Олеся Жураківська: Якщо ти відрізняється від загальної маси, оточуючі бажають тебе зламати
З 31 березня трапиться те, на що всі довго чекали. Серіал "Перші ластівки" покажуть на Youtube-каналі Нового каналу (до цього прем'єра була лише у телеефірі). У цій непростій картині Олеся Жураківська зіграла маму Поліни, яка, за сюжетом, наклала на себе руки. За словами Жураківської, з неї в школі теж знущалися однокласники.
– Переважна більшість людей стикається з насильством, – каже Олеся. – Період дорослішання, особливо у такому, на жаль, незрілому суспільстві, неможливий без подібних випробувань. Якщо ти яскрава особистість, якщо в тебе свій погляд на життя, ти відрізняється від загальної маси, тобі не прожити життя, не стикаючись із постійним бажанням оточуючих тебе поламати, пофарбувати у усереднений сірий колір.
У багатьох у житті є такі історії, і Жураківська – не виняток.
– У четвертому класі я займалася танцями, і була високого зросту, більша за решту однолітків, – згадує 46-річна актриса. - Я чудово рухалася, танцювала, була солісткою. Але постійно чула: "Ти товста, ти дилда". Дуже страждала тоді, але не зупинялася. І такого було дуже багато, пов'язаного із зовнішністю чи тим, що я навчалася на "відмінно". У школі подібна дисциплінованість викликала у моїх ровесників роздратування.
У подібних випадках актриса радить усім йти своїм шляхом і не дурити себе.
– Потрібно бути в гармонії із собою, – радить Олеся. - Культивувати у собі впевненість у тому, що це твій шлях, і тільки ти можеш його пройти. Нічого не бійтеся, йдіть уперед, адже якщо таких впевнених у собі людей не буде, то світ перетвориться на желеподібну, мерзенну, сіру пакость. Не боятися, жити, залишатися таким, яким ти є. Адже сенс життя – бути щасливим, а це можливо, якщо ти наслідуєш свою мрію, бажання, погляди на життя.
Раніше в інтерв'ю KP.UA Жураківська розповідала, що зараз ніхто не може на неї чинити пресинг: "Ніхто не може жодного пресингу на мене надати! Мені теж можуть сказати: "Йди, купи собі тренажер, ти товста". Але це проблеми людей, які це кажуть. Якщо я комусь не подобаюсь – це не моя проблема. Я не можу всім подобатись, і це було б дивно. А комусь, навпаки, подобаюся, хтось дивиться на мене з таким обожненням, що іноді хочеться сказати: "Товариші, тримайте себе в руках".
