Переможець «Танців із зірками» Артур Логай: Людям треба було не писати гнівні коментарі, а голосувати за свого переможця
Цього сезону переможний кубок танцювального шоу каналу «1+1» здобули зірка серіалу «Моя улюблена Страшка» Артур Логай та танцівниця Ганна Кареліна. Втім, пара була фаворитами як суддів, так і глядачів із перших випусків «Танців із зірками». Тільки під час прямих ефірів вдалося створити 49 найскладніших підтримок, і це не рахуючи репетицій.
Ми зателефонували Артуру Логаю, щоб привітати та розпитати, як вони йшли до своєї перемоги.
Складно було навіть зрозуміти, як просто стояти
- Артуре, вітаю! Встигли трішки відсвяткувати чи одразу ефіри, інтерв'ю?
- Так, встигли трішечки відсвяткувати одразу після закінчення ефіру з усією командою, яка створює це чудове шоу.
– Пам'ятаєте наше інтерв'ю на старті проекту? Ви тоді загадали, що за два місяці триматимете з Анею в руках переможний кубок. Ви не сумнівалися у собі жодного дня?
– Ми ніколи не були впевнені, що переможемо саме ми. У розмовах, зрозуміло, ми з вами ворожили, хотіли, але внутрішньо завжди готувалися прицільно тиждень за тижнем, від неділі до неділі. Отака була історія. Підготувалися, зробили, пройшли супер. Щотижня – та сама схема. Не було такого: ах, зараз ми прямо у фінал зайдемо. Ні.
Я сам себе завжди подумки запитував: а якщо ти зараз вилетиш, що робитимеш?! Але якось усе зрослося.
- Що вам давалося найскладніше у танцях? Можливо, були якісь страхи? Мені здається, всі заздрили вашим підтримкам.
- Що можу сказати – я нікому не заздрив. Що складного? Для мене, як для людини, яка танцями зайнялася з нуля, все складно. Важко було навіть зрозуміти, як просто стояти. Тому що це не те саме, як стояти на вулиці.
Дуже багато різних нюансів було складно, але цікаво. Щось не відразу виходило, але якщо зі 150-ї спроби все ж таки виходило, ставало веселіше і радісніше.
- Просто дивлячись на вас, складалося враження, що вам все дається легко.
- Ми дуже багато часу приділяли танцям, у залі проводили в середньому по 10 і більше годин, залежно від потреби. Пробували зробити все так, як ви кажете, щоб це виглядало легко.
Артур із Анею працювали у залі в середньому по 10 годин на день. І – перемогли. Фото: «1+1»
Мені більше імпонувала Оля Харлан
- Ви зізнавались, що хочете, щоб перемогли чи ви, чи Оля Харлан. Костя Войтенко у цьому трикутнику був третім зайвим?
- Ну я ж не можу вболівати за всіх одразу, правильно?! Вболівати можна лише за одного. Ми свій вибір зробили на користь себе, і якщо не ми, то Оля.
- Чому саме Оля? Чим вона вам імпонувала?
– Я дуже поважаю її працю, з її ім'ям асоціюється Україна, на світовій арені Україну знають і завдяки Ользі Харлан. Вона олімпійська чемпіонка, це дуже багато чого варте. Я на перших ефірах читав якісь коментарі на кшталт «Боже, а хто це», і мені так хотілося написати людині: «А тобі не соромно?!»
Завдяки ній у світі знають, що на карті є країна під назвою Україна.
І той шлях, який Оля пройшла, як вона старалася… Мені вона більше імпонувала. Але найголовніша, напевно, її приваблива риса – це добре серце.
- Завжди є незгодні, незадоволені… Зараз на сторінці проекту в Інстаграмі, окрім похвали вам, пишуть, що фінал несправедливий, що злили Войтенка, просувають своїх, що мала перемогти Оля Харлан… Ви як ставитеся до таких коментарів? Вони не засмучують смаку перемоги?
- Завжди таке писатимуть. Це ж думка людей, і мені здається, їм просто варто було б не писати гнівні коментарі, а голосувати за тих, кого вони хотіли бачити переможцем.
Я не читаю ці коментарі принаймні зараз. Я точно знаю, що завжди будуть люди, яким щось не подобатиметься. На жаль, мабуть, чи на щастя, але всім я подобатися не можу.
Кожен має право на свою думку, якщо вона конструктивна.
- А вас хейтери можуть якось зачепити чи вмієте абстрагуватися?
- Я навчаюсь потроху фільтрувати інформацію, яку хочу отримувати. Знову ж таки, так буде завжди, всім не сподобаєшся.
Мені, напевно, ніколи не буде зрозуміло, чому, якщо людина людині не подобається, не можна просто пройти повз, а обов'язково треба щось сказати погане. Це мені незрозуміло, але я вчуся поступово не звертати на це уваги.
Думаю, кубок поїде до Ані
- Ви передали Ганні Кареліній подарунок, який вас попросив обрати сина. Самі вибирали, що їй підійде?
- Аня носить браслет із підвісками, кулончиками, і це був кулон на цей браслет. Я відправив Герману на твердження: показав йому сподобалося, він відповів, що підходить.
– Він сам це вирішив?
- Герман ще з репетиції, коли ми робили сімейний номер, багато розпитував про Ганну, йому сподобалося танцювати, працювати на сцені. Аня сказала, що він здатний, може займатися танцями. Ось якось так і закружляло.
– Місце для кубка будинку знайшли?
- Думаю, кубок поїде до Ганни, якщо вона захоче його забрати. Поки він у мене, я обіцяв синам показати, а потім віддам Ані.
