Росіяни бояться відплати: чим і куди може поцілити Україна в тилу ворога
Росіяни відверто бояться помсти за свою останню масову повітряну атаку на Україну. Президент Володимир Зеленський доручив нашим військовим відпрацювати можливі акти відплати за атаки агресора на мирні українські міста 14 травня, коли тільки в Києві загинуло 24 мирних людини. До того ж наближається річниця успішної операції «Павутина», проведеної нашими спецслужбами 1 червня 2025 року.
Журналіст Коротко про дізнавався, які можливості є в України щодо ураження цілей у глибинній Росії і чому ворог, якщо не панікує, то помітно нервує з цього приводу.
На Камчатці під сітки сховали підводні човни
Український військово-аналітичний портал Defense Express повідомив, що останнім часом у росіян почався реальний ажиотаж через страх перед українськими повітряними ударами вглиб Росії. Вони почали ховати все, що тільки можна, під так звані «мангали» - антидронові конструкції та сітки. Ними покривають військові заводи, дизель-електричні підводні човни в Балтійському морі та катери в Чорному морі.
І істерія накрила навіть найвіддаленіші регіони Росії, аж до Далекого Сходу. Останні супутникові знімки показали, що ворог покриває «мангалами» атомні субмарини своєї військово-морської бази на березі Тихого океану, яка розташована в місті Вілючинськ на Камчатці (відстань по прямій до кордонів України - 7200 км).
Цими підводними човнами є атомні субмарини проєкту 955 «Борей», а також проєкту 955А «Борей-А». Обидві вони є носіями ядерних міжконтинентальних балістичних ракет Р-30 «Булава», і на борту кожної перебуває по 16 таких ракет.
На супутникових знімках можна побачити, що, схоже, вся надводна частина цих субмарин зверху вкрита сіткою. Причому призначені вони, ймовірно, саме для захисту від безпілотників, оскільки жодних інших функцій, наприклад маскувальних, вони не виконують.
Антидронові сітки разом із каркасом наварюються не на самі підводні човни, а на край причалу і є знімними. Тобто вони мають прикривати субмарини від ударів дронів, поки ті стоять у порту, а коли треба вийти в море, їх просто знімають. Проте ці сітки, встановлені на «Борей» та «Борей-А», згідно з експертною оцінкою Defense Express, не зможуть захистити їх від ударів далекобійних безпілотників. Тому вони, швидше за все, призначені для захисту від скидів та FPV-дронів.
Портал Defense Express пояснює, що ворог боїться повторення операції «Павутина» (1 червня 2025 року), яка вразила аеродроми та літаки стратегічної авіації Росії далеко в глибині цієї країни.
«Це добре показує те, наскільки минулорічна операція "Павутина" перелякала їх, що там вирішили "мангалити" свої атомні підводні човни, носії ядерного озброєння, за 7200 км від України, у закритому військовому містечку, яке за сумісництвом є головною базою атомних субмарин РФ у Тихому океані», - до такого висновку дійшли експерти Defense Express.
Від дронів вирішили сховати навіть підводні лодки на Камчатці. Фото: Defence Express
Є набагато привабливіші об’єкти для ударів, ніж Москва
Військовий експерт Олександр Коваленко пояснив причину паніки росіян. На його думку, вона викликана не самим страхом ураження підводних човнів, оскільки дійсно наші ракети та дрони не дістають на такі відстані.
- Вони бояться через відсутність свого контролю над агентурними мережами, які може формувати Україна на території Російської Федерації. І у випадку з операцією «Павутина» використовувалися дешеві, звичайні FPV-дрони, які можна легко зібрати за наявності технічних здібностей у гаражі. А росіяни не мають даних щодо наших агентурних мереж на своїй території, де можуть збиратися такі мобільні засоби ураження, - пояснює експерт.
Щодо можливостей України з ураження цілей у більш доступних ареалах до 2 тисяч кілометрів, то тут «прейскурант» досить розлогий.
- Завдати удару можна не обов'язково по підводному човну, а по чомусь «цікавішому»: нафтопереробному заводу або об'єкту ВПК. Це буде болючіше для Росії в економічному та психологічному сенсі. Ми дістаємо майже до всіх чутливих об’єктів у європейській частині Росії, особливо якщо говорити про нафтопереробну галузь та її найбільш модернізовані сучасні об'єкти. Окрім цього, в європейській частині РФ розміщено багато складів із боєприпасами, які також можна було б вражати, але вони зазвичай мають відповідний захист, - пояснює Олександр Коваленко.
При цьому Україна на таких відстанях може задіяти потужніші засоби ураження, ніж FPV-дрони - ударні БпЛА та ракети великого радіусу дії. І це досить великий список: аеродроми, де перебуває тактична авіація або перехоплювачі, важкі літаки Ту-95, Ту-22М3, Іл-76, Іл-96.
Щодо атаки на Москву: після горезвісного параду росіяни почали відтягувати з Москви та повертати в регіони сотні засобів ППО, які були задіяні для захисту параду «побєдобєсія». Тому через деякий час ми побачимо зменшення концентрації ешелонованого захисту російської столиці.
- Чи є зараз сенс бити по Москві? Через деякий час, я думаю, що так. Але все ж таки переважно нашими цілями мають бути менш захищені об'єкти. Бо якщо ми вдаримо по Москві, це мало що дасть. А ось якщо ми знищимо якийсь нафтопереробний завод чи склад із боєприпасами, чи ще краще - якесь підприємство ВПК, вивівши його з ладу на 2-3 місяці, то це було б набагато ефективніше для нас, - пояснює військовий аналітик.
