Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

Спірні пункти та базові поняття: 7 найбільш обговорюваних питань про мобілізаційний законопроєкт

Спірні пункти та базові поняття: 7 найбільш обговорюваних питань про мобілізаційний законопроєкт
Фото: ТСН.ua

Законопроєкт про мобілізацію в Україні було прийнято Верховною Радою у першому читанні. Тепер чекає обговорення перед другим читанням та остаточне узгодження і затвердження документа. Проте багато пунктів у законопроєкті суперечать Конституції, залишаються спірними чи незрозумілими.

– Його схвалили без пропозицій комітету (з питань оборони). Потім – внесення поправок 14 днів (до 21 лютого), а потім буде друге читання. Ймовірно, загалом його буде ухвалено в останній тиждень лютого, підписано на початку березня і набуде чинності через місяць, тобто у квітні, - повідомив нардеп Ярослав Железняк.

Коротко про розповідає про можливі нововведення в українській мобілізації, якщо законопроєкт затвердять у його нинішньому варіанті, і які його пункти є найбільш спірними.

1. Чи правда, що зменшать призовний вік?

Так, пропонується знизити віковий ценз із 27 до 25 років. Автори законопроєкту пояснюють: під час воєнного стану в країні немає потреби у тому, щоб громадяни перебували на військовому обліку призовників до 27 років.

Цікаво, що торік аналогічні зміни були внесені до Закону «Про військовий обов'язок та військову службу».

Тоді пояснили так: необхідність призовників до 27 років щорічно прибувати до ТЦК, щоб підтвердити право на відстрочку від призову та пройти медобстеження, «призводить до значних фінансово-матеріальних витрат». І таке тривале перебування громадян на військовому обліку призовників під час воєнного стану є недоцільним – тому що вони не мають статусу військовозобов'язаних і не можуть бути залучені до військової служби під час мобілізації.

Тобто, як тільки закон набуде чинності, можуть з'явитися тисячі 26- та 27-річних потенційних солдатів.

Також пропонується скасувати строкову службу та ввести замість неї базову – для громадян віком від 18 до 24 років, для жінок – за бажанням. Базова військова підготовка може тривати до 5 місяців, до того ж за працюючою людиною зберігається її робоче місце.

2. Чи треба знову йти у військкомати?

Так, всі військовозобов'язані повинні протягом 60 днів (після підписання закону) безпосередньо прийти до ТЦК для оновлення даних або зробити це онлайн. Як варіант – через центри надання адміністративних послуг. У разі переїзду мобілізовані зобов'язані стати на облік за новою адресою. При цьому для переїзду не потрібно брати дозвіл у ТЦК.

Якщо громадянин знехтував цим обов'язком, то суд за переданими з ТЦК матеріалами справи (знов-таки, згідно із законопроєктом) може обмежити таким людям виїзд за межі України та право керувати автомобілем, а також блокувати банківські рахунки, забирати з рахунків гроші та інші цінності.

Щодо цього вже висловився голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, заявивши, що положення про блокування банківських рахунків є неприйнятними. «У Верховній Раді немає того, хто б таке підтримав», - сказав Арахамія. Водночас основну кількість голосів за цей законопроєкт дала саме його фракція.

Також деякі депутати звертають увагу, що є проблеми у позначках «знятий» та «виключений із військового обліку» у військових квитках. "Знятий" - означає тимчасове явище, якщо людина, наприклад, змінює місце реєстрації. На новому місці його знову ставлять на облік. «Виключений» - людина вже не військовозобов'язана і не резервіст, вона недієздатна або досягла граничного віку - 60 років. Часто через незнання цих понять виникають проблеми, особливо на кордоні, коли людина виїжджає за межі України. І цей момент також треба роз'яснити у новому законі.

3. Повістки будуть роздавати на вулицях?

Ні, згідно із законопроєктом, громадяни повинні будуть зареєструватися в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного чи резервіста. Це дозволить надсилати повістки про виклик до ТЦК до електронного кабінету. Навіть якщо власник кабінету її не помітить (немає інтернету, пропустив тощо), повістка вважатиметься врученою. Проте не факт, що це звільнить українців від особистих рейдів представників ТЦК.

