Початок нового року пенсіонери зі статусом переселенців зустріли у шоці: вони не отримали щомісячні виплати, через які перед багатьма постало питання виживання. Влада України довго не помічала проблему, поки вона не набула масштабу катастрофи. Коротко про - про те, як «зламалася» процедура ідентифікації та як її проходять громадяни України в окупації.
Кілометрові черги в пенсійних фондах, 80-річні люди похилого віку, що плачуть з кнопковими телефонами в руках, які не можуть зрозуміти, що таке «Дія», а пояснити нікому, нещасні жителі окупованих міст, які намагаються установити хоча б один працюючий VPN, щоб зв'язатися з Пенсійним фондом, пенсіонери, що живуть за кордоном, – всі вони зіткнулись зі справжнім колапсом роботи Пенсійного фонду України у січні.
У лютому минулого року Кабмін ухвалив постанову №299 «Про деякі особливості виплати пенсій…» із черговим новим порядком виплати пенсій переселенцям, українським біженцям за кордоном та тим, хто залишився в окупації.
Всім їм (особливо останнім двом категоріям) необхідно було пройти фізичну ідентифікацію щорічно – до 31 грудня будь-яким способом (особисто у ПФУ або на вебпорталі ПФУ за допомогою «Дії» або через відеозв'язок із співробітником ПФУ за заявкою, залишеною на порталі).
Також із нового: згідно з пунктом 10, тим, що залишилися в окупації, та тим, хто виїхав на підконтрольну територію, «виплата пенсії відбувається за умови неотримання пенсії від Російської Федерації». Про це треба подати відповідну заяву.
До цієї постанови переселенці та українці, що залишилися в окупації, проходили ідентифікацію двічі на рік. Тому скорочення до одного разу сприйняли всі позитивно. Менше нервів, менше метушні з документами, особливо для дуже літніх людей.
– Ми проходили ідентифікацію у травні, і тому зраділи, що не треба буде цього робити ще раз. В принципі, нічого складного, але все одно якось нервуєшся – раптом інтернет «заглючить» або з документами буде щось не так. Вже так було, що нам не могли додзвонитися співробітники ПФУ, які проводили ідентифікацію, – у нас відключили світло та мобільний інтернет також «ліг». Було страшно! – розповіла Коротко про Олена Підгірна, мешканка Донецької області. – У чоловіка шахтарська пенсія, 12 тисяч грн, і втрачати її через якісь не наші проблеми не хотілося. А доїхати до найближчого Пенсійного фонду – не варіант: неподалік лінія фронту, і ми боїмося зайвий раз на вулицю вийти, не те що кудись їхати.
Не отримавши у січні звичної суми на банківській картці, Олена з чоловіком запідозрили найгірше – їх позбавили пенсій! Грішили на донецьку прописку, але потім дізналися: вони у числі понад 300 тисяч пенсіонерів-переселенців, які у січні залишились ні з чим. Причини збою у виплатах їм невідомі й досі.
- На травневій відеоідентифікації нам ставили запитання: чи ми отримуємо пенсію від РФ? Ми відповіли негативно, бо ми в Україні, і про яку російську пенсію може йтися? – обурюється пенсіонерка.
Справді, у пункті 10 Порядку виплати пенсій йдеться про те, що "громадянам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, і тим, хто виїхав на підконтрольну територію України, виплата пенсій проводиться за умови неотримання пенсії від Російської Федерації". Це справедливо, звичайно, але хто і як це перевірятиме?
Довести, що ти «правильний» український пенсіонер, багатьом виявилося не під силу.
- Люди приходили навіть до банку, бо у ЗМІ прочитали, що можна ідентифікуватися через банківські установи, але потім виявлялося, що у них відсутня ідентифікація. То що це за тупість? – обурюються у соцмережах. – А ті ВПО, які працюють та отримують зарплату на банківську картку – можна їх вважати вже ідентифікованими? І точно не отримують російські пенсії?
Владі вдавалося відмовчуватися майже місяць, принаймні перші виразні коментарі з'явилися лише на початку лютого, коли в соцмережах уже замиготіли фото черг та скандалів у ПФУ.
Висловився, наприклад, ексглава ПФУ Павло Розенко.
"Причина – абсурдне рішення уряду передати до ПФ усі соцвиплати", - повідомив Розенко на своїй сторінці у Facebook. І чомусь додав, що під час його роботи такого не було.
