Рішучість та щирість союзників України проходить чергове випробування. Йдеться про передачу нашій країні заморожених активів Росії, яких у світі накопичилося на сотні мільярдів доларів. Спочатку партнери Києва заморозили їх, тобто не дали Росії їх використовувати далі, але коли дійшло до справи і їх потрібно було передати Україні, включили задню.
Журналіст Коротко про розбирався, чому так відбувається і скільки у світі російських заморожених активів.
Нині у світі перебуває близько 300 мільярдів євро заморожених російських активів. Основна частина яких, а це приблизно 260-290 млрд євро, зосереджена в Європі, в основному в бельгійському депозитарії міжнародної фінансової організації зі зберігання, розрахунку та обслуговування цінних паперів (акцій, облігацій, фондів) для фінансових інститутів у всьому світі Euroclear.
З них близько 210-230 млрд євро належать Центробанку Росії, а решта - це кошти приватних та юридичних осіб, включаючи 60-63 мільярди євро приватних російських інвесторів. У США російських активів заморожено значно менше – лише близько 5 мільярдів доларів. І зараз країни Заходу обговорюють, як використовувати прибуток від цих активів (2,5-3,5 млрд євро на рік) для допомоги Україні, не конфіскуючи кошти.
Ці активи були заморожені після початку повномасштабного вторгнення, і більшість належить Банку Росії, який зберігав там свої золотовалютні резерви. Для порівняння, за оцінкою Світового банку, сумарні збитки України від цієї війни, включаючи сюди економічні втрати та порушення виробництва, перевищили 588 млрд доларів. Тобто заморожені російські активи могли б якщо не заповнити, то переконливо допомогти Україні відновлювати свою економіку та інфраструктуру.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн розглядає варіант позитивного рішення щодо росактивів більшістю голосів країн-членів Блоку на саміті ЄС, який відбудеться 18 грудня. Британський уряд також планує передати Україні 9,2 млрд євро російських активів, заморожених у Сполученому Королівстві. Щоправда, механізм передачі коштів ще має бути розроблений.
Крім Євросоюзу, також країни "Великої сімки" не виключили, що заморожені російські суверенні активи можуть бути в повному обсязі використані для фінансування України. Йдеться про це у спільній заяві G7, яка прозвучала за підсумками онлайн-зустрічі міністрів фінансів країн G7 за участю керівників Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Організації економічного співробітництва та розвитку та Ради фінансової стабільності.
Але водночас існують певні труднощі у передачі російських активів Україні. Деякі країни відмовляються передавати їх Києву. Першими проти цього у Євросоюзі виступили Угорщина та Бельгія. І якщо з угорським прем'єр-міністром Віктором Орбаном усе зрозуміло – він є відвертим прихильником Росії, то демарш Бельгії багатьох здивував.
Зараз у Євросоюзі вирішили перетворити заморожені російські державні активи в сумі 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на «репараційний кредит» на фінансову допомогу Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Але Брюссель категорично проти. І своє небажання він мотивує різними причинами. Перша – побоювання того, що Росія раніше чи пізніше подасть до суду на країни, які вилучили її активи, і може навіть виграти. У Росії вже пригрозили Євросоюзу 50-річними судовими позовами, якщо ця ідея буде реалізована.
Тому в Бельгії вважають, що вилучення росактивів підірве довіру до бельгійського депозитарію Euroclear. Незважаючи на юридичні формулювання, інвестори сприймуть цю модель як конфіскацію довірених депозитарію їх активів.
Друга відмовка Брюсселя схожа на риторику Дональда Трампа і зводиться до того, що вилучення російських активів нібито зашкодить переговорам щодо миру.
Слідом за Бельгією і Японія відмовилася підтримати план Євросоюзу щодо активів Росії. Токіо, на тій самій зустрічі міністрів фінансів країн G7 8 грудня, відхилило пропозицію ЄС приєднатися до плану використання заморожених російських активів для підтримки України. Наразі в Японії в рамках антивоєнних санкцій було заморожено близько 26 мільярдів євро російських активів.
Міністр фінансів Японії Сацукі Катаяма виключила можливість використання російських активів через юридичні проблеми, тобто мережу загрози тих же судових позовів від Росії. Друга причина - Токіо йде на поводі у США, які також виступають проти вилучення російських активів. Адже Америка - головний союзник Японії щодо стримування північнокорейської та китайської загрози.
А сам Дональд Трамп навіть вирішив підзаробити на російських активах. У "мирному плані" з 28 пунктів, який спочатку просували США для завершення війни РФ проти України, було запропоновано, щоб 100 млрд доларів заморожених активів РФ були інвестовані в очолювані США організації з відновлення та інвестування в Україну, і США мали отримати 50% прибутку від цього.
Президент Володимир Зеленський заявив, що для України критично важливе позитивне рішення ЄС щодо використання заморожених російських активів для покриття бюджетного дефіциту, хоча формат цього рішення поки що не визначено.
«Зрештою треба ухвалити це рішення, щоб заморожені активи Росії, яка руйнувала та руйнує Україну, – працювали на Україну. Ми розраховуємо на ці гроші. Я не знаю, чи це буде репараційний кредит, чи це буде альтернатива – це залежить від єдності Європи та від деяких скептиків. Але я впевнений, що це питання буде вирішено. Лідери розуміють, що Україна без цих грошей не зможе”, – заявив він.
ДУМКА ЕКСПЕРТУ
Олег Саакян, експерт-міжнародник:
- Бельгія, Японія, США виступають проти вилучення російських активів, бо бояться, що ціла низка інших держав - арабських, азіатських - почнуть забирати гроші з того ж бельгійського фонду Euroclear та інших подібних фондів. А національні уряди, які гарантували недоторканність цих суверенних активів, не можуть цього забезпечити.
І ці країни не хочуть створювати такий прецедент, тому що у світі немає дієвого механізму вилучення коштів. Якби Трамп не виступив проти цього, то європейцям вдалося б це зробити.
Тому, найімовірніше, ми не отримаємо репараційний кредит, а отримаємо кошти за якоюсь іншою програмою на 2026 рік. Швидше за все, за рахунок європейського та G7 кредиту, який буде прив'язаний до погашення відсотків із російських заарештованих активів.
У ТЕМУ
У Євросоюзі з початку осені обговорюється можливість виділення Україні у 2026 та 2027 роках репараційних позик у розмірі близько 140 млрд євро. Як забезпечення цього кредиту планується використовувати заморожені у Європі резерви російського Центробанку.
При цьому юридично кошти не конфіскувалися б, але повернути їх Росія могла б лише після виплати репарацій Україні. А Київ уже за рахунок виплачених Росією репарацій погашав би отриманий від ЄС "репараційний кредит". Цю ідею активно підтримують голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та канцлер ФРН Фрідріх Мерц.