Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

Законопроєкт про мови нацменшин в Україні: русифікація чи сходинка у ЄС?

Законопроєкт про мови нацменшин в Україні: русифікація чи сходинка у ЄС?
Фото: zn.ua

В Україні з'явився новий привід для обговорення - законопроєкт №10288 у Верховній Раді (внесений прем'єр-міністром Денисом Шмигалем), який начебто повертає російській мові в Україні втрачені після серйозних змін у законодавстві позиції. Повністю законопроєкт має назву «Про внесення змін до деяких законів України з урахуванням експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин в окремих сферах».

Цей документ з'явився після того, як Венеціанська комісія (Європейська комісія «За демократію через право») проаналізувала Закон України «Про національні меншини (спільноти) України» та висловила свою думку про права та свободи нацменшин у нашій країні, які (права та свободи) було б непогано збільшити та покращити.

Хоча висновки «Венеціанки» мають рекомендаційний характер, держави їх намагаються виконувати, а щодо цього законопроєкту – «внесення відповідних змін до законодавства також дозволить державі виконати важливу рекомендацію Європейської комісії у контексті набуття Україною статусу повноправного члена ЄС», йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

В чому проблема

Українці, які критикують цей законопроєкт, переконані, що він поверне російську мову в різні сфери життя українського суспільства, звідки її так довго прибирали. Наприклад, стане більше реклами та телепередач російською, можуть відкритися спеціалізовані книгарні, в яких 50% асортименту на законній підставі становитиме російськомовна література. Кількість україномовних програм на радіо та телеканалах може бути скорочена до 30% для мов нацменшин. Також пропонується використовувати в українських передачах та фільмах інші мови без дублювання та озвучування.

Російська мова повернеться до шкіл та вишів на правах мови національних меншин, і нею діти зможуть отримувати базову освіту (за винятком української мови та літератури, історії України та захисту України). У приватних вишах може допускатися «навчання мовою національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу».

"Мовні гетто?"

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремень уже висловився відносно цього законопроєкту: «Окремі його положення значно погіршать функціонування української мови у деяких сферах суспільного життя на території України. Зокрема, будуть нівельовані норми щодо обов'язкової частки книг державною мовою для видавців та книгорозповсюджувачів». Також Кремінь зазначив, що у 2021 році Конституційний суд України підтвердив відповідність норм мовного закону Конституції та всім міжнародним зобов'язанням України, і намір уряду врахувати усі рекомендації «Венеціанки» є помилковим. Тим більше що суд – це жорстке право, а висновки Венеціанської комісії – це лише рекомендації.

Заступник директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька на своїй сторінці в соцмережах висловила думку, що законопроєкт «містить зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звужують застосування української мови та руйнують її захист. І що найнебезпечніше – дозволяють після 5-річного перехідного періоду масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо та відеореклами, книговидавництв та ін.».

Народний депутат України Володимир В'ятрович вважає, що норми закону у перспективі відкриють можливості для масштабної русифікації в Україні. А у співтоваристві «Мова об'єднує» категорично заявили:

- По суті, нам пропонують значною мірою повернути мовну політику 2013 року, за часів Ківалова та Колесніченка. Які, до речі, виправдовували русифікаторські закони потребами європейської інтеграції. Це суперечить Конституції, створює довгострокові загрози національній безпеці, руйнує національну єдність, провокуючи громадське протистояння.

І додають, що цей законопроєкт надасть ведмежу послугу представникам національних меншин, дітей яких ізолюють у «мовних гетто», де більшість із них не зможе опанувати українську мову і, відповідно, не матиме шансів на нормальну роботу та кар'єру в Україні.

На захист законопроєкту

Державна служба етнополітики України, у свою чергу, стверджує, що законопроєкт допоможе зберегти баланс між посиленням ролі державної мови та реалізацією прав нацменшин.

- Не передбачається зміни частки радіо- та телемовлення державною мовою: як і раніше, 80-90% від загальної тривалості програм буде державною мовою. Тільки радіо- та телемовники, які ведуть передачі на мовах корінних народів, мають забезпечити частку мовлення не менше 30% для української мови… Це положення вже діє для корінних народів України. Законопроєкт розширює його для мов національних меншин, - повідомили у Службі на запит агентства «Укрінформ».

І щодо лякаючої русифікації Державна служба етнополітики України запевняє: немає в законопроєкті того, що загрожує фільмам та книжкам українською мовою.

- Російська мова не може замістити українську в кіно та на книжковому просторі України. Законопроєкт чітко зазначає, що всі його положення, що захищають мовні права національних меншин, не поширюються на офіційні мови країн, які проводять агресію щодо України, - зазначили у Службі.

Конкретно

Основні тези законопроєкту № 10288:

  • Забезпечення прав використання мов нацменшин у населених пунктах, де традиційно (протягом останніх 100 років) проживають представники цих меншин, чи де кількість представників нацменшини становить понад 15% населення.
  • Гарантія права на використання мови відповідної нацменшини (серед офіційних мов ЄС) у класах (групах).
  • Заохочення державою видавничої діяльності мовою нацменшин, зокрема через відкриття спеціалізованих книгарень (де не менше половини асортименту має бути мовою меншин).
  • Приватні виші можуть обирати мову навчання – якщо мова національної меншини є однією з 24 мов Євросоюзу, але українська мова має вивчатися окремою дисципліною. Те саме стосується і шкіл.
  • На культурних та будь-яких інших заходах супровід (конферанс) може проводитись мовою нацменшин, якщо цього вимагатимуть не менше 20 відвідувачів (глядачів) не пізніше ніж за 72 години до початку заходу.
  • У місцевих ЗМІ допускається реклама мовою нацменшини за умови субтитрування українською мовою.
  • У містах та областях створюються Центри національних меншин, про роботу яких Верховній Раді щорічно повідомлятиме уповноважений ВР України з прав людини.
  • Радіо- та телемовники, які ведуть мовлення мовою корінних народів чи нацменшинам, повинні забезпечити не менше 30% мовлення державною мовою України.

Довідка КП

Національні меншини України – це групи громадян України, які не є українцями за національністю, але виявляють національну самосвідомість та спільність між собою. В Україні мешкають представники близько 100 націй. Найчисленнішими є росіяни, євреї, білоруси, молдавани, болгари, поляки, угорці, румуни, греки, татари, вірмени, роми та інші.

Офіційні мови Європейського Союзу: англійська, болгарська, угорська, грецька, датська, ірландська, іспанська, італійська, латиська, литовська, мальтійська, німецька, нідерландська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, шська, естонська.