articles Object ( [params] => Array ( [approved] => 1 [assign] => mainstream [langid] => 2 [limit] => 12 [memcache] => 0 [order] => adate DESC [type_not] => article [where] => category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701500472 ) [langid] => [store_to_cache] => [cache_key] => articles-3662149797 [articles] => Array ( [680732] => article Object ( [absnum] => 680732 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => virobniki-jalinkovikh-ihrashok-najpopuljarnishi-tsoho-roku-vojin-svitla-ta-zakhisnitsja [title] => Виробники ялинкових іграшок: Найпопулярніші цього року «Воїн світла» та «Захисниця» [title_short] => [meta_title] => Виробники ялинкових іграшок: Найпопулярніші цього року Воїн світла та Захисниця [meta_keywords] => новий рік 2024, ялинкові прикраси, різдво [meta_description] => Ялинкові прикраси до Нового року 2024 - які новинки з'явилися в українських виробників та які іграшки користуються найбільшим попитом. Скільки коштує сучасна українська ялинкова іграшка. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Напередодні Нового року хочеться ялинку прикрасити так, щоб це було не просто гарно, а ще й надихаюче та сучасно. Бренд ялинкових прикрас “Різдвяні історії” створив нову колекцію новорічних прикрас, в яких відображена віра у перемогу.

Які саме іграшки виготовили майстри, які з них особливо популярні (багато іграшок, до речі, розібрали вже у листопаді), KP.UA розповіла засновниця бренду Марина Гукасова.

"Люди вірять в перемогу, а ми повинні їм про це нагадувати"

- Марино, ми розмовляли з вами в минулому році, коли Київщину і, зокрема, Клавдієво-Тарасово, де знаходиться фабрика ялинкових іграшок, звільнили від окупації, а восени нормальній роботі перешкоджали обстріли та відключення світла. Ви вистояли. Як пройшов цей рік? Якими новинками порадуєте?

- Цього року зробили великий асортимент українських тематичних іграшок. Як і минулого року, великий попит йде на тему, що надихає людей, - віра у перемогу і сила українського духу. Людям важливо пам'ятати: ми сильні, ми переможемо. Саме такі думки та почуття з'являються у людини, коли вона тримає в руках нашу іграшку.

Наприкінці минулого року, 31 грудня, ми презентували “Воїна світла”. Це – наш захисник, боєць ЗСУ, який тримає руки у вигляді серця на прапорі України. У лютому ми випустили нову іграшку – "Захисницю". Дівчина тримає на руках дитину, до її ніг притулився собака. Також цього року виготовили “Українську хату” – іграшка символізує затишок та тепло рідного дому. Ці прикраси стали найпопулярнішими, бо торкаються почуттів людей. З одного боку, вони про те, що болить, з іншого - дарують тепло.

- А чи є попит на якісь казкові іграшки?

- Карети та принцеси, які були потрібні до війни, відходять на другий план. На перший план вийшла українська тематика: вона викликає у людей емоційний відгук та душевне піднесення.

Крім того, цього року зробили серію кульок для кожного регіону України. Ми їх так і назвали – “Регіони України”. Наразі у нас їх 10, ними можна прикрасити ялинку свого регіону. Коли розробляли нову колекцію, навіть не уявляли, наскільки гарно вона виглядає на ялинці – вона стає такою українською, затишною.

Є іграшки із сучасними захисниками, а є з захисниками та захисницями з часів козаччини. Фото: надане Мариною Гукасовою

«Радилися з підписниками, який дизайн іграшок кращий»

- Чули, що ви не просто виготовляєте іграшки, а й показуєте варіанти, як з їх допомогою можна прикрасити ялинку.

- Так, цього року ми мали важливу місію - не просто виготовити іграшки, а ще донести їхні смисли, показати, як можна прикрашати свої будинки.

Іграшки продаються в коробках, а ми хочемо, щоб люди бачили, як вона виглядає на ялинці, як зробити під неї правильну підкладку, що додати, щоб новорічна композиція виглядала цілісною.

Цього року ми передали в Музей історії Києва ялинкові прикраси для експозиції і запросили громадськість ділитись думками про те, як сьогодення впливає на прикрашання ялинки. 