Це він сказав даремно: у коментарі ВПО відразу пригадали йому пекло, в яке вони потрапили ще в 2014 році, коли пенсії прив'язувалися до довідки переселенця, отримати яку було не завжди реально, а відмовитися від неї – ще нереальніше.
Омбудсмен Дмитро Лубинець заговорив про проблему лише тоді, коли його мати-ВПО не отримала пенсію. Повідомив, що подав міністру соцполітики, сім'ї та єдності України Денису Улютіну вимоги внести зміни до процедури ідентифікації. І йдеться не лише про пенсіонерів, а про одержувачів 24 видів соціальної допомоги.
"Пенсії - це не соціальна пільга, це конституційне право громадян", - нагадав Лубинець. І процитував міністерство, мовляв, воно заявило, що проблеми немає, і 337 тисяч старих, які не отримали пенсії, – «це не так вже й багато».
«Для 337 тисяч осіб – це відсутність грошей на ліки, їжу та комунальні послуги», - слушно зазначив омбудсмен.
Для українських пенсіонерів, які живуть в окупації, дилема - отримувати від РФ пенсію або не отримувати - могла б зникнути після цього січневого демаршу ПФУ. Немає української пенсії – доведеться оформляти російську, адже жити на щось треба.
- Давайте будемо чесними: багато хто в Донецьку отримує дві пенсії – російську та українську. Не найбільші гроші, до речі, ці російські пенсії у простих людей. Вони, до речі, одразу ж з'їдаються комуналкою, - каже мешканець окупованого Донецька Анатолій Риженко (ім'я та прізвище змінено).
За словами співрозмовника, частина пенсіонерів в окупації проходить ідентифікацію самостійно, через відеозв'язок з ПФУ, інші – через «Дію», що набагато легше, швидше та дешевше.
- Посередники беруть 4000 рублів (приблизно 2000 грн) за подачу заявки на відеоконференцію, та 2000 рублів (1000 грн) – за проходження ідентифікації в «Дії». Послуги мають попит, правда, не всі можуть собі це дозволити. Наприклад, у нас заблоковано з 2022 року українські мобільні оператори. Оскільки дзвонити ми не могли, наші номери також заблоковані. За 10 000 рублів (5000 грн) можна поновити свій український номер – це треба, наприклад, для банкінгу. По місту багато оголошень про допомогу у проходженні ідентифікації, в оформленні та відновленні пенсії, номерів телефонів тощо. Є, звичайно, шахраї, але є й ті, хто робить все, не знаю яким чином, - продовжує співрозмовник.
Наш співрозмовник відверто розповів: живе в окупації, але зацікавлений у отриманні української пенсії і за переконанням, і заради дітей.
- У Донецьку – дві квартири у центрі міста. Ми з дружиною працювали на них все життя і покинути їх не можемо. Діти давно виїхали, мешкають на Кіровоградщині. Востаннє ми їздили до них у 2018 році – наразі виїхати немає можливості за станом здоров'я. Вони мають наші банківські картки, на які приходять пенсії. І наші діти та онуки хоча б не доїдають останнє, це наша з матір'ю їм допомога, – каже Анатолій.
Донеччанин пройшов ідентифікацію вже чотири-п'ять разів. Говорить, складного нічого: після заявки на сайті ПФУ призначається час відеозв'язку. Співробітники, які проводять ідентифікацію, за словами донеччанина, дуже ввічливі та терплячі.
- Там треба в камеру показувати паспорт та ІПН, щоб вони зробили фото екрану – так вони спокійно чекають, поки я з тремтячими руками якось зафіксуюся. Вже важко мені тримати навіть паспорт. Допомагають, кажуть, наприклад: «Ваше свідоцтво про страхування – це такий зелений папірець у пластиці. Ах, ні? Ну, нічого страшного». Коли я говорю, що живу в Донецьку, – не кричать, не ображають, ніяк не коментують, просто кажуть: «Дякую, йдемо далі…» - ділиться донеччанин. - Так, на останній відеоідентифікації було запитання, чи я отримую пенсію від «інших країн, зокрема, від Російської Федерації». Я відповів, що не отримую, і ледве стримався, щоб не запитати: а як ви перевірятимете, правду я сказав чи збрехав? Але вирішив не затягувати час і не смикати людей. Нас таких у них, мабуть, сто чоловік щодня.
У середу, 4 лютого, міністр соцполітики України Денис Улютін повідомив, що все повертається на круги своя: виплати пенсіонерам-ВПО будуть відновлені, навіть якщо вони не подали заяву про неотримання пенсії від РФ. Але подати заяву таки треба до 1 квітня у будь-який спосіб.