Питання збуту зерна залишається гострим. Протести фермерів Східної Європи проти українського збіжжя добряче нам нашкодили – ледве-ледве вдалося відновити бодай транзит, а про експорт зерна поки що не може бути й мови. Нашу продовольчу продукцію продовжують блокувати.
Не все добре й на морських шляхах. Минулого тижня після декількох днів простою нарешті вдалося домовитись із Туреччиною про поновлення інспектування суден, які задіяні в експорті аграрної продукції з України. Але тут вже Росія не полишає надій зірвати «зернову угоду» і вдається до чергового шантажу.
Тож що відбувається зараз з експортом українського зерна на західних кордонах та у Босфорі, чому протестують східноєвропейські фермери, які підступи чинить нам Росія і що, зрештою, робити українським аграріям? Про це KP.UA поговорила із аграрними експертами.
А тим часом на західних кордонах нашої держави склалась непроста ситуація з українськими продовольчими товарами, імпорт яких зараз намагаються блокувати сусідні держави.
- Головна проблема – це країна-терорист Росія, яка продовжує створювати штучні перешкоди для роботи «зернового коридору». Було кілька днів, коли кораблі з Босфору взагалі не виходили. Комісія не здійснювала перевірку суден, виникли суперечності щодо того, які саме кораблі мають йти. Через це віцепрем’єр-міністр Кубраков і відвідав Туреччину. Після перемовин турецька сторона запевнила, що приділить максимум зусиль для розблокування проходу. Нарешті кораблі почали рух, але затор складав близько 50 суден. І це проблема – адже і рух сповільнюється, і вигрузки з портів українського збіжжя, - каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Ще одна проблема – чергові вимоги Росії щодо продовження зернової ініціативи. Згідно з заявами російського МЗС, вони самі хотіли продовжити «зернову угоду» до 18 травня, але спочатку вимагають виконати їхні умови.
– Там цілий перелік, він незмінний вже багато місяців, - говорить Денис Марчук. – І Росія погрожує, мовляв, не виконаєте ці умови, то й вони не гарантують безпечного проходу кораблів в рамках угод по зерновій ініціативі. Навіть можуть почати відбивати кораблі силою. Наскільки це реалістично? Це черговий шантаж. Але такі заяви, самі розумієте, накладають негатив на ринок.
За словами експерта, ринок вже реагує на ці події, і нам загрожують збитки.
- "Зернові угоди" діють тільки до 15-18 травня з боку Росії. Тож трейдери укладають контракти максимум до 15-16 травня, щоб вивезти продукцію. А далі не працюватимуть. Вочевидь, ці збитки ляжуть на наші плечі, бо є що експортувати і продавати. І вже зараз видно: через блокування Росією Босфору за останній тиждень значно зменшились навантаження суден в українських портах, - каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
На думку спеціаліста, до 18 травня було б важливо виробити певну робочу формулу.
– Сподіваємось, що вона буде запропонована ООН з подачі, можливо, США. Бо цього тижня голова МЗС РФ Сергій Лавров повинен поїхати до США на зустріч з головою ООН, де буде обговорюватись питання роботи зернової ініціативи. Що з цього вийде – побачимо. Звичайно, не забуваємо про Туреччину – для турків це питання зараз також є доволі серйозним. Враховуючи, що вони напередодні виборів до парламенту і президента. Я думаю, для Ердогана буде правильним рішенням, якщо за його сприяння зернову ініціативу продовжать. Тому сподіваємося, що і Туреччина прикладе максимум зусиль, - додав Денис Марчук.
За словами дослідника Центру досліджень продовольства та землекористування Павла Мартишева, відбулось те, що і очікувалось – ворог використовує можливість завдати удару та ще й в момент, коли Східна Європа почала протестувати проти транзиту українського збіжжя.
– Русня зреагувала на наші проблеми із зерном на західних кордонах і посилила тиск на безпеку «зернового коридору». Коли вони останнього разу продовжували "зернову угоду", то казали про 60 днів (до 18 травня. – Ред.). Хоча це ніде не регламентовано. Є термін на 120 днів. А 60 - немає. Вони вигадали собі 60, і зараз їхнє МЗС знову завело розмову про умови для продовження "зернової угоди". До виникнення проблем у Східній Європі росіяни розуміли, що розрив "зернової угоди" може й не бути для нас таким болісним. А от зараз скористалися моментом, - каже Павло Мартишев.