 Підписники нам підказували, що на ній має бути, що сьогодні є актуальним. Багато хто хоче, щоб ялинку прикрашала українська традиційна іграшка, яка нагадує людям про нашу єдність, силу, свободу та майбутню перемогу. Ми випустили кілька іграшок, які так і назвали – “Перемога”. Люди повинні вірити в те, що ми переможемо, а ми маємо про це нагадувати.

- Виходить, що зараз у тренді поєднання сучасності й українських традицій?

- Ми запросили до прикрашання партнерів, які виготовляють солом'яні українські вироби: дідухи, павуки. На наших локаціях ми розповідаємо, як прикрасити ялинку, говоримо про значення прикрас. Так, дідухи (різдвяна прикраса з колосків жита, символізує дух опікуна господарства та покровителя роду. – Ред.) мають особливе значення для енергетики будинку, павуки (легка конструкція з чисельних ромбів, виготовляється з соломи. - Ред.) – його захисники. У нас є вінки з українських трав, які закликають добробут та щастя до оселі.

На сучасних ялинках вдало поєднуються нові іграшки з дідухами, вінками з соломи, солом’яними янголами. Фото: надане Мариною Гукасовою

«Для наших військових важливо залишитись в історії»

- Минулого року найбільшою популярністю користувались «Серце України» та «Херсонський кавун». Яка іграшка сьогодні користується найбільшою популярністю?

- "Серце України", як і минулого року. Наприкінці листопада вже не залишилося цих іграшок. Дуже популярні “Воїн ЗСУ” та “Захисниця”.

Коли ми презентували ці іграшки у Музеї історії Києва, до нас приходили військові, дякували нам, казали, що для наших хлопців важливо залишитись в історії. Такі іграшки будуть передавати з покоління до покоління. Хотілося б, щоб у кожній родині люди прикрашали ними ялинку.

Також у нас є набори. Наприклад, набір «Диканька» - 6 куль, дуже гарні розмальовки.

- Через окупацію минулорічний сезон видався коротким, а як цього року?

- Так, минулого року ми мали мало часу на підготовку до різдвяних свят та Нового року, але попит ми відчули і встигли добре підготуватися.

Проте все покаже грудень. Сподіваюся, нам дадуть працювати: кожний постріл і блекаут впливає на настрій покупців, тому нам важливо, щоб грудень видався спокійним та людям дали можливість святкувати. У цьому разі все буде гаразд, почнемо готуватися до наступного року. Заздалегідь розробляємо нові дизайни, щоби приємно дивувати наших клієнтів.

– А ви відстежуєте, з яких регіонів ваші покупці?

– У багатьох ялинки цього року будуть в українському традиційному стилі. Тож іграшки замовляють з усіх регіонів – Захід України, Київ, Дніпро, Одеська, Харківська області. Отримуємо багато запитів з-за кордону: там зараз є чимало українців, які виїхали через війну. Це також наші люди, які лише планують їхати за кордон, – вони купують іграшку на подарунок.

Розповім історію: нам зателефонувала клієнтка з Донецької області. Сказала, що її будинок розташований за 10-15 км від лінії фронту. Попри це, вона вирішила все одно поставити ялинку, замовила у нас багато іграшок в українському стилі. Ця жінка нас надихнула: незважаючи на обстріли та блекаути, людям це потрібно. Якщо навіть люди, які живуть за 15 км від фронту, прикрашають свої ялинки українськими іграшками, значить, і ми повинні продовжувати працювати.

Набір ялинкових кульок «Гуцульщина» із серії «Регіони України». Фото: надане Мариною Гукасовою

[h5_tt class="orange_h5_title" text="До речі"]

- Скільки коштують ваші іграшки і де їх можна придбати?

- Можна на локаціях «Різдвяних історій» - цінова позиція від 460 грн. Набори можуть коштувати і 1,5 тисячі, і 2400 грн. Вартість, приміром, вищезгаданого набору «Диканька» - трохи більше 2000 грн. Також можна придбати в нашому інтернет-магазині "Різдвяні історії". 

