Олександр Коваленко - про реактивні БпЛА, запаси РФ, дроновий терор та захист від них
Останнім часом основним видом атаки росіян по Україні стали реактивні дрони-камікадзе. Поява у ворога цього виду БпЛА - це нова фаза технологічних перегонів, яка суттєво зміщує баланс сил у повітрі та кидає виклик українській ППО.
Про те, який потенціал виробництва цього виду зброї є у ворога та як і коли українська ППО зможе збивати їх ефективніше, журналіст Коротко про дізнавався у військового експерта Олександра Коваленка.
Реактивний дрон в 10-15 раз дешевший за балістичну ракету
Військовий експерт Олександр Коваленко. Фото: ФБ Alexander Kovalenko
- Україна зараз постійно находиться під загрозою російських реактивних дронів, чому ворог вибрав саме цю тактику?
- По-перше, реактивні дрони значно дешевші, ніж балістичні ракети. Середня вартість ракети 9М723 – це десь приблизно півтора мільйона доларів. У той же час реактивні дрони, залежно від модифікації, коштують від 100 до 200 тисяч. По-друге, реактивні дрони знищувати набагато важче. Це не означає, що їх неможливо взагалі перехопити, але вони стали значно складнішими для перехоплення. Тому і коефіцієнт їх знищення зменшився.
Загалом же Росія зараз діє досить прагматично у цьому питанні. Для неї вигідніше запустити 10-15 безпілотників-камікадзе по 100 тисяч доларів, навіть якщо буде перехоплення 50 відсотків, все ж таки 7-8 з них зможуть вразити 7-8 різних об'єктів. І це не завжди об'єкти бункерного типу військового призначення. Вони б’ють по офісних центрах, дата-центрах, по АЗС, ринках, дитячих садках лише заради морально-психологічний тиску.
- Які останні новинки реактивних дронів у росіян? "Герань-4, -5", в чому їх особливості?
- «Герань-4» - це фактично той самий «Шахед-238». Але вони зараз отримали більш потужні реактивні двигуни. Крім цього, основна їх відмінність - це режим автонаведення, коли навіть при придушенні комплексами РЕБ вони можуть на кінцевій траєкторії польоту вражати ціль через автонаведення. Також вони мають висоту польоту 7 і вище кілометрів, що ускладнює їх перехоплення не тільки дронами-перехоплювачами, а й навіть зенітно-керованими ракетами малого радіусу дії.
«Герань-5» – це іранський дрон «Карар», який має вигляд ракети з відповідними аеродинамічними показниками – рівнем маневрування, швидкістю набора висоти та пікування. І їх набагато важче перехопити дронами-перехоплювачами, тому що у ракети, за її архітектурою, ефективна площа ураження менша, ніж у дрона на зразок «Шахед», який має фюзеляж за архітектурою летючого крила.
- Ви писали про російський реактивний дрон, який різко змінив швидкість з 250 до 800. Що це означає?
- Це "Герань-3" або 4. І скоріш за все, на ній було встановлено новий реактивний двигун, який росіяни тестували над Одесою. Спочатку дрон йшов на швидкості 250 кілометрів на годину, а потім різко збільшив її до 800. Тобто тут було тестування двигуна на можливість набору швидкості, і це є неприємним моментом для нашої ППО, бо його на такій швидкості важко збити.
Росія може мати 2,5-3 тисячі реактивних «Гераней» до кінця року
- Російські дрони - це, в першу чергу, швидкість, яка потребує більше палива. Чи значить це, що заради палива на них менше вибухівки?
- Ні. Хоча, звісно, що вони можуть зменшити кількість вибухівки, збільшуючи кількість палива заради того, щоб дрон летів на більшу відстань, але зараз ми не бачимо, щоб вони так робили. Зазвичай в них стандартна бойова частина на 90 кг вибухівки фугасного типу. І якщо їм потрібно буде, щоб цей дрон дотягнувся, наприклад, до якихось західних областей України, вони будуть його запускати або виключно по північному кордону, або через південь по кордону з Молдовою. І для цього їм не треба якось зменшувати бойову частину, щоб реактивним дроном дотягнутися до того ж Львова або до Івано-Франківська.
- Який реальний потенціал Росії щодо випуску таких дронів? Чи здатні вони вийти на такі ж масові масштаби, як звичайні «Шахеди»?
- Росіяни зараз переводять заводи по виробництву дронів в Алабузі (Татарстан) повністю на виробництво реактивних дронів. Друге підприємство - це завод «Купол» в Іжевську продовжує виробляти класичний "Шахед-136".
Тобто вони паралельно на одному підприємстві продовжують виробляти тихохідні поршневі дрони, а на іншому - майже повністю переходять на реактивні. Я думаю, що десь до кінця року вони накопичать 2,5-3 тисячі реактивних «Гераней» в Алабузі.
- А «Бандеролі» чим відрізняються від реактивних «Гераней», як з ними випуск у Росії?
- «Бандероль» - це, власне, вже ракета, а не дрон. Дешева мобілізаційна ракета, яка має меншу дальність польоту (200-250 км). Бойова частина в них десь приблизно 50 кг вибухової речовини, а основна відмінність – це те, що вона може досить ефективно маневрувати якраз на наднизьких висотах. І це серйозна для нас проблема, оскільки на невеликих висотах її дуже важко помітити, і вони дуже швидко опиняються якраз вже біля самої цілі. До Одеси вони йдуть низько над морем і несподівано для радарів нашої ППО вигулькують вже біля самого міста.
Україна зможе масштабувати випуск реактивних дронів-перехоплювачів до кінця року
- Київ зараз «кошмарять» «Герані» чи «Бандеролі»?
- Переважно це «Шахеди/Герані», але і «Бандеролі» також залітають. Не так часто, бо їх зараз Росія виробляє небагато. Вона тільки масштабує їх виробництво.
- Яка зброя, крім дорогих ракет, може ефективно збивати цілі на швидкості 500–600 км/год?
- Їх можна збивати усім. Головне - спіймати момент, коли їх швидкість становить 250 км на годину або коли вони йдуть на низьких висотах, до яких можуть дотягнутися комплекси ЗРК. В принципі, їх можуть збивати як звичайні дрони, так і в перспективі реактивні дрони-перехоплювачі, які зараз розробляються. І ракети, наприклад ракета APKWS, для комплексу Vampire, яка коштує приблизно 20 тисяч доларів.
Але ми повинні розробляти і свою ракету малого та середнього радіусу дії, яка була б якраз ще дешевшою, а не тільки на одних дронах-перехоплювачах зупинятися.
- Скільки часу нам потрібно, щоб масштабувати виробництво цих ракет і дронів-перехоплювачів?
- Щодо ракет не можу сказати, тому що взагалі немає зараз інформації стосовно того, що ми розробляємо дешеву мобілізаційну ракету малого радіусу дії. А щодо дронів-перехоплювачів, я думаю, що до кінця 26-го року їх виробництво буде масштабовано так само, як і зі звичайними дронами-перехоплювачами.
- Прості мобільні вогневі групи можуть засікти та знищити такий реактивний дрон?
- Вони можуть його засікти, а щоб збити, то це залежить від того, чи є у мобільної вогневої групи комплекс ПЗРК. Але знову ж таки, тут головний чинник - це швидкість. Якщо дрон вже йде на швидкості 500 км на годину, то майже ніхто не встигне відреагувати. Якщо 200-250, то цілком можливо це зробити.
