Народні депутати змилувалися над дрібними злодюжками. В першому читанні проголосовано законопроєкт, яким пропонується встановити адміністративну, а не кримінальну відповідальність за вкрадене на сумму до 4552 грн. Тобто нахапав потайки чужого – плати штраф та іди собі з Богом. Вдруге вкрав, ну то більше заплатиш.
Комусь таке рішення може здатися дивним, але насправді законотворці виправляють власні помилки. Чому - Коротко про розповіли експерти.
Адміністративна відповідальність за дрібну крадіжку існувала завжди. Згідно зі статтею 51-ю КУпАП, такою вважається викрадення майна, вартість якого не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Під цим розуміється не 17 гривень, а податкова соціальна пільга, яка використовується в законодавстві для кваліфікації тяжкості злочинів чи правопорушень.
На сьогодні сума, на яку умовно “дозволено” красти, становить 302,8 гривні. Штрафи - в межах 170 – 510 гривень (тут розрахунок ведеться з мінімуму у 17 грн).
Депутати пропонують підняти цю планку до 757 гривень і встановити ще одну – у 4552 гривні. Водночас підвищити і штрафи:
Альтернативою можуть бути нетривалі громадські чи виправні роботи або адміністративний арешт.
І справа не в тому, що наше життя дедалі дорожчає, а з цим і більше доводиться красти. Проблема в одному із “законів війни”, який депутати проголосували на початку березня 2022 року. Відтоді всі крадіжки, де шкода перевищує 302,8 гривні, під час воєнного стану переведені в розряд тяжких злочинів. Санкція одна – від 5 до 8 років позбавлення волі. Байдуже, вкрадено автомобіль чи два кілограми свинячої вирізки.
У пояснювальній записці до законопроєкту наведені жалісливі приклади, коли жінку судили за п’ять плиток шоколаду або чоловіка – за пачку памперсів для сина.
- За дрібницями суди, як правило, виносять умовні вироки або дають строк нижче нижчого, - каже адвокат Олександр Сиротін. – Але наша практика незмінна: м’який вирок оскаржує прокуратура, і апеляційна інстанція можє посадити людину цілком реально. Одна така дрібна справа навіть стала предметом розгляду Великої палати Верховного суду, бо в ній побачили “виключну правову проблему”. Суди перевантажені історіями ціною у “три колоски”. Це при тому, що з 2022 року додалися ще військові злочини, справи проти зрадників.
Перевантажені і колонії, свідчить голова правління ГО “Захист в'язнів України” Олег Цвілий:
- Багато в’язниць були закриті до війни, частина опинилась в окупації. Кудись треба саджати колаборантів та полонених. Дуже гостро стоїть питання, як утримувати засуджених, щоб не порушуватити їхні права. Частково з тої причини, що треба розвантажувати колонії, був прийнятий і закон про мобілізацію з місць неволі.
Правозахисник каже, що сам знає багато історій, де покарання нерівноцінне скоєнному правопорушенню.
- Ми допомагали одному в’язню, який постраждав у колонії. На початку війни він звільнився, а зараз знову під арештом через те, що вкрав три банки тушонки із магазину. А у хлопця самотня мама, яка могла хотіти їсти. Зараз багато хто краде не тому, що поганий, а тому, що треба виживати. Я вважаю, що такий закон потрібний. Зрештою, людина все одно понесе відповідальність. Грошима чи в інший спосіб.
“...При призначенні покарання за крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану, відбувається порушення принципу домірності, коли однакова відповідальність настає за злочини, що очевидно є більш тяжкими, і за правопорушення, які до внесення обговорюваних змін розглядалися як злочини невеликої тяжкості або навіть як проступки”, - йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Трохи бентежить верхня планка - 4552 гривні. Це при тому, що мінімальна пенсія становить 2361 грн. Бо крадіжка від крадіжки різниться. Одна справа – три банки тушонки з супермаркету, інша – поцуплений у бабусі гаманець, де останні 500 гривень на ліки.
- Така ситуація була у 2000-х. Розмір адміністративної крадіжки був уже прив’язаний до податкової соціальної пільги, але іншим чином. Пільга зростала, росли “пільги” для крадіїв і врешті перевищили мінімальну пенсію. А штраф складав 51 гривню, - згадує ветеран МВД Олег Левинський. – Я не знаю, як зараз, а тоді в Києві відділ був по кишеньковим, магазинним та подібним їм злодіям. Там ціла картотека “професіоналів” зберігалася. Хлопці їх ловили і відпускали, а мали план. То у вилучені гаманці інколи гроші підкидали чи банківські картки та папірці з кодами, щоб розміру зловмисного посягання вистачило на кримінальну справу. Зрештою, в кодекс внесли обмеження.
Олег Цвілий переконаний, що зараз на кримінальну картину нові правила суттєво не вплинуть.
- Всі ж не побіжать одразу цупити. Щодо професійних “щипачів”, то вони є, але кримінальна субкультура не змінилася. Вона каже, що красти у старих і малозабезпечених не можна, - переконаний правозахисник. – І з початком повномасштабного вторгнення казали, що не можна мародерити у такий час. Які б не були ті люди, а у них є свої розуміння.
- У законопроєкту є свої “плюси” та “мінуси”. Звісно, економічно вигідніше, щоб за крадіжку людина заплатила штраф, ніж утримувати її бюджетним коштом у в’язниці. Однак вигоду отримає держава, а потерпілий залишиться потерпілим. Ні чинна, ні нова редакція не передбачає механізму компенсації. Потерпілому треба подавати цивільний позов, а це складна і невдячна справа, - каже адвокат Сергій Старенький. – Інший момент, що злодії дуже добре знають ці розміри і будуть під них підлаштовуватися. Юрист також зазначає, що на великий економічний ефект не варто розраховувати.
- Якщо людина скаже, що нема з чого платити штраф і в неї не буде майна, яке можна продати, виконавче провадження закриють через неможливість виконання. Можна просити суд замінити штраф громадськими роботами чи адміністративним арештом, але навряд чи таким займатимуться, - констатує адвокат.
Однак є цікавий варіант, якщо злодюжка віком від 25 до 60-ти. За новим законом у нього перевіряють військово-обліковий документ, доправляють до ТЦК та СП для уточнення, а там процедура відома. Суто теоретично теж мобілізаційний резерв.