З березня 2022 року Україна половину свого зерна продавала через західні кордони – Польщу, Словаччину, Угорщину і Румунію.
- І десь 10% цього експорту йшло на Польщу, це 6-6,5 млн тонн. Це і транзит, і імпорт, який закуповували поляки. Протест польських фермерів, яким не подобається, що українське зерно демпінгує, зрозумілий. На додачу у Польщі в 2022 році зібрали великий врожай. Польські фермери не квапились продавати цей врожай, вичікуючи, що ціна зросте. Але ціна, навпаки, знизилася. І вийшло так, що у них великі запаси, а тут ще й надходить українське дешеве зерно. І вони цим не задоволені. А провладна партія їх підтримує – адже восени вибори до Сейму і треба шукати голоси виборців, - зазначає Павло Мартишев.
Та справа не лише в зерні – заборонили всі продовольчі товари, каже експерт. Приміром, нашу молочну продукцію теж не пропускають на кордоні, адже Польща - серйозний гравець на молочному ринку ЄС, і їм не потрібна конкуренція від нас. «Зернові» протести сильні в Угорщині, навіть Румунія і Болгарія поступово починають нервувати, враховуючи те, що їм за три місяці збирати врожай озимих.
- На днях була зустріч зернотрейдерів, то колеги розповідали, що під час перевірки на західних кордонах постійно знаходять, до чого причепитися. Знаходять якихось жучків-павучків в зерні і розвертають вагони, - говорить Павло Мартишев.
За словами експерта, варто розуміти, що європейський ринок дуже захищений - там широко поширений протекціонізм і потужне фермерське лобі.
- Щось із цим зробити складно. Єврокомісія таки підтримала ці східноєвропейські держави на заборону імпорту українського зерна, тільки з можливістю транзиту. І то там будуть якісь обмеження – на вагони чи автівки будуть чіпляти GPS-трекери, щоб не дай бог вони не розвантажились в тих країнах. Це досить, насправді, цинічно. ЄС казав, що треба долати продовольчий голод в світі - і тепер вони забороняють українське зерно. Причому варто розуміти, що європейські фермери отримують багато дотацій. І от дивіться – у нас дорога логістика, а у них дотації. У них плюс, у нас - мінус. І при цьому наше зерно конкурентніше. До речі, чомусь не питають думки споживачів – борошномелів, яким подобається українське зерно, бо воно гарно підходить для вироблення борошна. Або тваринників, які купують дешеву українську кукурудзу кормову замість дорогої, - говорить експерт.
Павло Малишев каже, що така поведінка підвищуватиме продовольчу інфляцію в країнах Східної Європи. Але уряд йде на це, хоч такий популізм загалом суперечить стандартам ЄС.
- Рішення приймається на рівні ЄС, а не на рівні окремих держав. В цьому вищезгадані держави й бачать проблему. Адже коли у нас буде євроінтеграція, то у нас буде і вільна торговельна зона, а також матимемо спільну аграрну політику з ЄС, яка передбачає дотації для наших фермерів. І це означає, що ми будемо надзвичайно конкурентоспроможними на ринку Європи. Тож багато хто з європейських фермерів не переживе дешеве українське зерно, - пояснює Павло Мартишев.
Польскі прикордонники перевіряють GPS-трекер на українському зерновозі, щоб їхав виключно транзитом. Фото: facebook.com/gov.pl.kas
На думку заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, ситуація з українським зерном у Польщі і сусідніх країнах сильно перегріта.
- Поки ціни у світі були досить високими і не було налагоджено можливості експорту на зерно з України, аграрії з Польщі та інших країн Європи отримали досить великі прибутки. Пшениця коштувала по 400 доларів. І вони сподівались, що так буде відбуватися і зараз. Але останніми місяцями ціни падають. Тому вони не знайшли нічого кращого, ніж розігріти цю ситуацію, що винна Україна, бо вона експортує дуже багато свого збіжжя через Європу, яке, в свою чергу, осідає в Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщині, Словаччині. Таким чином, їм потрібно призупинити дію коридорів солідарності і говорити про те,що треба обмежити можливість імпорту української продукції, - каже Денис Марчук. - Це все підігріто політично. Для польської влади, яка почала втрачати електорат, потрібна була така теза, яка могла б поновити довіру селян і фермерів на місцях. Ну і позиція захисту національного виробника - такий собі протекціонізм має грати на руку. Тому на першому плані політично роздута проблема. Ну хоч транзит вже відновлено і для залізниці, і для автошляхів.