Зараз в тренді поєднувати українські традиції і сучасні тенденції. Фото: надане Мариною Гукасовою

[h5_tt class="orange_h5_title" text="Для довідки"]

Де можна подивитись прикрашені ялинки проєкту «Різдвяні історії»

  • “Маєток різдвяних історій” (селище Петропавлівська Борщагівка під Києвом, вул. Весняна, 25). Тут встановлено 7 ялинок, прикрашених у різних стилях. Всі ялинки знаходяться в одному приміщенні, щоб показати, як можна прикрасити свій будинок. Для їх оформлення запрошували професійних дизайнерів. За словами Марини Гукасової, кожна дрібниця має значення, тож гостям тут розповідають про всі прикраси. 
  • В Музеї історії Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7) можна побачити експозиції ялинкових прикрас ХІХ і ХХ сторіччя і поступово дійти до сьогодення. Також тут є сувенірна крамниця, де продаються іграшки бренду.

В «Маєтку різдвяних історій» 7 по-різному прикрашених ялинок. Фото: надане Мариною Гукасовою

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 12290 [position] => 342723 [adate] => 1701586800 [publication_date] => -1701586800 [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701428665 [changed] => 1701445758 [userid] => 18608 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Поговорили з виробниками новорічних іграшок про цьогорічні тренди та роботу під час війни.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => надане Мариною Гукасовою [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2201908761 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0438\u0306\u043e\u043b\u043a\u0438_\u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435 \u0432\u043e\u0456\u0308\u043d \u0441\u0432\u0456\u0442\u043b\u0430 \u0442\u0430 \u0437\u0430\u0445\u0438\u0441\u043d\u0438\u0446\u044f.jpg","crop":{"x":"0","y":"418","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0438\u0306\u043e\u043b\u043a\u0438_\u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435 \u0432\u043e\u0456\u0308\u043d \u0441\u0432\u0456\u0442\u043b\u0430 \u0442\u0430 \u0437\u0430\u0445\u0438\u0441\u043d\u0438\u0446\u044f.jpg","crop":{"x":"0","y":"421","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0438\u0306\u043e\u043b\u043a\u0438_\u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435 \u0432\u043e\u0456\u0308\u043d \u0441\u0432\u0456\u0442\u043b\u0430 \u0442\u0430 \u0437\u0430\u0445\u0438\u0441\u043d\u0438\u0446\u044f.jpg","crop":{"x":"0","y":"337","w":"900","h":"675.974025974026"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 0 [anchor_rubric] => 0 [anchor_time] => 0 [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680814] => article Object ( [absnum] => 680814 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => rosijani-rozstriljali-dvokh-ukrajinskikh-vijskovopolonenikh-stratkom-zsu [title] => Росіяни розстріляли двох українських військовополонених - СтратКом ЗСУ [title_short] => [meta_title] => Росіяни розстріляли двох українських військовополонених - СтратКом ЗСУ [meta_keywords] => ЗСУ, розстріл полонених, Лубінець [meta_description] => СтратКом ЗСУ підтвердив розстріл росіянами двох українських військовополонених [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Напередодні у мережі з'явилося відео страти російськими військовослужбовцями українських воїнів, які здавалися в полон. Управління стратегічних комунікацій Збройних Сил України підтвердило розстріл, повідомляє Telegram-канал СтратКом.

- Російська федерація вкотре порушила закони та звичаї війни, норми міжнародного права. На кадрах, опублікованих в медіа, зображено страту двох військовополонених ЗСУ. За підтвердженою інформацією, російські окупанти вкотре розстріляли беззбройних солдатів. Речник об'єднаного пресцентру Сил оборони таврійського напрямку полковник Олександр Штупун нагадав, що подібні злочини не мають терміну давності, всі докази буде передано у відповідні міжнародні інституції, які займаються воєнними злочинами. Закликаємо міжнародну спільноту засудити дії РФ та притягнути військове керівництво держави-агресора до відповідальності, - йдеться у повідомленні.

Водночас Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що звернеться до Міжнародного комітету Червоного Хреста й ООН щодо фіксації цього чергового воєнного злочину РФ. Про це він написав у Telegram.

