Суддя Господарського суду міста Києва Денис Вадимович Мандичев, уродженець Донбасу, продовжує спокійно працювати на займаній посаді попри цілий «букет» жахливих хвороб. Як так відбувається і хто стоїть за «списаним» з військової служби жерцем Феміди, читайте у нашому матеріалі.
Почнемо з короткої довідки. Денис Мандичев уже понад 15 років є суддею Господарського суду міста Києва, отримавши цю посаду, до якої більшість суддів йдуть все життя, ще будучи 29-річним юристом.
Про те, хто йому допоміг так високо піднятися – трошки згодом. А зараз розповімо про найголовніше - здоров’я поважного судді. Та його пригоди з ТЦК. Денис Вадимович був взятий на військовий облік ще 10.09.2002 року Київським районним у м. Донецьк РВК, а 19.11.2019 повторно став на облік уже у Голосіївському районному у м. Києві РВК.
Але як стало відомо нашому виданню з інформованих джерел, після нападу росіян Мандичев дуже швидко зорієнтувався – і так само швидко списався. Йому вистачило трохи більше двох тижнів після початку повномасштабного нападу росіян: уже 14 березня 2022 року, поки українські військовослужбовці героїчно відбивали російську навалу під Києвом, наш суддя був знятий з військового обліку Голосіївським районним ТЦК та СП у м. Києві через хворобу.
Офіційне формулювання звучить вражаюче: «Підстава виключення – ст. 39а, група ІІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом МОУ від 14.08.2008 № 402 – встановлення гіпертонічної хвороби III стадії (важка форма захворювання з артеріальним тиском мм рт. ст. і вище, яка характеризується ураженням органів-мішеней, таких як серце, нирки та головний мозок, з розвитком таких ускладнень, як інфаркт, інсульт або ниркова недостатність тощо)».
Інфаркт, інсульт, ниркова недостатність – перелік такий, що хоч зараз у медичний підручник. На цьому фоні суддя, який продовжує здійснювати правосуддя (і заодно отримувати величезні щомісячні виплати), виглядає мало не супергероєм. Або ж навпаки…
Чи може суддя здійснювати правосуддя в такому жахливому стані? Чи, можливо, все ж варто перевірити висновки ВЛК та рішення ТЦК щодо штучного зняття з обліку такого судді? А ще – перевірити доброчесність судді Мандичева? До речі, цьогоріч в прокуратурі через такі фейкові «інвалідності» вже почалися масові перевірки, і там, як відомо, врешті полетіли голови.
Випадок з Мандичевим дуже яскравий. Але «здоров’я» – не єдина цікава деталь в біографії цього персонажа. Мандичев входить до групи впливу одіозних топ-суддів Віктора Татькова (у розшуку) та Артура Ємельянова (підозрюється у низці кримінальних справ, зокрема, у допомозі росіянам).
Кілька цікавих цитат зі ЗМІ описують Мандичева та його близьке оточення так:
«Денис Мандичев – виходець з донецької суддівської школи часів експрезидента-втікача Віктора Януковича, близький до Артура Ємельянова та Віктора Татькова, які свого часу вибудували схеми контролю над судами. … Колишній голова Вищого господарського суду Віктор Татьков та ексзаступник голови Вищого госпсуду Артур Ємельянов свого часу побудували систему так званого «донецького паровозика» – від клієнта «приймали замовлення» на остаточне рішення суду і гарантували швидке й безболісне проходження від першої до останньої інстанції. Проти Татькова і Ємельянова велося кілька кримінальних проваджень за підозрою в незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ і за організацію рішень «під замовлення», а також вони є фігурантами багатьох журналістських розслідувань про рейдерство та корупцію. … ЗМІ повідомляли про рахунок Денис Мандичев у швейцарському банку UBS, на якому зберігалося майже 660 тисяч швейцарських франків. Окрім того, повідомлялося й про наявність кіпрського паспорта у судді Мандичева».
Але замість того, щоб їхати лікуватися на Кіпр Мандичев продовжує вперто здійснювати суддівську практику. Герой…
Що ж до старших друзів Мандичева, то у ЗМІ можна зустріти інформацію про те, що Ємельянов має тісні зв'язки з російськими спецслужбами. У 2024–2025 роках йому оголосили підозру в незаконному збагаченні (понад 97–114 млн грн активів, що не відповідають офіційним доходам) і паралельно затримали в іншому провадженні — за статтею про посягання на економічну безпеку України в інтересах держави-агресора.
Що ж ми маємо на виході? Важкі діагнози – для військкомату, «донецький паровозик» – для клієнтів, швейцарські рахунки й кіпрські паспорти – для комфортного майбутнього. А все це – під соусом продовження «господарювання» в одному з ключових судів столиці. Гірка іронія лише в тому, що з таким набором «хвороб» у медичних довідках суддя Мандичев, схоже, почуває себе чудово...