Завантажити ще

Дитячий зір під загрозою: як гаджети, дистанційка та блекаути впливають на очі дитини

Дитячий зір під загрозою: як гаджети, дистанційка та блекаути впливають на очі дитини
Фото: pixabay.com

Дистанційне навчання, постійне використання гаджетів, заняття в бомбосховищах та нестача природного освітлення сильно навантажують зір дітей. Лікарі все частіше фіксують короткозорість, синдром сухого ока та інші проблеми у школярів.

Про те, що можна зробити для зору в ситуації відключення світла та багатогодинного сидіння перед екраном, Коротко про розповіла дитячий офтальмолог Ольга Константинова.

Чому у сучасних дітей частіше розвивається короткозорість

- Ольго, як дистанційне навчання та гаджети впливають на дитячий зір? Кажуть, що останнім часом збільшились випадки короткозорості у дітей.

Ольга Константинова. Фото: instagram.com/dr.konstantynova_olha

Ольга Константинова. Фото: instagram.com/dr.konstantynova_olha

- Так, загалом ми бачимо тенденцію до збільшення кількості випадків короткозорості. І умови, в яких зараз мешкають діти, цьому сприяють.

Ми масово проводимо час у приміщеннях, підвалах та бомбосховищах. Я, наприклад, приходжу за дитиною до школи, спускаюся до підвалу, а там діти сидять у телефонах. Так, там відбуваються заняття, але організувати повноцінний навчальний процес за таких умов дуже складно. Щоб хоч якось їх заспокоїти та зайняти, їм дозволяють користуватися телефонами. У результаті діти постійно дивляться в екрани. Вони практично не спілкуються один з одним.

Втім, телефон навіть не є головною проблемою. Велику роль відіграють заняття в бомбосховищах: умови там не завжди сприятливі, освітлення часто недостатнє. Ми все більше часу проводимо в замкнутому просторі, а можливості дивитися вдалину, на відстань понад п'ять метрів, дедалі менше. Око дитини адаптується до умов роботи, і короткозорість формується частіше.

Та й стрес. Діти постійно відчувають тривогу, відчувають стрес, і це теж впливає на їхнє здоров'я. Звичайно, є і генетична схильність, але це саме схильність: якщо у батьків короткозорість, зовсім не факт, що вона буде й у дитини.

- Без притулків, дистанційки та, на жаль, стресу ми найближчим часом навряд чи обійдемося, то є спосіб мінімізувати шкоду для зору?

- Щоб компенсувати цей процес, обов'язково мають бути перерви. Слід обмежувати безперервний час перед екраном та привчати дитину перемикатися на інші заняття.

Дітям рекомендується проводити на вулиці щонайменше дві години щодня, незалежно від погоди. Свіже повітря та можливість дивитися вдалину необхідні для нормального розвитку зорової системи. Дитина має дивитися на дерева, хмари, навколишній простір – на все, що знаходиться на відстані кількох метрів і далі.

Чому у людей, які живуть у горах, гарний зір? Чому у льотчиків воно часто залишається добрим? Тому що їм доводиться дивитись не на п'ять метрів перед собою, а на сто й надалі. Чим більше людина тренує зорову систему дивитися вдалину, тим нижчі ризики короткозорості.

- І можна так прибрати короткозорість?

- Це скоріше підтримка тонусу зорової системи. Якщо око вже виросло і сформувалася короткозорість, повернути його до колишнього стану вправами не можна. Це як із розміром ноги: якщо у вас вже 45-й розмір взуття, 39-го воно не стане. Але очі мають компенсаторні можливості. Завдяки заняттям вони можуть краще впоратися із навантаженням.

- До скількох років росте око?

- Око продовжує зростати приблизно до 21-22 років. Якщо в цей період ми можемо впливати на зорові звички та навколишні умови, це важливо робити. Згадайте підготовку майбутніх льотчиків: вони починають тренуватись ще у школі, продовжують в інституті. Робота із зором починається задовго до дорослого віку.

Окрема історія – вікові зміни після 45 років. Кришталик змінює щільність, м'язи втрачають еластичність - і людині стає складніше бачити поблизу. Тому після 45 років багатьом потрібні очки для читання. У короткозорих людей необхідність у таких окулярах може виникнути пізніше, оскільки близько вони й так бачать добре.

- Чи завжди дітям потрібні окуляри з появою короткозорості?

