Вторгнення Ізраїлю до Лівану: агресія чи самозахист
На Близькому Сході черговий виток загострення. Ізраїль вторгся у південні регіони Лівану – т.зв. військова операція «Північні стріли». Офіційно вона спрямована проти терористичних об'єктів « Хезболли » у прикордонній зоні на півдні Лівану. Ізраїльська влада виправдовує вторгнення до сусідньої держави тим, що бази «Хезболли» становлять безпосередню загрозу для ізраїльських громад на півночі Ізраїлю.
Джерела видання Reuters повідомили, що ліванські війська відступили щонайменше на п'ять кілометрів на північ. Тим часом Ізраїль заявив про наступний етап бойових дій та завдав ударів по столиці Лівану – Бейруту. Також у ніч на 1 жовтня, Ізраїль ударив по столиці Сирії – Дамаску безпілотниками та ракетами, троє людей загинули.
США не рекомендувало вторгнення, але підтримує його
Головний союзник Ізраїлю – США поки що по-різному ставиться до його вторгнення до Лівану. До початку вторгнення президент Джо Байден не підтримував наміру влади Ізраїлю розпочати наземну військову операцію на території Лівану, закликаючи до припинення вогню.
Однак після початку цілеспрямованих наземних рейдів проти "Хезболли" міністр оборони США Ллойд Остін висловив підтримку міністру оборони Ізраїлю Йоаву Галланту у "демонтажі інфраструктури" вздовж кордону з Ліваном.
"Щоб виключити напади ліванської "Хезболли" на північні громади Ізраїлю, подібні до тих, що сталися 7 жовтня", - йдеться в повідомленні Пентагону. Остін зазначив, що США рішуче налаштовані не допустити використання напруженості або розширення конфлікту будь-якою стороною на Близькому Сході.
Туреччина закликає ООН застосувати чинність проти Ізраїлю
Противники Ізраїлю закликають дати жорстку відсіч його агресивним діям. Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган вважає, що Генеральна Асамблея ООН має рекомендувати застосування сили, якщо Рада безпеки ООН не зможе зупинити атаки Ізраїлю в Газі та Лівані.
Також президент Туреччини сказав, що йому сумно бачити, як мусульманські країни не займають активнішу позицію. Ердоган закликав їх вжити економічних, дипломатичних і політичних заходів проти Ізраїлю, щоб змусити погодитися на припинення вогню.
"Для миру всіх у нашому регіоні, від мусульман до євреїв та християн, ми закликаємо міжнародну спільноту та мусульманський світ до мобілізації", - зазначив Ердоган.
То чим насправді є вторгнення Ізраїлю до Лівану з погляду міжнародного права? Це агресія однієї держави щодо іншої чи справді самозахист від зовнішньої загрози та превентивний удар?
- У союзників Лівану та Ізраїлю діаметрально протилежні думки з цього приводу. Але якщо судити відсторонено, це вторгнення армії однієї держави на територію іншої суверенної держави. Під яким би пристойним приводом самозахисту це не прикривалося. Адже Ліван – це не Палестина, яка не має своєї визнаної державності. Отже, вторгнення Ізраїлю – це агресія. Тим більше, що вони атакують не лише прикордонні райони, як обіцяли, а й столицю країни – Бейрут. Тобто вже триває Третя ізраїльсько-ліванська війна, - пояснив Коротко про директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Чому саме зараз ізраїльтяни вирішили напасти на Ліван? Експерт пояснює виборчою кампанією у США – виборах президента.
– Зараз увага світу сконцентрована на цьому та на війні в Україні. Тому «під їхнім прикриттям» Ізраїль і розпочав своє вторгнення до Лівану. Світ відвернений і мало хто це критикуватиме, - пояснює Ігор Семиволос.
Цим і пояснюється різниця реакції Європи та США. Євросоюз, на думку Семиволоса, мовчить, розуміючи, що зараз важко якось вплинути на Ізраїль, щоб він не посилював ситуацію. А в США голова Пентагону Ллойд Остін виступає за підтримку Ізраїлю. Що стосується президента Джо Байдена, то він уже не має такого впливу, він уже практично «кульгава качка» - президент, який йде, пояснює експерт.
З історії питання
До цього вторгнення між Ізраїлем та Ліваном було дві війни.
Перша 1982 року – коли Ізраїль провів військову операцію «Світ Галілеї» на території Лівану з метою знищення баз Організації визволення Палестини (ООП). Ізраїльське вторгнення послідувало за серією атак і контратак між ООП, що діє на півдні Лівану, та ізраїльськими військовими. Це призвело до жертв серед цивільного населення з обох боків кордону. У ході війни було взято Бейрут, а формування ОВП були змушені залишити країну і перебратися до Тунісу.
Після закінчення операції "Світ Галілеї" ізраїльські війська створили в окупованому Південному Лівані "зону безпеки", яку контролювали спільно з "Армією південного Лівану". Незважаючи на те, що відхід ізраїльських військ на південь Лівану в 1985 році вважався закінченням війни, бойові шиїтські угруповання почали консолідуватися і вести мляву партизанську війну проти ізраїльської окупації південного Лівану. Після 15 років дрібномасштабного збройного конфлікту 2000 року Ізраїль остаточно пішов із Лівану.
Друга ліванська війна почалася в 2006 році між Ізраїлем і угрупованням «Хезболла», яке фактично повністю контролювало південні райони Лівану. Бойові дії тривали 34 дні, у липні – серпні 2006 року. Бойовики «Хезболли» протягом місяця проводили масований ракетний обстріл північних міст та поселень Ізраїлю.
Ізраїль у відповідь розпочав наземну операцію, внаслідок якої вдалося просунутися вглиб ліванської території на 15-20 км, вийти до річки Літані та значною мірою зачистити окуповану територію від бойовиків «Хезболли». Бойові дії тривали до середини серпня 2006 року, коли відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН було оголошено припинення вогню.
1 жовтня 2006 року Ізраїль завершив виведення військ із території Південного Лівану. Контроль над півднем Лівану повністю перейшов до підрозділів урядової ліванської армії та миротворців ООН.
