Французький реваншизм. Навіщо Макрон діє в інтересах Росії на Кавказі
Камуфлюючи свої дії під ілюзію переговорного процесу та посередництва у мирному врегулюванні, президент Франції Емануель Макрон фактично допомагає закривати інтереси російського диктатора в Карабаху. Ексрадник Міноборони Франції Емануель Дюпюї підтвердив факт та номенклатуру поставок французької зброї до Вірменії, повідомляє "Апостроф". Рішення про передачу зброї є небезпечним не лише для України, а й для Ізраїлю.
Французька зброя посилює позиції вірменських противників мирного врегулювання з Баку. Окрім того, подібні рішення провокують ескалацію конфлікту.
Цікаво, що Дюпюї не вбачає протиріччя між тим, що Париж намагається позиціонувати себе посередником між Єреваном і Баку і в розпал переговорного процесу озброює одну зі сторін. Хоча, по суті, офіційний Париж підриває зусилля Вашингтона та Брюсселя щодо врегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту. Тим часом Франція, як і РФ, позиціонує себе як «посередник», але при цьому озброює одну із сторін.
Важливо, що така зовнішня політика Франції є загрозливою для інтересів України та Ізраїлю. Адже Єреван є основним логістичним центром Путіна для обходу санкцій. А це означає, що французька зброя, що поставляється до Вірменії, може бути використана також і у війні проти України.
Ще у травні американське видання The Wall Street Journal зазначало, що політика Макрона на Південному Кавказі відповідає інтересам Путіна, і обидва вони перешкоджають зусиллям Вашингтона у досягненні миру між Вірменією та Азербайджаном.
За даними українських ЗМІ, напередодні російської агресії французький істеблішмент серйозно розглядав можливість формування стратегічного альянсу з Москвою на Південному Кавказі, але початок війни став на заваді цим планам. У листопаді 2022 року ізраїльське видання Hamodia попереджало про плани Парижа «постачати Вірменії важке озброєння», зазначаючи, що від цього «виграють Росія та Іран». У грудні ізраїльські парламентарі офіційно визнали: позиція французів щодо Карабаха «грає на руку Ірану, зацікавленому в ослабленні Азербайджану».
Постачання французької зброї підживлює наполегливість вірменських реваншистів. Більшість з них становлять проросійські сили. Вони відчувають зростаючу військову та політичну підтримку Парижа і тому чинять більший тиск на уряд. Як наслідок, прем'єр Пашинян виявляє нерішучість і все частіше вагається у питанні мирного врегулювання з Баку.
На відміну від Франції та РФ, які з 1990-х років навмисне затягували процес азербайджано-вірменського врегулювання, тепер реальними посередниками виступають Вашингтон та Брюссель, зазначає український Telegraf. А Макрон, як і Путін, прикриваючись «мирними переговорами», намагається підвищити свій вплив та військову присутність у регіоні, провокуючи ескалацію конфлікту.