- Це чергове порушення Женевських конвенцій та вияв неповаги до міжнародного гуманітарного права! Російська сторона знову і знову показує своє обличчя терориста! Світ не має потурати таким злочинам. Тому, як Омбудсман України, з цього проводу звернуся до: по-перше, Міжнародного комітету Червоного Хреста, мандат якого передбачає фіксацію злочинів щодо військовополонених. А на відео чітко видно, що українські військові виконують необхідні кроки, які показують, що вони здаються у полон! Воїни були обеззброєнні, а їхні руки – піднятими до гори. Вони не несли жодної загрози! Російська сторона мала взяти їх у полон та надати статус військовополонених. По-друге, до Організації Обʼєднаних Націй, щоб постійна моніторингова місія ООН фіксувала цей факт, як ще один яскравий приклад порушення норм міжнародного гуманітарного права Росією, - йдеться у дописі.

У березні цього року російські солдати розстріляли у лісі українського військовополоненого снайпера 163 батальйону 119 окремої бригади територіальної оборони Чернігівської області Олександра Мацієвського. Останніми його словами були "Слава Україні!".

У липні 2022 року під час вибуху на території колишньої виправної колонії в Оленівці було знищено будівлю, в якій утримувалися українські військовополонені. За даними росіян, внаслідок цього загинули 50 українських захисників. Серед утримуваних у колонії були й захисники "Азовсталі". За даними розвідки, росіяни не мали наміру обмінювати українських полонених у Оленівці і навмисне стратили їх, щоб приховати тортури та умови утримання полонених.

[telegram post="dmytro_lubinetzs/4389" desc=""]

[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 4 [position] => 342667 [adate] => 1701585120 [publication_date] => [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701585169 [changed] => 1701585194 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що звернеться до Міжнародного комітету Червоного Хреста й ООН.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => скрін відео [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100280 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1131030152 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(318).png","crop":{"x":"85","y":"0","w":"956","h":"510"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(318).png","crop":{"x":"74","y":"0","w":"976.595744680851","h":"510"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(318).png","crop":{"x":"127","y":"0","w":"679","h":"510"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680812] => article Object ( [absnum] => 680812 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-tsentri-parizha-stavsja-terakt-je-zahiblij-ta-poraneni [title] => У центрі Парижа стався теракт, є загиблий та поранені [title_short] => [meta_title] => У центрі Парижа стався теракт, є загиблий та поранені [meta_keywords] => Париж, теракт в Парижі [meta_description] => Психічно неврівноважений чоловік влаштував теракт у центрі Парижа [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

У суботу, 2 грудня, ввечері психічно неврівноважений чоловік  у центрі Парижа накинувся з ножем на двох туристів. Це сталося на набережній Гренель, біля Ейфелевої вежі, пише Reuters. У результаті смертельні травми отримав громадянин Німеччини. Потім нападник накинувся з молотком ще на двох інших людей.

Застосувавши електрошокер, поліція затримала нападника. Ним виявився 26-річний громадянин Франції. У повідомленні йдеться, що він вигукував «Аллах Акбар» і заявив поліції, що засмучений тим, як «багато мусульман гине в Афганістані й Палестині», а також ситуацією в Газі.

Підозрюваний має психічні розлади, у 2016 році він уже був засуджений до чотирьох років ув'язнення за планування нападу й перебував під наглядом французьких правоохоронців. Антитерористична прокуратура повідомила, що веде розслідування.

Раніше поліція затримала 38-річну жінку, яка планувала вчинити теракт у центрі Варшави на День Незалежності, що відзначають 11 листопада. Вона встановила на одній із вулиць саморобний вибуховий пристрій і цікавилася «Ісламською державою» та ситуацією на Близькому Сході.

