На сьогодні в ЄСПЛ є 16 активних міждержавних справ, ініційованих різними державами. І з них половина – проти Росії. Про це в інтерв’ю kp.ua розповіла заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра.
- 5 справ ініційовані Україною, 2 - Грузією. І всі ці справи пов’язані з російською агресією, незаконним вторгненням, - сказала Ірина Мудра.
Вона уточнила, що першу справу в ЄСПЛ Україна подала проти Росії в 2014 році, і стосується вона питання незаконної анексії Криму. Друга справа - Україна і Нідерланди проти Росії, яка стосується подій на Донбасі, в тому числі і збиття малайзійського "Боїнгу". Третя справа подана в 2018 році і стосується захоплення представниками ФСБ трьох українських кораблів в Керченській протоці та їхніх команд. Четверта справа - Україна проти Росії - подана в лютому 2021 року і стосується цілеспрямованих атак, операцій по вбивству опонентів РФ на території інших країн, у тому числі країнах ЄС. П’ята справа подана в червні 2022 року щодо повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну.
- Що ще важливо відзначити - до цього (п’ятого позову Україна проти Росії. - Авт.) позову долучились 25 країн - членів Ради Європи і одна недержавна організація! Такого в історії ЄСПЛ ще не було. І це показує важливість для практики ЄСПЛ вирішення цієї справи, - уточнила Ірина Мудра. Водночас заступниця міністра юстиції підкреслила, що для того, щоб пройти три етапи розгляду справ в ЄСПЛ, потрібні роки, а якщо мова йде про «міждерж» - то й до 10 років.
Відповідаючи на питання, як у разі позитивного рішення ЄСПЛ змусити Росію виконати це рішення, враховуючи той факт, що РФ вийшла з Ради Європи і денонсувала Конвенцію з прав людини, Мудра відповіла, що Україна розглядає рішення ЄСПЛ більше як політичний інструмент.
- Взагалі виконання рішень ЄСПЛ – досить дискусійне питання з огляду на те, що не існує юридичних механізмів їхнього примусового виконання. У разі невиконання рішень Комітет міністрів Ради Європи може прийняти якісь заходи, направлені на пошук шляхів виконання цього рішення. Ми більше розглядаємо рішення ЄСПЛ як політичний інструмент, який потім можна буде якось використовувати для монетизації рішень щодо компенсації збитків, спричинених російською агресією, - додала Ірина Мудра.
14 листопада Генеральна асамблея ООН на екстреному засіданні ухвалила резолюцію, яка передбачає відшкодування Україні збитків, завданих Росією.