Європа не замерзне: як країни знайшли альтернативу російському газу і хто постраждав
З 1 січня 2025 року Україна припинила весь транзит російського газу через свою територію, не продовживши дію п'ятирічного контракту між російським «Газпромом» та українським « Нафтогазом ». Для багатьох країн це не стало несподіванкою на тлі майже трьох років повномасштабного вторгнення Росії до України. Проте знайшлися й ті, хто залишився здивованим і незадоволеним цим кроком України. Коротко про – про реакцію світу на припинення газової угоди між нашою країною та РФ.
Більшість встигла підготуватися
До цього готувалися давно. Незважаючи на «холодомор», який обіцяли європейцям щорічно, він туди так і не дійшов. Просто тому, що Європа до цього вже скоротила частку Москви у своєму імпорті газу до 5%, а основну частку газу отримувала трубопроводом «Турецький потік», який проходить через Туреччину, Болгарію, Сербію та Угорщину. Крім того, Європа активно імпортувала скраплений газ із США та Катару, отримувала трубопровідний газ із Норвегії. А поки що йшов російський газ – активно наповнювала ним свої сховища.
За заявою Єврокомісії, припинення транзиту було очікуваним, тому країни заздалегідь перейнялися пошуком альтернативних джерел газу для забезпечення енергобезпеки Європи.
Основні споживачі транзитного російського газу – Австрія, Словаччина, Молдова та Придністров'я. Міністр енергетики Австрії Леонора Гевесслер заявила, що Австрія була готова до розвитку подій і вже знайшла альтернативних постачальників. Уряд Молдови в особі представника уряду Даніеля Води оголосив, що в країні газу для електростанцій вистачить до весни, після чого країна купуватиме електроенергію в Європі.
Щоправда, для Молдови у «Газпрому» заготовлені свої санкції: компанія заявила, що припинить постачання газу до Молдови, змусивши Кишинів запровадити надзвичайний стан.
Словаччина проти, Угорщина мовчить
А ось прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо з обуренням зазначив, що «припинення постачання газу через Україну буде згубним для ЄС, але не для Росії», і пригрозив вжити «заходів у відповідь» - наприклад, припинення експорту електроенергії в Україну. Ця заява практично дослівно повторює слова представниці МЗС РФ Марії Захарової, мовляв, відмова від російського газу «послаблює економічний потенціал Європи та негативно позначається на рівні життя європейців».
Втім, Словаччина теж не мерзнутиме. Незважаючи на невдоволення прем'єра, країна закачала достатньо російського газу до своїх сховищ і вже визначилася, за повідомленням міністерства економіки, з альтернативними постачальниками, зокрема з Чехії та іншими сусідами. Також є контракт на постачання зрідженого газу. Щоправда, доведеться заплатити 177 млн євро за нові маршрути транспортування, але навряд чи це сильно вдарить по бюджету країни.
Кого не зачепило рішення України припинити транспортування російського газу – то це Угорщину. Як і Словаччина, Угорщина все ще товаришує з Росією і отримує більшу частину російського газу через чорноморський трубопровід «Турецький потік». Тож Будапешту коментувати поки що нічого.
«Холодомор» у Придністров'ї
У результаті, зупинка транзиту російського газу позначилася поки що тільки на проросійському регіоні Молдови - Придністров'ї, що відкололося від неї, 450 тисяч жителів якого з ранку 1 січня залишилися без опалення і гарячої води. Просто Росія не спромоглася почути багаторазові попередження про зупинку транзиту і не забезпечила регіон альтернативними джерелами тепла.
Як повідомляє Reuters, місцева енергетична компанія «Тірастеплоенерго» закликала мешканців тепло одягатися, вішати ковдри чи щільні штори на вікна та балконні двері та використовувати електричні обігрівачі. Більше того, вже 2 січня на цих територіях повністю зупинилися промислові підприємства, та гарячковий пошук виходу і надія на допомогу Кремля поки що залишаються марними.
Хто скільки втратить
Вже кілька років Євросоюз педалює ідею повністю припинити імпорт російського газу до 2027 року. Припинення транзиту через Україну прискорило цей розрив і призвело до втрати як мінімум 6,5 млрд доларів на рік для Росії. Україна, у свою чергу, може втратити суму приблизно 0,5% ВВП (трохи менше мільярда доларів), якщо перестане виконувати, окрім транзиту, умови та зберігання європейського газу у своїх сховищах.
Також у Європі побоюються, що газова інфраструктура України, яка досі значно не пошкоджена, може стати воєнною ціллю. Про це попереджає Брюссельський економічний аналітичний центр Bruegel. Хоча незалежні стрес-тести підтвердили надійність газової інфраструктури України в екстремальних сценаріях, включно з потенційними атаками.
