Статистика хворих на ковід в Україні: більше за інших страждають люди від 30 до 69 років
Ідемо на новий «рекорд»
Згідно з свіжим прогнозом Національної академії наук України про розвиток епідемії коронавірусу в період з 27 жовтня по 9 листопада, нинішня хвиля, на жаль, ще зростатиме. Хоча вчені визнають, що у жовтні це зростання дещо пригальмувалося порівняно з вереснем, і це означає, що незабаром може початися спад хвилі.
У той же час в останній тиждень жовтня реальна ситуація з кількістю нових випадків перевищила песимістичні прогнози, а наростання все прискорюється, найближчим часом зниження захворюваності чекати не доводиться. Навпаки, на початку листопада великі шанси збільшення «рекордів» щоденних виявлених випадків.
«В останні два тижні кількість нових випадків хвороби зросла у півтора раза, кількість позитивних результатів тестів ПЛР – у 1,7 раза, а нових госпіталізацій – у 1,47 раза, – йдеться у звіті НАН. – Смертність зросла майже вдвічі та вже перевищила максимуми весняної хвилі на 25%».
Крім того, в останній тиждень жовтня Україна «оновила» рекорд смертності, кількість летальних випадків у лікарнях зросла у півтора раза порівняно з літніми показниками та досягла максимуму за весь період пандемії – 18%.
До листопада кількість ліжок, зайнятих ковідними хворими, перевищила 95% від весняного максимуму, кількість ліжок із підведеним киснем перевищила 105% від найвищих показників весни. У реанімаціях зайнято понад 90% місць, якщо порівнювати з тим самим піковим весняним навантаженням.
Загалом, кількість позитивних ПЛР-тестів, нових випадків захворювань та смертей зараз досягла максимальних показників за всю пандемію і майже вп'ятеро вища, ніж рівно рік тому.
Небезпечний відрізок – 40-60 років
Середній вік хворих, який став стрімко знижуватися в середині літа, демонструє тенденцію у бік омолодження. Для порівняння: у середині липня це були люди 53-55 років, зараз 45-47 років. Зменшився і середній вік померлих від ковіда: з 73 років у серпні до 68 наприкінці жовтня.
За даними МОЗ, зараз розподіл інфікованих за віком виглядає так:
- 0-17 років - 5%,
- 18-29 років - 11%,
- 30-49 років - 37%,
- 50-69 років - 38%,
- 70 років і більше – 9%.
Жінки, як і раніше, хворіють частіше, ніж чоловіки – 60% проти 40%. І, якщо розглядати десятирічні вікові періоди, наймасовіша група з підтвердженим діагнозом – це люди від 50 до 59 років, хоча «недалеко пішли» пацієнти віком 40-49 років. При цьому майже кожен п'ятий випадок обтяжений супутніми хронічними захворюваннями.
Загалом період від 40 до 60 років демографи називають найбільш небезпечним відрізком життя, і ризик померти до 60 і без жодного ковіда в Україні – один із найвищих у Європі. Які ж небезпеки чатують у цьому віці?
40-50 років
Чоловіки у цьому періоді життя – слабка ланка, оскільки важче переживають стрес, мало звертають увагу на тривожні сигнали власного організму та ненавидять ходити лікарями. Додамо сюди «букет» шкідливих звичок, малорухливий спосіб життя, прагнення осягнути неосяжне на роботі, депресії – і отримаємо ідеальний ґрунт для розвитку серцево-судинних проблем: інсультів, інфарктів та інших неприємностей.
На що треба звернути увагу? Насамперед – це серце. Інфаркт міокарда є найпоширенішою серцевою хворобою сильної статі. Тому навіть якщо нічого не турбує, після 40 років двічі на рік рекомендується зробити ЕКГ і відвідати кардіолога, здати аналіз на рівень глюкози.
Больова точка чоловічого організму – судини. Атеросклероз, що є однією з найпоширеніших причин інфаркту, вражає аорту, мозкові та ниркові артерії, артерії нижніх кінцівок. Щоб уникнути проблем, потрібно контролювати рівень холестерину в крові, контролювати тиск, відмовитися від жирної їжі, не набирати зайву вагу.
На тлі змін гормонального фону та зниження активності тестостерону чоловіків підстерігають урологічні проблеми. Простатит може стати наслідком не тільки інфекційних чи простудних хвороб, а й хронічного стресу та малорухливого способу життя. А рак простати – одна із найпоширеніших причин смерті в Україні. Тому щорічно обов'язковий похід до уролога і здавання крові на ПСА-тест.
У жінок на перший план у цьому віці виходять гормональні зміни і клімакс, що насувається або настав. Тому обов'язкові візити до гінеколога двічі на рік, проведення діагностики на рак шийки матки та вірус папіломи людини – один раз на п'ять років.
