Мюнхенська конференція з безпеки: «Програють усі?» чи ще не все пропало
З 16 по 18 лютого у Німеччині пройде чергова Мюнхенська конференція з безпеки, на якій світова еліта – глави держав, урядів, експерти та аналітики - обговорить усі нинішні загрози стабільності у світі. І хоча на цьому міжнародному форумі жодних офіційних документів не приймається, його важливість в іншому - тут формується думка світових еліт та загальна концепція підходу щодо того чи іншого конфлікту. І це зараз, як ніколи, важливо для України.
Очікується, що цього року конференцію у мюнхенському готелі Bayerischer Hof відвідають близько 50 глав держав та урядів, а також близько 100 міністрів.
Перспективи – песимістичні, але Україну треба підтримувати й надалі
Напередодні зустрічі аналітики Мюнхенської конференції з безпеки оприлюднили свою доповідь «Програють усі?» (Lose-Lose?) відносно існуючих та потенційних геополітичних конфліктів у світі. Як повідомляє Deutsche Welle, настрій «загалом, як і минулого 2023 року, песимістичний», що відчувається не лише у заголовку "Програють усі?" Причини очевидні – війна Росії проти України продовжується, у списку світових криз додався Близький Схід, оглядачі побоюються ескалації насильства в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Так, європейські експерти з безпеки вважають, що західний світ відчуває зростання тиску зовні і всередині, провідна західна держава - США - увійшла в період передвиборних президентських перегонів. Можлива перемога та повернення до Білого дому Дональда Трампа може стати новим випробуванням на міцність для Заходу.
Загалом автори доповіді бачать ситуацію так: геополітична напруга та економічна невизначеність у світі зростають, а багато країн менше думають про вигоди глобалізації, а більше переживають, що їм дістався недостатній, як вони вважають, "шматок пирога".
Автори доповіді стверджують, що звичний порядок міжнародного співробітництва виявився малоефективним для розв'язання нових політичних криз. Аналізуючи ситуацію у Східній Європі, автори доповіді зазначають, що «імперські амбіції Москви вже призвели до війни і перекреслили всі плани на спільну безпекову роботу в найближчому майбутньому». Зрештою, програють усі: Україна ризикує самим своїм існуванням як незалежна держава, але війна також завдає величезних збитків населенню Росії, а Європа більше не може отримувати звичні вигоди від мирного існування і змушена вкладати фінанси та зусилля у власну оборону та підтримку України.
Проте світові аналітики вважають, що підтримку України потрібно подвоїти, оскільки перемога РФ буде катастрофою для всієї архітектури безпеки у світі.
Війна в Україні вже так не лякає європейців та американців
Обов'язковою частиною цієї доповіді є так званий Мюнхенський індекс безпеки (Munich Security Index). Це заснований на опитуваннях населення у різних країнах світу показник сприйняття світових загроз. Тут відбулися зміни, порівняно з поворотним для світопорядку 2022 роком.
І тут війна в Україні, як повідомляє Deutsche Welle, для мешканців багатьох країн Заходу відійшла на другий план. І вони вважають, що Росія чомусь більше не очолює перелік погроз. "Майже всі індикатори, пов'язані з війною Росії проти України, впали, включаючи загрозу використання ядерної зброї агресором та перебої у постачанні енергоносіїв", - сказано в доповіді. В основу лягли дані опитувань, проведених у жовтні-листопаді 2023 року.
Щоправда, водночас багато європейських країн уже всерйоз розпочали підготовку до можливої війни.
Тільки британці та японці - насторожі
Особливо зміщення сприйняття помітне у Німеччині. Росія як загроза за рік опустилася для німців із першого на сьоме місце. У першій трійці - "масова міграція внаслідок воєн" та "зміни клімату", "радикальний ісламський тероризм" та "кібератаки". Подібні настрої у Франції, а в Італії Росія як загроза – на 12-му місці. У США Росія опинилася у цьому рейтингу на четвертому місці, пропустивши вперед Китай (третя позиція). Американці найбільше побоюються "кібератак" та "поляризації суспільства".
Винятки із загальної тенденції на Заході - Велика Британія та Японія. Лише у цих двох країнах Росія та у 2023 році на першому місці у списку сприйняття загроз.
Зовсім інша картина в Китаї, Індії та ПАР, де до Росії з великою перевагою, як і раніше, ставляться як до союзника, а не як до загрози. Бразилія в цій групі країн "не визначилася", тобто там ставлення до Росії швидше подвійне.
Аналітики попереджають про «втому від України»
Один із перших розділів доповіді присвячений Україні та іншим країнам, які автори записали в "сіру зону" між ЄС і НАТО з одного боку та Росією - з іншого. Серед них – Молдова, Грузія та Західні Балкани. "Незважаючи на словесні запевнення вивести Східну Європу із "сірої зони", не зовсім ясно, як швидко це станеться і чи готові трансатлантичні партнери заплатити ціну", - йдеться у доповіді.
Більш того, мюнхенський індекс зафіксував "втому, що зароджується, від України". Серед країн групи G7 "падає громадська підтримка щодо продовження допомоги Україні, постачання важких озброєнь або введення подальших санкцій проти Росії". При цьому автори констатують, що навіть нинішнього рівня військової допомоги Києву недостатньо для того, щоб допомогти Україні перемогти, у результаті вони закликають лідерів у США та Європі протистояти "втомі від України", "допомогти Києву перемогти" та "звузити сіру зону".
У самій Україні настрої, схоже, принципово не змінилися. Як і рік тому, переважна більшість виступає проти поступок Росії в обмін на припинення війни. 92 відсотки опитаних вважають умовою перемир'я вихід російських військ з усієї території України, включаючи анексований у 2014 році Крим.
Зеленський виступить на Мюнхенській конференції
Президент України заявив, що на щорічній Мюнхенській безпековій конференції Київ представить своє бачення ситуації цього року.
Під час Мюнхенської конференції (YES) Фонд Віктора Пінчука проведе український ланч на тему «2024 - у наших руках». Дискусія під час українського ланчу зосередиться на тому, що потрібно зробити саме зараз, забезпечивши необхідну підтримку у нестабільному глобальному середовищі, коли багато прихильників України заклопотані внутрішніми політичніми проблемами.
Представлена ця дискусія буде відомими у світі іменами. Це Петро Павел, президент Чехії, Кая Каллас, прем'єр-міністр Естонії, Александер де Кроо, прем'єр-міністр Бельгії, Метте Фредеріксен, прем'єр-міністр Данії, Хілларі Клінтон, професор Школи міжнародних та громадських відносин, держсекретар США (2009-2013), Девід Петреус, голова правління KKR Global Institute, колишній директор Центрального розвідувального управління США та колишній командувач американських та коаліційних збройних сил в Іраку та Афганістані, генерал у відставці.
Путіна, ультраправих та інших диктаторів – не запросили
Уряди Росії та Ірану, а також представники вкрай правих та вкрай лівих у Німеччині на конференцію до Мюнхена не запрошені. Глава конференції Крістоф Гойсген пояснив, що не бачить серйозної готовності до розмови Володимира Путіна. Замість російського уряду, сказав Гойсген, він запросив "політиків у вигнанні" та представників громадських організацій.
Довгий час звичайною практикою було запрошення на конференцію політиків усіх партій, представлених у бундестазі. Хойсген відмовився від цієї практики минулого року, коли дебютував як лідер конференції та не запросив жодного політика з ультраправої та проросійської "Альтернативи для Німеччини". "Я тоді сказав, що не хочу стелити червону доріжку для правої екстремістської партії", – пояснив він.
