Новий політичний сезон в Україні відкривається із відновлення справедливості в одній із найдовших і найбільш скандальних кримінальних справ про розкрадання державних коштів через збанкрутілий банк. За даними наших джерел, правоохоронці нарешті звернули увагу на діяльність підставних менеджерів екс-власника “Дельта банку” Миколи Лагуна і, ймовірно, провели у помешканнях і офісах низки з них обшуки та вилучення доказів причетності до незаконної діяльності. Обшуки проведено в рамках розслідування кримінального провадження 42026000000000563 щодо відмивання коштів в особливо великих розмірах. Ниточки від “фунтів” цілком можуть привести й до нових епізодів – щодо сприяння обходу санкцій та відмиванню коштів через співпрацю із росіянами.
Напередодні Дня незалежності в оточенні екс-власника збанкрутілого понад 10 років тому “Дельта банку” – Миколи Лагуна – повідомили про масові обшуки у директорів та номінальних бенефіціарів компаній з орбіти фінансиста, через які він обходив санкції та виводив кошти в офшорні структури. “Процесуальні заходи стосувалися легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Пройшли обшуки у тіньових менеджерів активів Лагуна в Україні, здійснено арешти рахунків. Виявлено архів документів, які свідчать про оборудки колишнього менеджменту “Дельта банку”; кількасот печаток юросіб та оригінальні (в т.ч. реєстраційні) документи понад двохсот компаній-нерезидентів”, - підтвердило цю інформацію джерело в правоохоронних органах. За попередніми даними, заходи, ймовірно, здійснювали представники Служби безпеки України, оскільки йдеться про діяльність підприємця, щодо якого Україною застосовано санкції за співпрацю із росією.
Слід нагадати, що Микола Лагун довів до банкрутства другий за обсягом активів приватний банк в Україні - “Дельта банк” - напередодні Революції гідності, в 2013 році. Як свідчать численні томи доказів у десятках кримінальних справ, відкритих згодом проти Лагуна і його спільників із числа топ-менеджерів банку, протягом кількох років банкіри виводили гроші вкладників із фінансової установи через підставні компанії на офшорні рахунки, видаючи їм фіктивні позики, які ніхто не збирався повертати.
Національний банк вивів “Дельту” з ринку в 2015 році і відтоді тривають численні судові процеси – як господарські, так і кримінальні – щодо привласнення коштів вкладників, розтрати коштів рефінансування, неповернення позик державним банкам, а також несплати податків. За цей час Лагуну вручали декілька підозр, затримували, а після початку повномасштабного вторгнення він під приводом лікування переїхав до Австрії, де проживає нині. В 2024 році його оголосили в міжнародний розшук, а в 2025 – наклали персональні санкції через факти співпраці з росією: в ЗМІ публікували дані про його російський паспорт, активи на окупованих територіях, плани втечі в росію, факти підтримки окупантів, а також історію партнерства із правою рукою путіна – головним фінансистом кремля і переговірником зі США щодо питань економічної співпраці із москвою – Кірілом Дмітрієвим. Увесь цей час суди і правоохоронці не поспішали притягати Лагуна до відповідальності.
Навіть знаючи про його місце перебування, фінансовий стан і маючи повний опис всіх його кримінальних схем, так і не було ініційовано процедуру екстрадиції: хоча Володимир Зеленський прямо звертався до влади Австрії щодо сприяння у видачі Україні олігархів, що розкрадали державне майно.
ЗМІ неодноразово писали, що, попри переїзд до Відня і формальний відхід від справ, Лагун продовжує контролювати в Україні низку активів, зокрема, земельні масиви під рекреаційну забудову у Київській, Чернігівській, Івано-Франківській областях, а також обʼєкти нерухомості в окупованому Криму. Керувати проектами в Україні йому, за даними медіа, допомагає бек-офіс на чолі з Максимом Черновим, а також адвокатське бюро “Бірайт Адвокасі”, до якого має стосунок Денис Тарасюк – колишній директор юридичного департаменту “Дельти”. Він також є одним із співвідповідачів у справі про нанесення збитків державі на 23 млрд грн. за позовом Фонду гарантування вкладів фізосіб. Саме за цим епізодом в Нацполіції відкрили провадження 42026000000000563 щодо відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом, в особливо великих розмірах. Санкція відповідної статті Кримінального кодексу передбачає покарання до 12 років увʼязнення.
