НАБУ вийшло на полювання на нардепів. І чому нікого не покарають?
Війна війною, а боротьба з корупцією не припиняється ані на хвилину. От молодці – НАЗК, НАБУ, САП… Така думка виникає, коли читаєш чергове повідомлення, що черговому депутату оголосили підозру в недостовірному декларуванні. Але не все так однозначно, як виглядає на перший погляд. Не виключено, що за реальною антикорупційною діяльністю ми спостерігаємо лише інформаційний шум, який завершиться пшиком.
Чому їх оголошують у розшук?
9 січня стало відомо, шо в переліку VIP-політиків, яких розшукують українські правоохоронці, з'явилася новенька особа. НАБУ оголосило в розшук парламентарку від провладної фракції «Слуга народу» Маргариту Шол. Причина – підозра в декларуванні неправдивої інформації. Нібито "слузі" ще наприкінці грудня оголосили підозру, запрошували на спілкування до НАБУ, але вона проігнорувала. Не прийшла раз, другий… Потрібно оголошувати у розшук, навіть якщо вона не переховується і відвідує пленарні засідання парламенту.
Схожа історія була в листопаді з соратником Юлії Тимошенко народним депутатом Михайлом Волинцем. Антикорупційні органи запідозрили його у внесенні недостовірних відомостей до є-декларації на суму майже 2 мільйони гривень, викликали на допити. Депутат не приходив (офіційна версія – перебував на лікарняному), і його оголосили у розшук.
Чому вартість чужої квартири приписали в доходи депутата?
Але перейдемо до суті антикорупційної справи Маргарити Шол.
- Вона не вказала у декларації за 2020 рік відомості про оренду квартири на Печерську в Києві, вартість якої становить близько 5 млн грн, - йдеться 9 січня у телеграм-каналі антикорупційного бюро.
До речі, за інформацією «Українських новин», 22 грудня підозру САП і НАБУ повідомили і парламентареві депутатської групи «За майбутнє» Ірині Констанкевич. За тиждень до цього у «корупції» запідозрили екс«слугу» Юрія Камельчука. Він теж нібито не вказав у своїй є-декларації за 2020 рік даних про квартиру на Печерську в Києві, яку орендував протягом двох років із жовтня 2019 року. Вартість квартири становить понад 3,6 мільйона гривень.
Ще раніше «привіт» від НАБУ отримав нардеп Володимир Гевко. Він не вказав в є-декларації за 2020 рік орендовану квартиру вартістю 3,7 млн гривень. Тобто всі ці політики ризикують отримати вирок суду за те, що вони не відзвітували про вартість чужої квартири? Такі обвинувачення звучать, м’яко кажучи, дивно, на що і звернув увагу обвинувачений Володимир Гевко.
- Вони (НАЗК, НАБУ. - Авт.) не встановили, скільки я сплачував за оренду і чи я міг дозволити собі утримувати цю квартиру з моїх доходів, а оцінили вартість квартири у суму 3,7 млн грн і вирішили, що я маю відповідати за цю суму. До цієї суми я не маю жодного відношення, такої вартості я не знав і не міг знати (більш того, навіть власник квартири не знав), і в декларації я б теж вказав, що вартість мені невідома, - відхрестився від обвинувачень депутат. Така ж позиція буде озвучуватись і під час судових засідань, якщо, звісно, справу скерують до суду.
В суді вже перебуває справа щодо ще одного депутата від «Слуги народу» - Максима Пашковського.
- У декларації за 2020 рік народний депутат не вказав квартиру вартістю близько 2 млн грн, яку він орендував протягом року. Таким чином, народний обранець не задекларував нерухоме майно, яке більш ніж у 865 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, - зазначили в САП.
Чим ризикують парламентарі?
Стаття, яка інкримінується народним депутатам, передбачає покарання у вигляді штрафу (від 42 500 до 51 000 грн), виконання громадських робіт на строк від 150 до 200 годин або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Але найстрашніше для політиків інше. Наявність обвинувального вироку суду - хрест на парламентській діяльності. Щойно суд скаже «винен» - особа втрачає депутатський мандат.
Але чи дійде до цього? Суб’єктивно – ні! Ані Шол, ані Камельчука, ані Гевка (та інших) навряд чи вдасться притягнути до відповідальності хоча б через те, що терміни давності по цих справах вже закінчились. За цією статтею термін давності становить два роки з моменту вчинення злочину і до моменту вступу в законну силу вироку суду. Нагадаємо, на календарі - січень 2023 року, а парламентарів хочуть притягнути до відповідальності за недостовірне декларування 2020 року. І це ще навіть судові засідання не розпочалися.
А як показує «кейс Шахова», політики полюбляють затягувати судовий розгляд. Наприклад, Сергій Шахов більше 10 разів не з’являвся на підготовче засідання ВАКСу за обвинуваченням у внесенні недостовірних відомостей до є-декларації за 2020 рік (поза є-декларацією лишилась інформація про активи на 87,6 млн грн). Так, йому виписали штраф в 5200 гривень за неявку до суду, але до вирішального слова антикорупційного суду ще довго.
Навіщо ж тоді розкручувати ці справи, якщо вони на 99% безперспективні? Можемо здогадуватись і згадувати непорушні політичні традиції. "Кримінальні справи роблять шовковим будь-якого депутата. А коли немає депутатської недоторканності - і подавно", - зазначив у приватній розмові з KP.UA народний депутат 7-го скликання. Враховуючи, що у "слуг" загострюється проблема з нестачею голосів під час ухвалення законів, то фактор кримінальних справ дійсно може дисциплінувати окремих народних обранців.
