Сходознавець Ілля Куса: Велика війна з Іраном - можлива
У Росії закінчуються запаси іранських дронів-камікадзе «Шахед». Водночас Москва домагається від Тегерана постачання балістичних ракет Fateh і Zolfaghar, від яких українські системи ППО/ПРО не мають захисту. Про те, як ситуація навколо Ірану впливає на світову геополітику та війну в Україні, KP.UA розповів експерт Українського інституту майбутнього, спеціаліст із Близького Сходу Ілля Куса.
Іран на шляху створення ядерної бомби
- США та Ізраїль заперечують атаку на Іран. Чому?
– Вони не зовсім заперечують. Офіційно не підтверджують, але через ЗМІ говорять про це. Тут працює така логіка: краще воювати непрямо і таємно, ніж говорити, що вони воюють відкрито. Це робиться для того, щоб уникнути великої війни з Іраном.
- Експерти вважають, що це було послання до Ірану, щоб той припинив свою ядерну програму…
- Так, однією з цілей цих ударів було попередити Іран, щоб він припинив свої розробки, які ведуть до створення ядерної зброї. Це була демонстрація можливостей США та Ізраїлю завдавати ударів по військових об'єктах Ірану.
- На якій стадії зараз знаходяться ядерні розробки Тегерана, як близько вони підійшли до створення ядерної зброї?
– Є різні оцінки. Одна з них стверджує, що вони можуть хоч зараз її створювати, інші – Іран може отримати свою атомну зброю протягом двох років. Але вони справді підійшли дуже близько до цього.
- Навіщо іранському режиму ядерна зброя?
- Найімовірніше, це буде фактором стримування для США та Ізраїлю. А крім цього, це може бути гарантією їхнього суверенітету. Тобто, іранці сприймають наявність такої зброї як гарантію того, що на них ніхто не нападе ззовні, як, наприклад, США на сусідній Ірак. І що їхні інтереси враховуватимуться у регіоні.
На кадрах очевидців зафіксовано момент вибуху на заводі військової промисловості в Ісфахані. Фото: Pool via WANA (West Asia News Agency) via REUTERS
Союз Росії та Ірану ситуативний
- Чи загрожує це великою війною між США, Ізраїлем та Іраном?
- Це може призвести до збройного конфлікту, тому що Вашингтон і Тель-Авів не можуть залишити без уваги ядерну програму Ірану. Тобто війна – один із реальних варіантів. Але в якій формі та масштабах вона буде, зараз складно судити.
- Яке місце в цьому конфлікті зайняла б Росія, адже вона є союзником Ірану?
- У війну вона, звичайно, не вплутуватиметься. Хоча б тому, що не має для цього ні можливостей, ні ресурсів – все кинуто в Україну. А політично вона, звісно, підтримає Тегеран.
- Чому Іран так щільно зблизився з Росією, у чому причина?
– Це ситуативне партнерство. Іран знає, що Росія ослаблена та зациклена на Україні, що їй потрібне озброєння для цієї війни. І Іран його надає. Натомість він вимагає певних преференцій, які у мирний час Росія йому б ніколи не дала. Це технології в ядерній сфері, виробництво літаків, самі літаки, кредити та можливість розширити ринки збуту за рахунок експорту своєї продукції. Крім того, Росія пообіцяла інвестувати мільярди доларів в іранську нафтогазову галузь.
Зі свого боку, Росія розуміє, що Іран через санкції також має дуже вузький коридор можливостей. Переговори зі США щодо іранської ядерної програми провалилися. Ірану потрібен капітал для стабілізації економіки, і Москва користується цим, щоб отримати озброєння, прив'язуючи Іран до себе.
Іран ще не на межі краху та банкрутства
- Нещодавно в Ірані пройшли масові хвилювання. Чому вони не призвели до зміни режиму?
– Протести «погасли» з кількох причин. Цей рух спочатку не мав ні лідерів, ні чітких цілей та завдань, ні конкретних вимог. У кожному регіоні Ірану була своя атмосфера. Вони не мали ресурсів на довгострокову боротьбу, їх не особливо підтримував народ у своїй масі. І не було нормальної організаційної структури. Це були хаотичні, спонтанні спалахи протесту, які локалізувалися на периферії країни. А революції не роблять на околицях. Але вони повністю ще не припинилися, бо проблеми в Ірані таки системні.
– У чому стійкість іранського режиму?
- У них сильна армія та сильні силові структури. Немає розколу в таборі еліт. Та й сам Іран – не держава на межі краху та банкрутства. Там зараз не так усе й погано. Нинішній стан іранського режиму можна порівняти з перебудовою у СРСР. Тобто ще немає атмосфери краху, що завтра все розвалиться. Це бажання змін, але ніхто не знає, що це мають бути за зміни. І ще не та ситуація, коли держава перебуває на межі колапсу. Це поки що передреволюційний процес, і він розтягнеться на кілька років.
Балістичні ракети Fateh та Zolfaghar можуть створити додаткові проблеми для наших ПРО та ППО. Фото: Tasnim News Agency/uk.wikipedia.org
Україні на руку ослаблення Ірану
- Чи грає на руку Україні загострення навколо Ірану, адже він постачає Росії «Шахеди»?
- Це залежить від того, у якій формі розвиватиметься конфлікт навколо Ірану. Якщо це буде велика війна на Близькому Сході, вона нам не вигідна. Тому що вона відверне увагу наших західних союзників, які змушені будуть витрачати на неї ресурс та сили. А це означає, що Україна менше отримає допомоги.
Якщо йдеться про продовження прихованої війни між США, Ізраїлем та Іраном, то й від цього користі нам мало. Вона не впливає на позиції Ірану щодо Росії та України. Але якщо це протистояння послаблює позиції Ірану щодо виробництва зброї, то нам це лише на руку. Тоді вони менше експортуватимуть озброєння до Росії.
Ідеальна ситуація – якби Іран та Захід вийшли на переговори, Тегеран заморозив би свою ядерну програму та пообіцяв не постачати зброю Росії.
- Як вважаєте, дасть Іран Росії балістичні ракети Fateh і Zolfaghar, які ми поки що не можемо збивати?
- Зараз торги між Заходом та Іраном щодо цього тривають. Америка тисне на Іран, щоб він не постачав ракети Росії. Але загроза таких постачань Росії залишається. Особливо у світлі цих ударів по Ірану. А Тегеран ніколи не йде на виконання ультиматумів.
Водночас ця атака може бути своєрідним запрошенням Ірану до переговорів. Мовляв, дивіться, що ми (США та Ізраїль) можемо зробити, якщо ви не погодитеся на переговори.
