Поза Конституцією. За що критикують законопроєкт про мобілізацію
Верховна Рада взяла за основу законопроєкт 10449 про зміни в порядку мобілізації та військового обліку.
“За” проголосували 243 народних депутати, але це не означає, що в залі панує єдність. Була домовленість, що ініційований Кабінетом міністрів документ пройде перше читання в експрес-режимі, а далі вноситимуться правки. Бо чимало положень законопроєкту, як виявилося, суперечать статтям Конституції України і порушують рівність громадян у своїх правах. Такі висновки уже зробили наш омбудсмен Дмитро Лубінець та Головне науково-експертне управління Верховної Ради.
Коротко про виокремлює основні моменти, навколо яких можуть розгорнутися баталії.
Що критикує Уповноважений з прав людини
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що його зауваження до законопроєкту зайняли 9 сторінок. Окремо він виділив такі моменти, що не відповідають нормам Конституції та міжнародним угодам в галузі правозахисту.
1. Тимчасове обмеження права на виїзд з країни
У законопроєкті йдеться про те, що його може встановлювати військове командування. Згідно зі ст. 17 Конституції військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.
Також омбудсмен просить урегулювати поняття “знятий” та “виключений” з військового обліку, оскільки вони також впливають на право виїзду за кордон для чоловіків 18 – 60 років.
2. Обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста
Ця норма одразу піддавалася критиці, бо немає закону, який би примушував громадян мати у своїй власності електронні гаджети. Дмитро Лубінець звертає увагу, що така вимога не відповідає положенням Конституції України, Закону «Про захист персональних даних» та правовим позиціям Конституційного Суду щодо тлумачення права на особисте та сімейне життя. Тож в законі має йтися не про обов’язок, а тільки про право реєструвати кабінет.
3. Повноваження представників ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів
На переконання омбудсмена, це також виходить за рамки конституційних норм, оскільки перевіряти документи можуть тільки працівники Національної поліції та Державної прикордонної служби.
4. Мобілізація аспірантів, які навчаються на контракті
Законопроєкт передбачає відстрочку для тих, хто здобуває освіту, рівнем вищу за попередню, однак для аспірантів, які навчаються за гроші – байдуже, свої чи юридичних осіб, - робиться виключення. Це суперечить вимогам ст. 24 Конституції щодо рівності прав громадян та недопущення їх дискримінації за певними ознаками, наголошує Дмитро Лубінець.
4. Мобілізація незалежно від місця перебування на військовому обліку
Уповноважений з прав людини тлумачить це так, що особу можуть забрати у військо під час службового відрядження, гостин у батьків, перебування в санаторії чи лікувальному закладі. І посилається на аналіз звернень до свого офісу:
“При такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, бо медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову, громадяни із собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку.
5. Відсутність права на альтернативну службу
Під час військового стану таке не передбачене і в нині діючих законах. Проте Дмитро Лубінець переконаний, що призов громадян, які за релігійними переконаннями не можуть брати до рук зброю, суперечить гарантованому ст. 35 Конституції праву на свободу совісті.
- Зауваження Уповноваженого з прав людини для депутатів не є наказом, вони носять рекомендований характер – можуть братися до уваги, братися частково або не братися взагалі. Як на мою думку, то у депутатів зараз немає великого бажання покладати на себе відповідальність за цей варіант законопроєкту, бо він несуттєво відрізняється від першої відхиленої редакції. Тому вони будуть посилатися на висновки омбудсмена, коли до другого читання вноситимуться правки. Так само, як і на висновки Головного науково-експертного управління Верховної Ради, в яких також йдеться про низку порушення конституційних прав, - коментує політолог Олексій Якубін.
Що кажуть експерти Ради
Зауваження Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) Верховної Ради займають 54 сторінки і стосуються більшості пропозицій, які зробив Кабінет міністрів. Зокрема:
1. Обмеження за ігнорування повістки
У другій редакції законопроєкту збережено запровадження тимчасових обмежень за неявку за викликом до військкомату: заборона виїзду за кордон, на користування автомобілем, замороження всіх банківських рахунків та цінностей, які на зберіганні. Їх накладатиме суд на подання ТЦК та СП.
Експерти Ради називають це “окремим видом юридичної відповідальності”, що виходить за межі наявних у нашому законодавстві механізмів та процедур.
Зауважується, що через заборону на керування транспортом може постраждати економічне становище громадян, які таким чином заробляють собі на життя. Щодо арешту рахунків та цінностей, то такий захід, якщо він не стосується майнових зобов’язань, є засобом тиску з боку влади, а тому не відповідає принципам правової демократичної держави.
2. Розширення повноважень поліцейських
ГНЕУ не згодна з тим, що поліції дається право здійснювати адміністративні затримання громадян з метою доставки їх до ТЦК за дорученням та за участі військових комісарі. Простіше кажучи, хапати чоловіків військовозобов’язаного віку з вулиці.
“Повноваження органів поліції мають цивільний, а не військовий характер, вони виконують насамперед сервісні функції”, йдеться у висновку. Експерти нагадують, що для того міліція і була реформована в поліцію, щоб позбутися мілітарного характеру своєї діяльності.
Також заперечується поширення на поліцейських обов'язків, пов'язаних зі здійсненням оповіщення військовозобов'язаних та резервістів.
3. Скорочення підстав для відстрочки від призову
Експерти вважають дискусійними ряд статей, які скорочують підстави для отримання відстрочки. Наприклад, догляд за особою з інвалідністю ІІ групи можливий, якщо така особа є членом сім’ї першого ступеню споріднення. “Такі новели не враховують, що на утриманні військовозобов’язаного можуть бути також члени сім’ї, які... не обов’язково можуть бути членами сім’ї першого ступеню споріднення”. Або вилучення із членів сім’ї військовозобов’язаного батьків дружини (чоловіка), які, за висновком МСЕК або ЛКК, потребують постійного догляду.
ГНЕУ постійно звертає увагу на невизначеність та неточність формулювань, що на практиці може бути використане з різною метою.
- Мобілізація має бути, це поза сумнівом. Але якщо законопроєкт буде ухвалений в такому вигляді, як він є, порушення прав громадян неминучі. І справа не тільки в статтях Конституції, а у тому, що за ТЦК та СП залишена можливість застосовувати вибірковий підхід фактично по всіх позиціях – і щодо обмежень для умовних ухилянтів, і щодо надання відстрочки, - вважає юрист Павло Зорін. – Не прибрана жодна з корупційних складових. Ті, які використовуються зараз, і надалі будуть використовуватися.