Після 40 років підвищується ризик виникнення новоутворень у грудях, відповідно це вік, коли потрібно познайомитися з мамологом. Клінічне обстеження молочних залоз має проводитися хоча б раз на рік, мамографія – раз на два роки.
Перебудова гормонального фону провокує ризик розвитку діабету, дізнатися про нього можна після простого аналізу крові на цукор. Робити це потрібно двічі на рік, якщо ж у сім'ї є родичі із цією хворобою, перевіряти цукор у крові доведеться частіше.
На відміну від чоловіків у жінок частіше розвивається остеопороз – зниження щільності кісткової тканини. Ризик підвищується вже після 35 років, і підганяють його той же клімакс, високий ріст при низькій вазі, прийом гормональних контрацептивів. Зміни в кістках діагностують за допомогою денситометрії, яка досліджує щільність кістки.
50-60 років
До цього моменту багато з того, що просто «турбувало» раніше, переростає у хронічні хвороби. У чоловіків до всього перерахованого вище приєднуються проблеми з кістками і суглобами, вони набагато частіше жінок хворіють на подагру. Розвивається вона на тлі зайвої ваги, гіпертонії, діабету та підвищеного холестерину в крові. Тому, як мінімум, рекомендується дотримуватись дієти, нормалізувати вагу, відмовитися від алкоголю.
Небезпечний цей період і виникненням обструктивної хвороби легень, яка загрожує онкологією. У цій віковій категорії головною причиною смерті чоловіків є рак легень, трахеї та бронхів. Найменше, що можна зробити – кинути курити, якщо турбує тривалий кашель – потрібно зробити комп'ютерну томографію, рентген нічого не покаже.
Після 50 років важливо стежити за здоров'ям кишківника, щоб не допустити раку прямої кишки. Раз на рік рекомендується здавати аналіз калу на приховану кров, раз на два роки – проходити колоноскопію.
Ще однією неприємністю цього віку є метаболічний синдром, що супроводжується гіпертонією, ожирінням і загрожує розвитком діабету, виникненням інсультів та інфарктів. Слідкувати за своєю вагою потрібно завжди, але в це десятиліття – особливо.
Жінки на цьому відрізку життя порівнюються з чоловіками у ризиках розвитку серцево-судинних хвороб. Від атеросклерозу або ішемічної хвороби до настання менопаузи їх захищають естрогени, а після її настання може інтенсивно почати розвиватися артеріальна гіпертензія та зміни у міокарді. Тому так часто в цьому віці жінки скаржаться на тривалий біль у серці, прискорене серцебиття, задишку. Для нормальної роботи серця та судин потрібно контролювати рівень холестерину та глюкози, артеріальний тиск. Щорічно робити УЗД судин голови та шиї, ЕКГ, добове моніторування артеріального тиску для підбору гіпотензивних препаратів.
Небезпечний цей вік і ризиком розвитку онкологічних хвороб молочних залоз, тіла матки, яєчників, кишковника, меланоми.
Госпіталізація вакцинованих на 87% нижча
Вся ця накопичена до 60 років «хроніка» обтяжує перебіг ковіда, призводить до збоїв в імунній системі та прогресує на тлі ослабленого імунітету. Тому особлива обережність та вакцинація так важливі за наявності хронічних захворювань легень, гіпертонії, серцево-судинних хвороб, діабету та онкологічних захворювань. Тим більше, що цифри прогнозу, складеного вченими на перший тиждень листопада, на жаль, поки що демонструють тенденцію до зростання.
Жовтень Україна завершила із середньою кількістю нових випадків - 20 411 осіб на день та 513 смертей за добу. Передбачається, що в період з 3 по 9 листопада ці цифри зростуть до 24 242 – 28 929 та 841 відповідно.
Щодо регіонів-«лідерів», в останній тиждень жовтня до п'ятірки з найбільшою кількістю щодобових нових випадків входили Одеська, Дніпропетровська, Харківська, Львівська та Житомирська області. У прогнозі НАН зазначено, що найбільша кількість інфікованих на початку листопада очікується як у цих регіонах, так і у Сумській, Херсонській, Хмельницькій, Полтавській, Запорізькій, Донецькій, Київській областях та столиці.
Наприклад, до 9 листопада на Дніпропетровщині прогнозується 3077 нових випадків на добу, у Львівській області – 2654, Одеській – 2284, Києві – 2308.
До речі, щодо Києва вчені звертають увагу на найбільшу неузгодженість між кількістю позитивних ПЛР-тестів та новими випадками – у столиці щодня роблять удвічі більше тестів, що підтверджують ковід, ніж виявляють випадки хвороби. За кількістю позитивних ПЛР Київ уже перевищив весняний максимум, хоч статистика цього не відображає.
Тим часом, за даними МОЗ, госпіталізації вакцинованих двома дозами на 87% нижчі порівняно з невакцинованими. Серед вакцинованих, що отримали одну дозу, – на 62% нижче.