Спостерігачі вказували, що завдяки розгалуженій системі підставних менеджерів, Лагун не просто зберігає контроль над активами вартістю десятки мільйонів доларів, але й також може обходити санкції, накладені на нього восени 2025 року, коли Указом Президента Володимира Зеленського йому заборонили здійснювати будь-які фінансові операції, окрім погашення боргів перед Фондом гарантування вкладів. Попри це, протягом понад року, відколи публічно було викрито мережу фіктивних фірм та названо конкретних представників бізнесу, що сприяють незаконній діяльності Лагуна, в тому числі, співпраці із країною-агресоркою – жодних заходів щодо них не було застосовано, активи не були стягнуті.
Відтак обшуки і арешти рахунків, що відбулися напередодні Дня незалежності – це важливий і показовий перший крок на шляху до відновлення справедливості для сотень тисяч вкладників та держави, що зазнали збитків від діяльності Лагуна і його спільників на суму понад 2,5 млрд доларів Як повідомляють джерела в правоохоронних органах і оточенні екс-банкіра, обшуки здійснювалися безпосередньо в бек-офісі, де працює Максим Чернов, а також в офісі Дениса Тарасюка.
Обшуки можуть дати додаткові докази і в іншій справі 761/25125/23, яка слухається в суді з 2023 року. Вона стосується розкрадання 250 млн грн. структурами, наближеними до “Дельта банку”: в 2012-13 роках Лагун, за даними слідства, дав розпорядження видати кредит на 450 млн грн. одній із повʼязаних компаній, повернуто було лише 200 млн грн. Це один із епізодів ще більшої справи про розтрату понад 1,1 млрд грн., за яким Лагуну повідомили про підозру ще в жовтні 2021 року. Тоді, судячи з оперативних фото, документ ексбанкірові вручали особисто на його віллі у передмісті столиці.
Обшуки, проведені у Тарасюка, Чернова та низки інших фігурантів, можуть викликати “ефект метелика”, витягнувши на поверхню не лише оборудки 14-річної давнини, а й більш свіжі схеми. Наприклад, реальну структуру корпоративного управління імперією Лагуна після його відʼїзду до Австрії. Одним із напрямків розслідування може стати ймовірна виплата понад $100 млн за позовом в Лондонському суді власникам мережі супермаркетів електроніки “Фокстрот”: Лагун програв цей спір ще в 2024 році, витративши тільки на адвокатів понад 2 млн фунтів. В цей же час він намагався подати позов про власне банкрутство як фізична особа в Україні, демонструючи, що він не багатший за церковну мишу і буде готовий тисячу років перераховувати свою зарплату “Ощадбанку” у рахунок погашення боргів. Позов так і не було задоволено, тож за Лагуном в Україні все ще рахується обсяг збитків у понад 2,5 млрд доларів. З них 23 млрд – це збитки, нанесені Фонду гарантування вкладів, який змушений був виплатити ці кошти обманутим вкладникам “Дельта банку”, оскільки замість застав за фіктивними кредитами, Лагун лишив їм на рахунках дірки від бублика. До слова, 8 вересня 2026 року Північний апеляційний господарський суд продовжив слухання в цій справі. Проте ймовірно, нове розслідування Нацполіції може внести корективи в хід цього провадження.
Крім того, обшуки можуть викрити також і реальну структуру інших звʼязків Лагуна, оскільки “засвічені” раніше мережі компаній уже певний час тому почали “скидати” на громадян середньоазійський країн: це типова схема, аби “загубити” компанію, не закриваючи її формально і не надаючи відповідних звітів до податкової служби. Напрацьовані в Україні механізми арешту майна через Агентство з розшуку і управління активами (АРМА), а також поширення санкцій не лише на Лагуна, але й на його спільників – дозволить знайти кошти для відшкодування хоча б незначної частини боргів екс-банкіра перед співгромадянами.
Примітно також, що на фоні згущення хмар над власною головою, Лагун не втрачає оптимізму – і 30 вересня продовжить оскаржувати в Касаційному адміністративному суді Указ Зеленського щодо запровадження щодо нього санкцій. До цього суд уже відмовляв у прийнятті справи до розгляду, оскільки сам по собі Указ про санкції не може бути предметом скасування: він ухвалений на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони. РНБО, в свою чергу, брала до уваги довідку Служби безпеки України про діяльність Лагуна та його звʼязки. ЗМІ писали раніше, що в справі про скасування указу президента екс-власника “Дельти” захищає адвокатка із бюро, партнер якого публічно консультує клієнтів щодо ухилення від мобілізації. Фактично вересень 2026 року може стати вирішальним для остаточного вирішення “питання Лагуна” в українському правовому полі, оскільки пошуки справедливості на цьому шляху тривалістю в майже 15 років видаються аж надто затягнутими.