Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
17 квiтня
Завантажити ще

Вступ України до ЄС: замість двох років у найкращому разі – сім

Вступ України до ЄС: замість двох років у найкращому разі – сім
Фото: ips-journal.eu​

3 лютого у Києві розпочне свою роботу дводенний саміт «Україна – ЄС». Очікується, що на ньому Європейський Союз оцінить наш прогрес у проведенні реформ, необхідних для вступу, та направить рішучий сигнал Москві на підтримку України. Але сьогодні країни - члени Євросоюзу, як і раніше, розходяться в думках щодо швидкості вступу нашої країни до їхніх лав.

Саме це питання і є ключовим для Києва.

- Ми очікуємо на новини для України. Очікуємо на рішення наших партнерів у Євросоюзі, які відповідатимуть досягнутому рівню взаємодії між нашими інституціями та ЄС та нашому прогресу. Прогресу, який, звісно, є - навіть незважаючи на повномасштабну війну, - заявив президент України Володимир Зеленський.

А прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив напередодні саміту, що Київ розраховує вступити до ЄС уже за два роки.

- Ми маємо дуже амбітний план приєднатися до Європейського Союзу протягом наступних двох років. Тому ми очікуємо, що цього року, 2023-го, ми можемо вже проводити цей передвступний етап переговорів, – сказав Шмигаль.

Згідно з проектом комюніке саміту, лідери ЄС та України мають намір підтвердити, що "майбутнє України та її громадян - у Європейському Союзі" та "зобов'язання підтримувати подальшу європейську інтеграцію України".

Європа не поспішає приймати Україну

Але вся справа у тому, що європейські еліти насправді не мають поки що великого бажання приймати Україну в члени ЄС. Президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що до вступу України можуть пройти "десятиліття". Навіть лідери ЄС, які підтримали надання Україні статусу кандидата на саміті у червні минулого року, приватно визнають, що перспектива фактичного вступу країни до ЄС досить віддалена.

У Європі зараз йде суперечка про позитивне формулювання тексту щодо перспективи членства України у ЄС. Польща, три балтійські держави та Україна наполягали на формулюванні, яке б вказувало Києву на можливість прискорення розгляду його заявки на вступ до ЄС.

- Ми очікуємо від саміту заохочення України та чіткої оцінки досягнутого нею прогресу. Хоча це лише заява, слова теж мають значення, тому ми наполягаємо на більш обнадійливій версії тексту, - сказав один зі східноєвропейських дипломатів ЄС.

У червні Європейська комісія рекомендувала Україні статус кандидата в члени ЄС за умови, що Київ зробить низку законодавчих та політичних кроків, які отримали назву "сім рекомендацій".

До перемоги – ніякого Євросоюзу

Але незважаючи на рішення про надання Києву статусу кандидата, перспектива вступу України залишається віддаленою.

- Значна кількість великих держав-членів не прийме надто позитивних формулювань - не в останню чергу тому, що узгодженим формулюванням навряд чи виповнився місяць, тому ніхто не готовий відновлювати складну дискусію, яку ми щойно завершили, - сказав один із дипломатів ЄС. Так, наприклад, очікується опір із боку Франції, Німеччини, Іспанії, Нідерландів, Португалії, Данії та Бельгії.

Зрештою, заступник голови Єврокомісії Франс Тіммерманс заявив, що Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу, поки на її території ведуться бойові дії з ЗС РФ.

- Вступ до Євросоюзу під час війни з РФ неможливий. Але вся ідея у тому, щоб Україна вийшла з цього конфлікту переможницею, суверенною, незалежною, вільною та мала змогу сама зробити цей вибір. І я думаю, що Україна бореться за те, щоб це сталося, - наголосив Тіммерманс.

Українці – сподіваються

Загалом і українці налаштовані на такий алгоритм – Перемога, а потім вступ до ЄС. Більшість українців вважають, що Україна може стати членом Європейського Союзу найближчими роками чи одразу після закінчення війни. Про це свідчать результати опитування, проведеного "ІНФО САПІЄНС" на замовлення Центру "Нова Європа".