Також за допомогою протестів польські фермери хотіли підвищити об’єм дотацій.
- Поляки хотіли своїми діями привернути увагу Брюсселя і Європейської комісії, щоб збільшити можливість виділення дотацій для своїх товаровиробників. Власне, це вже друга хвиля виплат дотацій. Перша відбулась у березні, коли 56 мільйонів євро виділили для Польщі, Болгарії, Румунії. Зараз збільшили до 100 мільйонів. Тобто Україну використали для вирішення політичного питання. Думаю, що далі ще буде багато роботи, бо вже є заяви Єврокомісії, яка визнає ці дії недоцільними, неправильними, такими, що порушують норми і статути діяльності ЄС. Тому сподіваюсь, що це питання все ж буде вирішено з можливістю імпорту українського продовольства у зону ЄС, - зазначає Денис Марчук.
На думку генерального директора УКАБ Романа Сластена, наразі «зерновий коридор» знаходиться під загрозою зриву.
- Цього місяця тенденція блокування роботи «зернового коридору» російською стороною через затягування інспекції суден, котрі стоять в черзі, з кожним тижнем ставала все яскравішою. Так, 11 квітня 2023 року інспекція суден російською стороною була призупинена, такі ж дії знову повторилися 17 квітня, - відмічає Роман Сластен. - Сьогодні маємо ситуацію, коли російська сторона заблокувала протягом останніх трьох днів будь-які інспекції і на вхід, і на вихід. Це пов’язано з тим, що росіяни, намагаючись використати по максимуму цей важіль впливу, почали переінакшувати правила та підходи до проведення інспекції, змінюючи їх на ходу.
Сьогодні тривають переговори – українська сторона закликає гарантів з боку ООН та Туреччини відновити роботу «зернового коридору» хоча б з перевіркою 2-3 суден на добу. Це не відповідає потребам України та є суттєво меншим можливостей портів, але для наших партнерів це буде кроком, який покаже, що вони мають вплив та дотримуються зобов’язань.
- Блокування Росією "зернового коридору" має досить зрозумілу мету – економічне послаблення України, оскільки аграрний сектор є одним із найбільших локомотивів надходження експортної виручки, а «зерновий коридор» забезпечує великі обсяги експорту: якщо брати попередні місяці, то це навіть дещо більше, ніж 50% всієї агропродукції, - підкреслює Роман Сластен. - Крім невизначеності із "зерновим коридором", маємо й складну ситуацію із експортом через західні кордони, через які йшла друга половина експортного об’єму. Ці шляхи експорту – єдині можливості для українських аграріїв збувати свою продукцію за кордон, підтримувати власну життєдіяльність та продовжувати гарантувати світові харчову безпеку. Без повноцінної роботи цих шляхів експорту страждатимуть не тільки українські аграрії, а й відбуватимуться подальші руйнування ланцюгів доданої вартості та постачання продукції, що спричиняє фінансові збитки як українським, так і іноземним виробникам.
І все це відбувається у розпал посівної кампанії. І тепер українські аграрії, дивлячись на цю невизначену ситуацію, не розуміють, що їм сіяти та на що сподіватися щодо збуту майбутнього врожаю.
- Ринки східних країн ЄС ніколи не були ключовими для українського зерна чи іншої аграрної продукції, враховуючи високий рівень сільськогосподарського виробництва в цих країнах. Тому обставини, що склалися сьогодні, мають виключно ситуативний характер, спричинений війною Росії та закриттям українських портів Чорного та Азовського морів. Дійсно, під час війни обсяги експорту до країн ЄС - сусідів України - значно збільшилися (особливо за умови нестабільної роботи «зернового коридору»), і це має певний вплив на їхній ринок. Тим не менш, левова частка продукції йде транзитом до інших країн, і в цьому є основна зацікавленість українського агросектору, - каже Роман Сластен.