Українці вже давно звикли до повідомлень у телеграм-каналах: «Повітряна тривога. У Росії злетів МіГ-31К, який може нести «Кинджали». KP.UA з'ясовувала, що це за літак, який є причиною постійних багатогодинних повітряних тривог і змушує наших громадян кидати повсякденні справи та довго проводити час у сховищах.
МіГ-31 - це надзвуковий висотний всепогодний винищувач-перехоплювач великого радіусу дії, що знаходиться на озброєнні російської армії. Його розробили у 1970-х роках на базі МіГ-25. Різниця в тому, що МіГ-25 був одномісним, а МіГ-31 – двомісний. МіГ-31 був першим радянським винищувачем 4-го покоління. Його екіпаж складається з льотчика і штурмана-оператора, що сидять один за одним. Прийнятий на озброєння 1981 року. За 40 років літак пройшов вісім модифікацій та модернізацій.
У виробництві на сьогодні бойова машина не стоїть. Винищувачі МіГ-31 вироблялися з 1975-го по 1994 роки, тобто найновішому з них 28 років. Після припинення виробництва винищувачів поступово було згорнуто і серійне виробництво двигунів Д-30Ф6. Сьогодны ВПК Росії може лише обслуговувати та ремонтувати МіГ-31 та його вузли. Експортна вартість винищувача Міг-31 становить 35 млн доларів.
Зараз МіГ-31 призначений для перехоплення та знищення повітряних цілей на гранично малих, середніх та великих висотах вдень та вночі у будь-яких метеоумовах. Винищувач може працювати при застосуванні противником активних та пасивних радіолокаційних перешкод, а також хибних теплових цілей. Група із чотирьох літаків МіГ-31 здатна контролювати повітряний простір протяжністю по фронту до 1100 км.
Винищувач оснащений приладами радіоелектронної боротьби інфрачервоного та радіолокаційного діапазонів. МіГ-31 виконує завдання за підтримки цифрової наземної системи керування. Автоматизована наземна система може координувати чотири літаки одночасно, якщо відстань між ними не перевищує 200 км.
МіГ-31 здатний вражати цілі з відривом 150 км. Тобто, не входячи до повітряного простору України, винищувач з території РФ чи Білорусі, наприклад, може збивати літаки глибоко в нашому тилу.
Модифікація літака МіГ-31К здатна нести гіперзвукову ракету "Кинджал". Її дальність польоту – 2-3 тис. км. Саме пуск ракет "Кинджал" є головною загрозою МіГ-31К.
Серійне виробництво МіГ-31 завершилося 1994 року. На цей час було вироблено 519 літаків. Згідно з відкритими джерелами, на 2018 рік у Росії на озброєнні та зберіганні перебувало понад 250 літаків МіГ-31 різних модифікацій.
Відомо, що з них здатність нести ракети «Кинджал», станом на літо 2023 року, мали щонайменше 9 літаків. МіГ-31 також може бути обладнаний 23-міліметровою гарматою на 260 снарядів.
Технічні характеристики:
Підвісне озброєння може включати такі ракети:
«Кинджал» – це авіаційний ракетний комплекс із високоточною гіперзвуковою аеробалістичною ракетою. У Росії стверджують, що ця зброя здатна знищувати бойові кораблі НАТО, системи протиракетної оборони та наземні об'єкти. Ракети «Кинджал» запускають з літаків-носіїв, після чого вони летять із гіперзвуковою швидкістю (в 10 разів вище за швидкість звуку) і маневрують у польоті.
"Кинджал" - це не зовсім нова розробка, а модифікована версія балістичної ракети системи "Іскандер" для запуску з літаків. Завдяки цьому вона має велику стартову швидкість та збільшує дальність удару. "Кинджал" з'явився на озброєнні російської армії у грудні 2017 року.
"Кинджал" може розвивати швидкість до 12 тис. км/год і нести як звичайні, так і ядерні боєприпаси. Загальна конструкція ракети приблизно така сама, як у комплексу "Іскандер", проте з модифікованою секцією наведення. Вона здатна вражати і нерухомі, і мобільні цілі.
Російські ЗМІ стверджують, що дальність польоту ракети становить 2 тис. км, а під час запуску з літака Ту-22М3 – понад 3 тис. км. Бойова частина еквівалентна 4 тис. кг тротилу. Кожна з цих ракет важить понад 4 тонни, маса бойової частини близько 500 кг. Після запуску ракета піднімається на висоту близько 20 км, а потім падає на ціль як звичайна балістична ракета. Тому її важко збити системами ППО.