- Іноді батьки не розуміють, навіщо дитині з короткозорістю окуляри на уроках, якщо зблизька вона бачить чудово. Я поясню так: уявіть, що ви ходите по снігу босоніж. В принципі, ви можете це робити, але взуття потрібне не тільки для снігу - воно потрібне для нормального пересування в різних умовах. Тому окуляри за короткозорості потрібно носити постійно, у тому числі дітям. Це необхідно, щоб не позбавляти зорову систему компенсаторних можливостей.

Заняття в укриттях також погано впливає на зір: не вистачає денного світла та простору. Фото: glavcom.ua

Заняття в укриттях також погано впливає на зір: не вистачає денного світла та простору. Фото: glavcom.ua

Тепле чи холодне світло: яку лампу краще вибрати для школяра

- Якщо дитина проводить перед екраном по 6-7 годин на день за недостатнього освітлення, а єдине джерело світла - сам монітор, що відбувається з очима?

- Коли ми довго дивимося на екран, то моргаємо значно рідше. Під час моргання виробляється та розподіляється природна слізна рідина, яка зволожує поверхню ока. Якщо цього немає, очей пересихає, на епітелії з'являються мікроушкодження, виникають неприємні відчуття. Так може розвиватись синдром сухого ока. Варто встановити нагадування чи привчити дитину частіше моргати.

Ну і відоме правило 20-20-20: кожні 20 хвилин робити перерву на 20 секунд і дивитись на об'єкт на відстані близько 5-6 метрів. Це своєрідна гімнастика для очей: перемикаємо зір зблизька на даль, даючи очам відпочити.

- А що про освітлення? Чи може холодне світло негативно впливати на зір? І чи можна як освітлення включати дітям гірлянду?

- У холодному світлі більше синьої складової. Для нас природніше тепле, жовте світло, хоча багатьом зручніше працювати при білому. Якщо вибирати між холодним і теплим, я рекомендувала б теплий або хоча б комбінувати його з нейтральним. Тривалий вплив яскравого холодного світла може викликати дискомфорт.

Сучасні телефони та комп'ютери вже мають параметри, що дозволяють регулювати характер екранного освітлення. При цьому у жовтих лінз є ефект: вони можуть бути корисні, наприклад, при керуванні автомобілем - зменшують світлові ореоли і розсіювання світла і картинка стає комфортнішою.

Також я не рекомендую гірлянди. Вони можуть мерехтіти, іноді це мерехтіння непомітне для ока. Виникає ефект стробоскопа, що створює додаткове навантаження на зорову систему.

Найкраще використовувати звичайні переносні або акумуляторні лампи, зокрема моделі з кількома режимами освітлення. Головне, щоб світло було стабільним, без хаотичного перемикання та мерехтіння.

Особливо зручні довгі лампи, які освітлюють всю робочу поверхню приблизно на 40 сантиметрів. Вони розподіляють світло рівномірно. Таке освітлення нагадує природне світло зверху і краще, ніж лампа, яка світить збоку. Це важливо ще й тому, що у дітей може бути астигматизм – особливість, пов'язана з неправильним заломленням світла, коли освітлення падає лише з одного боку, дитина починає нахилятися, спиратися то на один лікоть, то на інший. Таке робоче становище неправильне.

Робоче місце школяра: 40 см до монітора та правильний стілець

- А яким має бути робоче місце дитини? На якій відстані від очей має бути монітор?

- У сучасних пристроях є вбудовані налаштування захисту зору, фільтри та спеціальні режими. Їх можна використовувати, але важливо розуміти: ніякі параметри екрана не замінять правильного освітлення. Не можна сидіти у темній кімнаті перед монітором, вважаючи, що світла від екрану достатньо. Це ще гірше: дитина постійно дивиться на близьку відстань, доводиться адаптуватися до різкого контрасту.

Тому при роботі за комп'ютером або використанні телефону в темряві у кімнаті обов'язково має бути додаткове джерело світла. Воно може бути збоку, але освітлення робочого простору має бути достатньо.

Що стосується відстані, то від очей до робочої поверхні – книги чи телефону – зазвичай має бути близько 40-50 сантиметрів. Для кожної дитини її можна визначити індивідуально. Є простий спосіб: дитина кладе лікоть на парту, підносить великий палець до голови (приблизно до зовнішнього кута ока). Відстань від ліктя до ока буде орієнтиром для робочої дистанції.

Для комп'ютера відстань повинна бути приблизно вдвічі більшою. Ноутбук зазвичай розташовують на відстані 50-60 см. Головне, не тримати його перед носом.

- Діти часто люблять спиратися на стіл, підсуватися до екрану, нахиляти голову – це також погано впливає на зір?

