Кримський міст, «Яндекс» і каналізація Москви: що може стати мішенню для ударів у відповідь
Росія змінила тактику і завдає ударів по вразливих об'єктах української цивільної інфраструктури - дата-центрам, мостам, а також енергосистемі, що живить об'єкти водопостачання та каналізації. Отож Москва розв'язала руки Києву, знявши колишнє табу на атаки на аналогічні об'єкти на території РФ. «Невже вони думають, що ми не відповідатимемо?» - емоційно заявив президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем.
По яких саме об'єктах російської інфраструктури може бути завдано удару у відповідь - розбирався журналіст Коротко про.
Дата-центр "Яндекса" – це лише початок
Перехід від попереджень до дій не забарився. Україна вже атакувала два дати-центри «Яндекса» - ключового IT-гіганта держави-агресора. Однією із найвідчутніших стала нічна атака на стратегічний об'єкт у місті Сасово Рязанської області. Саме там знаходилися два з трьох найпотужніших суперкомп'ютерів компанії, які використовуються для навчання нейромереж та роботи мовної моделі YandexGPT.
Адміністрація "Яндекса" вже заявила, що масштаб руйнувань все ще оцінюється, а гарантувати відновлення знищеного обладнання в компанії зараз не можуть. Аналітики наголошують, що через жорсткі міжнародні санкції оперативно замінити високотехнологічні сервери західного виробництва Кремлю буде вкрай складно, якщо взагалі можливо.
При цьому розраховувати на допомогу держави російському бізнесу не доводиться. Відразу після руйнівного удару по Рязанській області перший заступник голови комітету Держдуми РФ з оборони Олексій Журавльов відкрито оголосив, що держава не зобов'язана захищати комерційні дата-центри, тому компанії мають закуповувати та забезпечувати свою ППО самостійно.
Відключення дата-центру в Сасово викликало ланцюгову реакцію. Масштабні перебої торкнулися не тільки сервісів самого "Яндекса" ("Карти", "Їжа"), але й інших платформ, що орендували потужності. Зафіксовано збої в роботі маркетплейсу «Авіто», сервісів РЖД, низки російських банків, мобільних операторів, а також платформ Rutube, VK та «Щоденник.ру».
Побоюючись повторних ударів, картографічний сервіс «Яндекса» в екстреному порядку розмив (заблурив) зображення та приховав адреси ще чотирьох своїх ключових дата-центрів у Володимирі, Калузі, Митищах (Підмосков'ї) та самому Сасово. Чим, до речі, спрацював на руку Києву, підтвердивши розташування цих об'єктів.
Після атаки на Сасово під аналогічний дзеркальний удар Сил оборони України можуть потрапити інші ключові дата-центри «Яндекса» у Володимирі, Калузі та підмосковних Митищах, які компанія вже екстрено засекретила на своїх картах. Також потенційними цілями є найбільші цивільні та відомчі дата-центри Росії, включаючи мегадата-центр Ощадбанку «Сколково» та дата-центри Держзнаку і Ростелекому в Москві, що забезпечують роботу держпослуг, банківської системи та військових комунікацій РФ.
Керченський міст, Ростовський вузол та інші переправи
Російські атаки на мости в Києві дали Силам оборони України цілком законні підстави для завдання дзеркальних балістичних і дронових ударів по ключових логістичних артеріях на території РФ та на окупованих територіях.
Насамперед це може бути Керченський (Кримський) міст. Хоча він і захищений багаторівневою системою ППО та боновими загородженнями від морських дронів, проте українським засобам ураження вже вдавалося долати цей захист. Тепер залишилося лише посилити та масштабувати атаки по ньому. У разі застосування далекобійного ракетного озброєння або модернізованих дронів такий удар стане найгучнішою дзеркальною відповіддю.
Крім цього, є й низка інших загальновідомих об'єктів, по яких варто вдарити у відповідь. Наприклад, мости Ростовського транспортного вузла. Це автомобільні та залізничні мости через річку Дон у районі Ростова-на-Дону. І переправи на Таганрозькому напрямку, які пов'язують материкову Росію з окупованим «сухопутним коридором» до Криму. На цих об'єктах армія РФ зараз екстрено розгортає РЕБ та готує понтони-дублери.
Далі це можуть бути мости у прикордонних областях РФ, які забезпечують оперативне підвезення боєприпасів та техніки до лінії фронту. Вразливими цілями у зоні досяжності українських засобів ураження (артилерії, РСЗВ та дронів) є мостові переходи біля Шелякіно та Уразово у Білгородській області. І мости в Курській та Брянській областях, задіяні у перекиданні резервів до фронту.
Також це можуть бути і переправи в районі Сиваша та Вірменська, які з'єднують Кримський півострів із Херсонською областю. Україна вже неодноразово успішно вражала їх ракетами Storm Shadow/SCALP, і відновлення ударів по цих точках може повністю замкнути логістику РФ у Криму.
І пошкодження саме залізничних мостів завдає максимальної шкоди російській армії, тому що на їх відновлення йдуть місяці, що паралізує підвезення важкої техніки та палива на величезних ділянках фронту.
Найбільші в Європі Кур'янівські очисні споруди, Мосводоканал та Мосенерго
Є ризики, що Росія може вдарити і по об'єктах каналізації у великих українських містах. Але вона теж залишається вразливою для дзеркальної відповіді з боку України. Наприклад, Москва, куди вже вільно долітають українські дрони та ракети. Їхніми цілями можуть стати ті ж очисні споруди та водоканали Москви та Підмосков'я.
Москва критично залежить від кількох гігантських вузлів, знищення яких призведе до санітарного колапсу столиці РФ. Це найбільші в Європі Кур'янівські очисні споруди, які здійснюють очищення стічних вод більшої частини Москви. Попадання дронів у метантенки (резервуари для бродіння осаду) викличе потужні вибухи, викид біогазу та повне припинення роботи каналізації у мегаполісі.
Другий за величиною вузол, що обслуговує схід та південний схід Москви, а також міста Підмосков'я, це Люберецькі очисні споруди (ЛОС). Або головні артерії, що забезпечують Москву питною водою, Рубльовська та Західна станції водопідготовки.
Успішний удар по дата-центру «Яндекса» в Сасово наочно довів високу ефективність комбінованих, фізичних та кібератак по цифровій інфраструктурі ворога. У разі подальших ударів по українській ЖКГ симетричною мішенню можуть стати ключові диспетчерські центри Мосводоканалу та Мосенерго, а також серверні станції, що управляють автоматикою шлюзів, насосів та очисних колекторів у Санкт-Петербурзі та інших мільйонниках європейської частини РФ.
Знищення насосних станцій та шлюзів каналу імені Москви (КіМ), наприклад, у районі Дубни чи Ікші, не тільки перекриє подачу більше половини всієї волзької води до Москви, а й може спричинити неконтрольовані затоплення прилеглих територій, зруйнувавши місцеву транспортну логістику.
До того ж цивільна інфраструктура водопостачання та водовідведення у Росії зношена більш ніж на 60–70%. Навіть точкові удари українських безпілотників далекого радіусу дії по ключових насосних станціях можуть спричинити незворотний «ефект доміно» у російській ЖКГ.
Іншими словами, Росія своїми ударами по суто цивільних об'єктах України сама відкрила скриньку Пандори і зробила цілком законними цілями такі ж об'єкти на своїй території.