І якщо громадянин добровільно протягом 10 днів не з'явиться до ТЦК, тоді й "полетить" звернення до суду про введення вищезгаданих обмежень на керування авто, на арешт банківських рахунків тощо, доки військовозобов'язаний не з'явиться за місцем вимоги.

До речі, призовників/військовозобов'язаних/резервістів хочуть зобов'язати реєструвати свій електронний кабінет на базі реєстру військовозобов'язаних "Оберіг" під страхом юридичної відповідальності. Однак, на думку українського омбудсмена Дмитра Лубінця, ця вимога є антиконституційною і суперечить закону про захист персональних даних.

4. Хто має відстрочку від мобілізації?

Оскільки всі після ухвалення закону мають ще раз пройти військово-лікарську комісію, їх там може очікувати сюрприз. Рада запропонувала скасувати категорії «обмежено придатний» та залишити лише «придатний» чи «непридатний». Усі «обмежено придатні» чи люди, які оформили інвалідність після 24 лютого 2022 року, повинні знову пройти медкомісію.

Людей з інвалідністю всіх груп пропонується звільнити від військової служби, якщо вони самі не захочуть стати на захист батьківщини.

Відстрочку від мобілізації отримують жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років, якщо другий батько такої дитини помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або оголошений померлим.

Добровольці з мобілізації мають відстрочку на два місяці для вирішення особистих питань та підготовки до мобілізації. Після мобілізації усі громадяни проходять обов'язкову військову підготовку строком на два-три місяці.

5. У кого заберуть броню та відстрочку?

Право на відстрочку від призову ліквідується у державних службовців, працівників Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби, Національної поліції, прокуратури, Служби судової охорони та патронатної служби тощо. Держслужбовці отримують броню на загальних підставах. Однозначну бронь мають голови міських та селищних рад, територіальних громад.

6. Чи будуть встановлені терміни демобілізації?

Законопроєктом передбачається демобілізація за бажанням після 36 місяців безперервної служби під час воєнного стану. Звільняти за рапортом пропонується у строки, визначені рішенням Ставки Верховного головнокомандувача.

Депутати ВР говорять про розмитість такого формулювання, а також про відсутність поняття «ротація». Депутат від фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко заявила, що норма про демобілізацію через 36 місяців прописана настільки розмито, що військові на фронті мають ще більше питань.

- Ми не почули відповіді від Міноборони щодо терміну служби мобілізованих. Цей законопроєкт не про справедливість, а про примус. Там немає демобілізації, і це нечесно стосовно воїнів, які вже два роки під Авдіївкою, Бахмутом, Куп'янськом, – написала Геращенко на своїй сторінці у соцмережах.

Її підтримала депутат від партії "Голос" Соломія Бобровська.

– Це базова річ, і вимога військовослужбовців – банальне розуміння терміну служби: 36 місяців, 48 або якась градація для тих, хто безвилазно виконує завдання у зоні бойових дій. Будемо відвертими: вижити, наприклад, у Кринках безлімітну кількість часу - на межі фантастики, – прокоментувала вона.

Депутати кажуть, що за 36 місяців військовий має право написати рапорт про демобілізацію. Але терміни задоволення цього рапорту в законопроєкті відсутні.

7. Скільки отримуватимуть військовослужбовці?

Законопроєктом встановлюється сума у ​​20 тис. грн – грошове забезпечення на місяць без урахування додаткової винагороди. У період воєнного стану воно може бути в межах 30 тис. - 100 тис. грн.

Військовослужбовці, звільнені з полону, отримають додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення, якщо вирішили продовжити службу. Якщо вони вирішили звільнитися із ЗСУ після виходу з полону, то така норма на них не поширюється.

А щорічна основна відпустка під час дії воєнного стану протягом календарного року може надаватися вроздріб - не менше 15 календарних днів.

На тему

Що в результаті?

Практично кожна фракція Верховної Ради готує свої поправки до другого читання законопроєкту і вважає, що за два тижні будуть врегульовані всі спірні моменти, зокрема ті, що суперечать іншим законам і Конституції України.