переможців з Ізраїлю – Дани International (1998 р.) та Нетти (2018 р.) - досі на слуху.
П'ятеро відмовилися
Цього року участь Ізраїлю призвела до грандіозного скандалу через ізраїльсько-палестинську війну. Сектор Газа, ХАМАС, Палестина стали тригерами, які раптом змусили деяких естрадних артистів перейматися геополітикою. Про бойкот "Євробачення" через присутність серед учасників представників Ізраїлю вже оголосили Ірландія, Іспанія, Нідерланди, Ісландія та Словенія – як співаки, так і мовники.
Австрія як батьківщина переможця "Євробачення-2025" готувалася приймати делегації, фанатів та мільйони телеглядачів. Натомість вся Європа отримала бойкот, звинувачення у подвійних стандартах та дилему: продовжувати вдавати, ніби музика існує окремо від війни, чи ні? Вона «юнайтед» народи чи не об'єднує?
Рішення зберегти Ізраїль у складі учасників відкрило скриньку Пандори. EBU відмовилась виключати ізраїльського мовника KAN із учасників трансляції конкурсу. До речі, після цього п'ять країн і заявили про бойкот. Найболючіше на імідж «Євробачення» вдарив відхід Ірландії, яка сім разів перемагала на конкурсі.
Ізраїль і собі зайняв жорстку та передбачувану позицію: країна має повне право брати участь, оскільки її громадський мовник є членом EBU, а конкурс не має ставати механізмом політичних санкцій. Це юридично сильний аргумент. Але саме тут і проявилася головна проблема 2026 року: формально Ізраїль має рацію, але моральне питання для багатьох європейців раптово стало основним.
А чому так?
Країни кивають на прецедент: 2022 року після повномасштабного вторгнення в Україну з «Євробачення» було виключено Росію, причому швидко і без довгих балачок. 2026-го постало питання: чому один конфлікт став приводом для негайного усунення, а інший - ні? Організатори відповідали, що обставини різні, структури мовників різні, рішення ухвалюються за внутрішніми процедурами. Але європубліка таких тонкощів знати не бажає, її ісламізована (вважай, уже значна) частина наполягає і ось-ось почне загрожувати Ізраїлю. Репутація мирного конкурсу тріщить по швах.
І на Ізраїлі проблеми не закінчуються. Наразі організатори конкурсу намагаються змінити правила голосування та запровадити додаткові механізми прозорості після минулорічних скандалів навколо телеголосування, коли глядачі оцінювали виконавців по максимуму, а журі – на нуль балів. Запідозрили маніпуляції з голосуванням глядачів, причому ізраїльський результат став предметом особливо запеклих суперечок.
Також уже під питанням виступ Румунії. Пісня Олександри Кепітанеску «Choke Me» викликала шквал критики: у тексті, за інформацією The Guardian, знайшли «романтизацію сексуального задушення та насильства». Юристи єхидно цікавилися: чому конкурс фільтрує політичні гасла, але ігнорує зміст виконуваних пісень?
Артисти готуються не лише до пісні
Понад 70 колишніх учасників «Євробачення» написали листи з вимогою виключити Ізраїль та ізраїльського мовника KAN з-поміж учасників цьогорічного конкурсу. Найвідоміші імена – переможці конкурсу ірландський співак Чарлі Макгеттіган та португалець Сальвадор Собрал. Частина артистів навпаки – відмовилася підтримувати бойкот Ізраїлю. Окрім Нетти та Дани International, вимогу «не карати артистів за державу» підтримали представниця Кіпру на «Євробаченні-2018» Елені Фурейра, Мон Зельмерльов, шведський переможець «Євробачення-2015», австрієць/ка Кончіта Вурст, який виграв/ла у 2014-му, та інші.
Поки що організатори конкурсу з усіх сил намагаються догодити всім, хто залишився: подумують обмежити використання прапорів, посилити протокол поведінки делегацій та пишуть сценарії виступів «без провокаційних елементів». Що ж, якщо організатори обговорюють, з яким прапором та в якому форматі випускатиме учасника на сцену, це вже не просто пісенний конкурс.
Минулого року учасниця із Ізраїлю Юваль Рафаель, яка пережила напад ХАМАС на музичний фестиваль Nova, сховавшись у бетонному бункері під купою тіл, приїхала на «Євробачення» підготовленою. Перед виступом їй пояснили, як поводитися з тими глядачами, які почнуть її освистувати. Учасник цього року Ноам Беттан готується за умов підвищених заходів безпеки: наприклад, у березні презентація його пісні Michelle відбулася у спецефірі, записаному без глядачів. Конкурсна пісня звучить трьома мовами - івритом, французькою та англійською.
Для Ізраїлю участь у "Євробаченні" давно більше, ніж музика. Це інструмент культурної присутності в Європі, спосіб заявити про нормальність та належність до загальноєвропейського простору. Опоненти Ізраїлю вважають "Євробачення" спробою "нормалізувати війну через розважальний формат". Між цими двома інтерпретаціями і розривається конкурс.