- Неправильна посадка впливає не лише на зір. Це додаткове навантаження на шию та спину, що згодом може призводити до проблем із поставою та опорно-руховим апаратом. Тому дитина повинна займатися за столом, сидячи на відповідному стільці, з прямою спиною. Не лежачи чи боком.

Зараз є багато зручних дитячих парт та крісел, які дозволяють обладнати місце для навчання. Якщо з раннього віку привчати дитину правильно сидіти та організовувати простір для занять, вона поступово сприймає це як норму.

Робоче місце має бути добре освітлене. І слід обов'язково регулярно відволікатися від екрану і переводити погляд у далечінь.

Біч сучасних дітей та їхніх батьків – постійне сидіння у телефонах. Фото: pexels.com

Біч сучасних дітей та їхніх батьків – постійне сидіння у телефонах. Фото: pexels.com

Які симптоми мають насторожити батьків

- Які перші ознаки свідчать, що очі дитини вже не справляються з навантаженням? Коли потрібно звертатися до лікаря? Головний біль, наприклад, ознака?

- Головний біль може виникати з різних причин. Необов'язково через зорову перевтому. Діти ростуть, розвивається мозок, є психоемоційні навантаження. Тому головний біль може бути одним із симптомів, але не найпершим і не найпоказовішим.

Що стосується очей, то в першу чергу дитина починає мружитися. Я завжди раджу батькам звертати увагу на те, як дитина бачить предмети вдалині. Наприклад, ви їдете в машині чи автобусі, читаєте вивіски – попросіть дитину також їх прочитати. Порівняйте, чи бачить вона так само добре, як ви. Звісно, ​​батьки теж не завжди можуть усе розглянути, але хоча б приблизно оцінити ситуацію можна.

Ще важливо перевіряти зір кожного ока окремо – правого та лівого. Іноді буває, що одне око бачить гірше, а дитина про це навіть не підозрює, бо друге око компенсує нестачу зору.

Тому слід звертати увагу на будь-які зміни. Коли діти починають гірше бачити написи на дошці, вони нахиляються ближче до підручника або скаржаться, що не можуть розглянути, що раніше бачили без проблем.

Ще одна характерна ознака – дитина починає наближати голову до дошки чи екрану. Це може говорити про те, що зоровій системі стає складніше справлятися з навантаженням.

Діти можуть часто терти очі. Причина буває різною: синдром сухого ока, астигматизм чи інші порушення. Наприклад, при астигматизмі людина може намагатися таким чином досягти чіткішого зображення, ніби хоче навести різкість.

Почервоніння очей теж може бути симптомом, але воно частіше говорить про роздратування чи запалення, тому орієнтуватися тільки на цю ознаку не варто.

Насамперед я звертала б увагу на примружування, спроби наблизити предмети до очей, нахили голови і скарги на те, що дитина гірше бачить.

– Як часто потрібно проходити профілактичний огляд у офтальмолога?

- У класичному випадку достатньо одного разу на рік. Якщо дитині вже призначено окуляри або є певні проблеми із зором, огляд необхідний раз на півроку. Якщо дитина проходить апаратне лікування або має порушення, наприклад косоокість, спостерігатися потрібно частіше - іноді раз на три місяці. Але для більшості дітей стандартна рекомендація – профілактичний огляд один раз на рік.

- А якщо проблеми із зором уже з'явилися, залишається лише носити окуляри?

– Не зовсім. Тут потрібно розрізняти справжню короткозорість та спазм акомодації. Іноді зір погіршується через перенапруження зорової системи. Наприклад, дитина довго дивиться зблизька, і м'язам очей стає складно перемикатися з близької відстані на далеку. Виникає спазм акомодації. Якщо йдеться про такий стан або про псевдокороткозорість, ми намагаємося працювати за допомогою вправ, спеціальних крапель та інших методів. Іноді тимчасово призначаємо окуляри, щоб полегшити роботу зорової системи.

Наприклад, дітям, які багато працюють за комп'ютером, іноді спочатку призначають окуляри із плюсовими лінзами для роботи поблизу. Через якийсь час може настати компенсація, і необхідність такої корекції змінюється.

Але якщо око вже виросло і сформувалася справжня короткозорість, прибрати наявний мінус ніякими правилами чи вправами неможливо. У такому разі наше завдання - підібрати окуляри або контактні лінзи з повною корекцією. Це необхідно, щоб забезпечити нормальну роботу зорової системи та контролювати подальший розвиток короткозорості.

Ми боремося не так за поліпшення зору, як за те, щоб він не погіршувався. У когось вдається зберегти зір на рівні 100%, у когось показники можуть бути іншими. Але важливо утримувати ситуацію в межах можливого та не допускати прогресування.