700-тисячна армія України після війни: скільки коштуватиме безпека всієї Європи
Війна зробила Україну країною з однією із найбільших армій у Європі. Якщо до 2022 року Збройні сили нашої країни налічували трохи більше 260 тисяч осіб, то до кінця 2025-го президент Володимир Зеленський говорив про 880-900 тисяч солдатів, які захищають Україну. Коротко про - про те, яка армія потрібна нашій країні і що для цього необхідно зробити.
Одна з перших
Після засідання « коаліції охочих » Україна, Франція та Велика Британія офіційно підписали декларацію про розгортання західного контингенту на території нашої країни. Тобто передбачається створення багатонаціональних сил для гарантування безпеки України. Також з'явилася домовленість, що чисельність української армії після припинення війни складатиме до 700 тисяч осіб. Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон.
Поки що з декларацій та домовленостей не зовсім зрозумілі повноваження цього контингенту та його підпорядкованість. Простіше кажучи – хто годуватиме таку кількість військовослужбовців? Одна Україна? Європа та Великобританія?
Цифра у 700 тисяч армійців навряд чи лякає Україну, тим більше в умовах потенційного припинення бойових дій – чому б і не послужити… З погляду чистої чисельності, українська армія вже зараз є однією з найбільших у Європі. Перша – зрозуміло хто, там кількість «гарматного м'яса» сягає майже півтора мільйона. Потім ми, за нами Польща та Франція з приблизно 216 та 204 тисячами «штиків» відповідно. Далі чисельність регулярних військ йде значно меншою.
В Україні зараз служить близько 2% населення (якщо брати загальну чисельність 40 млн), тоді як для більшості країн ЄС цей показник рідко перевищує 0,5%, максимум 1%. У мирний час такі цифри були б ознакою глибокої мілітаризації держави. В умовах повномасштабної війни і навіть можливого миру з непередбачуваним та агресивним сусідом під боком – це питання виживання.
Армія України стане щитом усього континенту?
Європейські політики дедалі частіше наголошують: навіть після припинення активних бойових дій Україна не зможе дозволити собі радикальне скорочення армії. Надто слабкі Збройні сили України означали б високий ризик реваншу та нового витка війни. Не забуватимемо, що під боком в України напівбожевільний сусід, який стрімко зубожіє. Занадто сильна армія – це серйозне навантаження на економіку та суспільство. Тому в європейських столицях українську армію дедалі частіше розглядають не стільки як військове формування країни, що воює, а як довгостроковий фактор стримування у Східній Європі.
Але що довше триває війна, то очевидніше - нескінченне нарощування чисельності неможливе. Ключовим стає не кількість солдатів, а здатність держави підтримувати їхню підготовку, боєздатність, ротацію та соціальну захищеність.
Саме тому західні аналітики дедалі частіше говорять про трансформацію української армії. Майбутнє вбачають не в нескінченній мобілізації, а в більш стійкій моделі, де професійне ядро поєднується з підготовленим резервом. Для України це означає складний вибір між військовою необхідністю та межами людського ресурсу.
На цьому тлі питання фінансування армії стає не менш гострим, ніж питання її чисельності. Україна сьогодні витрачає на оборону понад третину свого ВВП, майже 34% - це показник, який не має аналогів у світі.
Для порівняння: країни НАТО роками сперечаються через зобов'язання витрачати 2% ВВП на оборону, а для багатьох європейських суспільств навіть цей рівень залишається відчутним. Підйом планки до «військових» 5% ВВП на захист країни взагалі може призвести до безладу в країні. Приклад перед очима: українська економіка, яка працює в режимі військового виживання, а значна частина соціальних витрат підтримується за рахунок міжнародної допомоги. Європейцям таке не пережити, вони війни вже не пам'ятають. Допомагають – і на цьому спасибі!
Тому ніхто там навіть не заїкнеться про пряме фінансування ЗСУ, нехай українці тричі ляжуть кістьми, захищаючи східний кордон Європи. Постачання озброєння, навчання, трохи грошей на соціалку – на це Європа згодна, це не потребує напружень та політичної волі. Хоча є якісь мадяри та словаки, які категоричні у своєму «ні» щодо військової допомоги Україні.
Ніхто, окрім держави Україна, зараз не фінансує армію України. Але питання – чи справедливо вимагати від країни, яка захищає не лише себе, а й східний кордон Європи, нести це навантаження самотужки? – вже порушено і вже викликало до життя якісь розумові процеси.
Чи посилатимуть європейські країни до нас свої контингенти, чи обмежаться спостерігачами – поки що незрозуміло. Фото: ФБ Генеральний штаб ЗСУ
Розуміти - розуміють, але нічого не роблять
Відповіді немає і не передбачається в найближчому майбутньому. Просте рішення - використовувати доходи від заморожених російських активів, а також створення довгострокових європейських оборонних фондів, розширення програм безпеки, кредити зрештою - нескінченно обговорюється і поки що без результату.
Але вже Європа поступово приходить до розуміння, що українська армія – це не зовнішній проєкт, це не десь там, а елемент її власної безпеки десь тут. А ось скільки часу буде потрібно країнам на перехід від розуміння до дій – ніхто не скаже. Тієї самої політичної волі не вистачає.
Головне питання, яке залишається відкритим, виходить далеко за межі української армії. Чи готова Європа визнати, що безпека на континенті більше не є безкоштовною, і що українська армія – це не лише український, а й загальноєвропейський проєкт?
Щоб мати армію в 700–800 тисяч осіб, Україні потрібна величезна мобілізаційна база: центри підготовки, запаси спорядження, логістика тощо. Поки що ми маємо дефіцит придатних за віком для служби чоловіків і жінок плюс відтік робочої сили через еміграцію і втрати. Як за таких умов набирати нові формування? Як мінімум для цього мають бути припинені військові дії, щоб біженці повернулися додому… І ця місія, на жаль, поки що нездійсненна.
Офіційно
- "Коаліція" домовилася про продовження критично важливої довгострокової військової допомоги та озброєння ЗСУ для забезпечення їхньої стійкої боєздатності, оскільки вони залишаються першою лінією оборони та стримування. Це включатиме, але не обмежуватиметься: довгостроковими оборонними пакетами; підтримкою у фінансуванні закупівлі зброї; продовженням співпраці з Україною щодо її національного бюджету на фінансування Збройних сил; доступом до оборонних складів та наданням практичної і технічної підтримки Україні у будівництві оборонних укріплень, – сказано у Паризькій декларації « коаліції охочих », підписаній 6 січня 2026 року.
На тему
Чисельність армій Європи
- Євросоюз – 1,4 мільйона осіб
- Росія – 1,3 мільйона
- Україна – 900 тисяч
- Франція – 200 тисяч
- Великобританія – 185 тисяч
- Німеччина – 182 тисячі
- Італія – 166 тисяч
- Іспанія – 133 тисячі
- Угорщина – 37 тисяч
- Бельгія – 34 тисячі
- Нідерланди – 33,6 тисячі
- Чехія – 283 тисячі
- Швеція – 14 тисяч
- Фінляндія – 12 тисяч
- Латвія – 8 тисяч
- Естонія – 7 тисяч
