• Головна
• Спорт

Фото: en.psg.fr

Визначився другий фіналіст ЧС у Катарі. Ним стала національна збірна Франції, яка зуміла здобути перемогу 2:0 у протистоянні зі збірною Марокко.

Збірна Франції зіграє у фіналі з Аргентиною (нічого собі, на нас чекає дуель Месії та Мбаппе!). А Марокко змагатиметься за бронзу з Хорватією, ці команди вже зустрічалися на турнірі, тоді переможець так і не визначився -  0:0.

Обидва тренери шукали свій ключ до успіху

Протистояння Франції та Марокко – це насамперед битва тактик Валіда Реграгі та Дідьє Дешама. Боротьба двох абсолютно різних підходів до гри, що виходять із своїх можливостей.

Обидва тренери виявили тактичну гнучкість - Дідьє Дешам проти марокканців виставив 4-1-2-3, тоді як з англійцями грав із 4-2-3-1. Француз вибрав більш атакуючу гру, адже це Марокко треба в прямому розумінні цього слова пробивати.

Були зміни і у стартовому складі. Замість Упамекано вийшов фактурніший Конате, щоб боротися з навісами суперника. А у півзахисті замість відсутнього Адрієна Рабйо вийшов Юссуф Фофана.

Валід Реграгі пішов ще далі – замість 4-1-2-3, з якими він переміг Португалію, виставив 3-4-3, з розрахунком на те, щоб максимально скувати та завантажити фланги французам. Тому у таку схему довелося випускати захисника «Бреста» Ашрафа Дарі.

Успіх залишив марокканців цього вечора

Французам пощастило забити ранній гол на 5-й хвилині матчу. Він почався з пасу з глибини поля на Антуана Грізманна. Той увійшов до штрафного майданчика, а далі покотив на Кіліана Мбаппе. З другої спроби Мбаппе пробив, м'яч вдало відскочив від захисника марокканців у Тео Ернандеса, який прийшов на допомогу. Той ефектним ударом у стрибку потужно пробив та зробив рахунок 1:0. Чи міг воротар марокканців Яссін Бону агресивніше зіграти в цьому моменті і не дати вдарити Тео? Скоріше так, ніж ні. За умови різкого скорочення дистанції. Але воротар, схоже, не особливо і повірив у те, що Ернандес здатний дістати ногою м'яч, що так незручно летить.

За 5 хвилин марокканці відповіли. Унахі небезпечно пробив з-за меж штрафного майданчика. Уго Льоріс врятував свою команду від пропущеного м'яча. На 17-й хвилині найгостріший момент був уже у французів: Конате вдало виніс м'яч зі свого штрафного майданчика на Олів'є Жиру. Той чудово виявив себе у боротьбі, увійшов до штрафного майданчика і потужно пробив по воротах, але влучив у штангу. Марокканцям пощастило, Бону тут не виручав.

На 36-й хвилині знову був шанс у французів. Тчуамені виграв боротьбу в центрі, дав пас на хід на Мбаппе, той прокинув повз Бону, але підстрахував захисник, виніс. Тчуамені зіграв на підборі, віддавши блискавичний пас на Жиру, і Олів'є пробив з розвороту в дотик, але м'яч пройшов поруч зі штангою.

Наприкінці тайму марокканці могли зробити красу. Зієш подав кутовий, Жиру спробував вибити м'яч, але вийшов навіс на гравця Марокко, Жавад Ель-Ямік пробив у падінні через себе, але Льоріс зробив якийсь божевільний сейв.

Статистично перший тайм Марокко виграло лише з володіння м'ячем, 56 на 44%. Французи атакували набагато частіше, але влучили у ворота лише раз і це був гол Тео. Марокканці мали два найнебезпечніші влучення по воротах, але в обох моментах воротар французів показав блискучу гру.

Дешам вгадав із замінами

Другий тайм Реграгі розпочав із заміни. Прибрав Мазрауї і поставив Аттітата-Аляля, який добре проявив себе в минулій грі. А на 66-й хвилині зробив подвійну заміну, випустивши Абухлаля та Хамдаллу.

Дешам на 65-й хвилині прибрав Жиру та поставив Маркуса Тюрама. А на 78-й хвилині зняв Дембеле і поставив Рандаля Коло Муані - обидва представники німецької Бундесліги.

Аттітат-Аляль непогано увійшов у гру, але куди краще це зробили Коло Муані та Тюрам.

У другій частині поєдинку французи ще менше володіли м'ячем – лише 34% проти марокканських 66%. Атакувало уже частіше Марокко, але з 8 ударів жодного в площину. Тоді як у французів за 5 атак 1 удар у площину воріт, і той став голом.

На початку другого тайму «атлаські леви» провели дві добрі атаки, але не змогли довести справу до удару.

На 79-й хвилині Мбаппе обігрався з Тюрамом і попер накручувати одразу чотирьох захисників суперника. Кіліан спробував пробити, але влучив у ногу захиснику, м'яч відскочив у Коло Муані, що набігав, - той не підвів,  потрапив у порожній кут. Рахунок став 2:0.

У компенсований час Унахі мав забивати з кількох метрів і скорочувати відставання, але влучив у Жуля Кюнде.

По суті, два невдалі відскоки вирішили долю поєдинку. Але заради справедливості, були ще й два найнебезпечніші удари Жиру, де вже марокканців супроводжував успіх. "Атлаські леви" награли мінімум на 1 забитий гол, але не на перемогу.

Закрити всіх французів не вдалося

Матч Франція - Марокко у плані змісту – це зовсім інша гра порівняно з поєдинком Аргентина - Хорватія. Так, по голах могло скластися таких самих 3:0. Але марокканцям хоч і не щастило, проте вони проявили характер і прагнули забити Уго Льорису. І кілька небезпечних моментів вони створити зуміли. Але що поробиш, якщо успіх справді більше супроводжував суперника: отримати два голи після відскоків - справа образлива.

Для Марокко це історичний результат. Валід Реграгі та його команда не взяли ЧС, натомість взяли серця багатьох уболівальників своєю грою. Це команда, яка на цьому турнірі стала найголовнішою сенсацією: вибили із групи Бельгію, а у плей-офф - Іспанію та Португалію. Такий результат фантастичний, і, швидше за все, не скоро хтось із африканських команд зможе його повторити.

Франція вийшла у фінал на збірну Аргентини, пройшовши марокканський іспит впевнено, але не ідеально. Реалізуй Марокко хоч один із створених моментів, гра могла б отримати значно більше інтриги. Африканці непогано справлялися з Мбаппе, крім епізоду з другим голом. Там Кіліан видав щось приголомшливе в індивідуальному плані. Закрили і Усмана Дембеле, а ось купірувати Жиру та Грізманна вже не вийшло, просто не вистачило класу задіяних футболістів. Тепер це належить зробити Аргентині. Стримати атакуючий потенціал цієї французької збірної надто складно, а оборона в аргентинців не сказати, що хороша.