Сукупно у можливість вступу України до Євросоюзу, "як тільки закінчиться війна" і в перспективі до 5 років, вірять 82% опитаних.

Чого чекати від саміту

Український прем'єр Денис Шмигаль в інтерв'ю виданню Politico сказав, що він сподівається, що Україна зможе зробити "істотний стрибок вперед", особливо у конкретних сферах – угода про безвізовий режим для промислових товарів; призупинення мит на український експорт ще на один рік; "активний прогрес" у приєднанні до схеми платежів SEPA (Єдиний платіжний простір євро) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

- Ми очікуємо на прогрес і прискорення на нашому шляху до підписання цих угод, - сказав він.

Обидві сторони також мають намір підписати меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства в галузі відновлюваних джерел енергії. Очікується, що посли ЄС погодили остаточний варіант комюніке саміту.

Думка експерта

Володимир Фесенко, політолог:

- Не варто зараз називати дати вступу до ЄС, тим більше за два роки. Зараз це фізично неможливо, що породжує неадекватні очікування. Більше року йде лише на референдуми всередині країни про вступ до Євросоюзу. Більше року йде на отримання згоди всіх країн ЄС на ухвалення нового члена. Крім того, досвід країн показує, що це займає набагато більше часу. Наприклад, успішна, порівняно з нами, Польща витратила на це 10 років.

Не буде швидкого вступу України до ЄС через різні причини. Перша – війна. Поки вона не закінчиться, про жодний вступ до ЄС не варто навіть заїкатися. Друга – Києву потрібно виконати серйозні «домашні завдання» до вступу та великий масив роботи з реформ та боротьби з корупцією. Тож у найкращому разі ми можемо розраховувати на вступ через 6-7 років. Але це за найсприятливіших умов.

Чого ще чекати у лютому

Лютий дипломатичний: «авіаційний Рамштайн» та візит Байдена до Європи

Наступний місяць пройде під знаком річниці повномасштабного вторгнення до України.

Головною темою лютого стане візит президента США Джо Байдена. Візит американського лідера буде пов'язаний із роковинами повномасштабної російської агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. Він може відвідати Польщу, де може бути оголошено новий великий пакет військової допомоги для українських військових. Наразі обговорюється можливість зустрічі Джо Байдена та Володимира Зеленського у Польщі.

14 лютого у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі засідатиме Контактна група з оборони України – «Рамштайн».

Провідними темами зустрічі можуть стати ракети та бойові літаки. Українське військово-політичне керівництво озвучувало свої очікування щодо наступної зустрічі у форматі "Рамштайн". У Києві, зокрема, сподіваються умовити західних партнерів надати українським військовим далекобійні ракети та бойові літаки західного зразка. "Ми розраховуємо, що наступні зустрічі будуть записані в історії, як "Рамштайн F-16 та далекобійні ракети", - наголошував у своєму зверненні до учасників восьмої зустрічі 20 січня президент України Володимир Зеленський.

17 – 19 лютого відбудеться Мюнхенська конференція з безпеки.

Очікується, що на конференції зберуться високопоставлені міжнародні керівники та експерти, зокрема глави держав та урядів, міністри, а також представники міжнародних організацій, громадянського суспільства, приватного сектору та ЗМІ.

Однією з головних тем форуму стане перша річниця повномасштабної російської війни з Україною. Глава форуму Крістоф Хойсген заявив, що росіян на неї не запросили.

- Російських чиновників не запрошено на Мюнхенську конференцію з безпеки 2023 року. Ми не дамо їм майданчика для їхньої пропаганди, – повідомив він.

24 лютого у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбудеться «саміт миру».

За інформацією видання The Wall Street Journal, на ньому Володимир Зеленський збирається представити світові план по закінченню війни – «формулу миру», що складається з 10 пунктів.

- ООН може бути найкращим місцем для проведення цього саміту, бо йдеться не про те, щоб надати послугу певній країні. Насправді йдеться про те, щоби залучити всіх, - вважає глава МЗС України Дмитро Кулеба.