[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342666 [adate] => 1701583320 [publication_date] => [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701583335 [changed] => 1701583354 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Психічно неврівноважений чоловік накинувся з ножем та молотком на туристів.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Stephanie Lecocq/REUTERS [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100280 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1817875783 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(317).png","crop":{"x":"0","y":"77","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(317).png","crop":{"x":"0","y":"82","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(317).png","crop":{"x":"29","y":"0","w":"842.7838616714697","h":"633"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680811] => article Object ( [absnum] => 680811 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => sinoptiki-poperedzhajut-pro-silni-snihopadi-na-zakhodi-ta-pivnochi-ukrajini [title] => Синоптики попереджають про сильні снігопади на заході та півночі України [title_short] => [meta_title] => Синоптики попереджають про сильні снігопади на заході та півночі України [meta_keywords] => Снігопади, погода в Україні, погода сьогодні [meta_description] => В Україні синоптики прогнозують сильні снігопади та ожеледицю [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Через сильні снігопади вночі 3 грудня в Карпатському регіоні синоптики оголосили штормове попередження (І рівень небезпеки). Як повідомили в Укргідрометцентрі, на Волині та Рівненщині прогнозують значний сніг, у західних і північних областях на дорогах - ожеледиця.

Вночі та вранці у північних і центральних областях туман, видимість 200-500 метрів. Вдень у північній частині країни пориви вітру до 15-20 м/секунду. Такі погодні умови можуть призвести до порушення руху транспорту на окремих ділянках доріг і вулиць, кажуть синоптики.

Температура повітря у західних областях вночі та вдень 1-6° морозу, у південній частині вдень 11-16° тепла на решті території впродовж доби від 2° морозу до 3° тепла. У східних і більшості центральних областей вдень повітря прогріється до 7-12° тепла.

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342741 [adate] => 1701582240 [publication_date] => [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701582295 [changed] => 1701582324 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

На дорогах можлива ожеледиця, тож це ускладнить рух транспорту.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => REUTERS [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100280 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 929731551 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1384).jpg","crop":{"x":"0","y":"108","w":"1616","h":"862"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1384).jpg","crop":{"x":"0","y":"117","w":"1616","h":"844"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1384).jpg","crop":{"x":"91","y":"0","w":"1435","h":"1078"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680810] => article Object ( [absnum] => 680810 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => vnochi-sili-ppo-zbili-10-shakhediv [title] => Вночі сили ППО збили 10 "шахедів" [title_short] => [meta_title] => Вночі сили ППО збили 10 "шахедів" [meta_keywords] => ППО, Шахеди, БПЛА [meta_description] => Сили ППО вночі збили 10 "шахедів" [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

У ніч на 3 грудня росіяни вчергове атакували Україну ударними безпілотниками. Ворог випустив 12 БпЛА типу Shahed з району Приморсько-Ахтарська (РФ) та керовану авіаційну ракету Х-59 - з повітряного простору Бєлгородської області. Про це повідомило командування Повітряних Сил ЗСУ.

- Ударні БпЛА атакували у декілька хвиль, заходили через окуповану Херсонщину в Миколаївську область. Саме на Миколаївщині, в зоні відповідальності повітряного командування "Південь", більшість "шахедів" було знищено протиповітряною обороною. Решта прямували в північно-західному напрямку і були збиті в районі Старокостянтинова на Хмельниччині, - йдеться у повідомленні.

У результаті бойової роботи протиповітряною обороною Повітряних Сил та Сил оборони України знищено 10 ударних БпЛА Shahed-136/131. Керована авіаційна ракета Х-59 не досягла своєї цілі.

Аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляють, що українські війська продовжують проведення наступальних операцій на Бахмутському напрямку. ВСУ відтіснили російські війська з позицій на північ від Хромового і на схід від Кліщіївки і успішно контратакували в районі Авдіївки.

[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 1024 [position] => 342665 [adate] => 1701581160 [publication_date] => [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701581201 [changed] => 1701581227 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Більшість дронів знищено  у Миколаївській області.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100280 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3992762735 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1383).jpg","crop":{"x":"0","y":"17","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1383).jpg","crop":{"x":"0","y":"22","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1383).jpg","crop":{"x":"108","y":"0","w":"684","h":"514"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680809] => article Object ( [absnum] => 680809 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => novij-kanal-rozpochav-zjomki-rozsmishi-komika-po-novomu-z-novimi-suddjami-ta-veduchim [title] => Новий канал розпочав зйомки "Розсміши коміка по-новому" з новими суддями та ведучим [title_short] => [meta_title] => Новий канал розпочав зйомки "Розсміши коміка по-новому" з новими суддями та ведучим [meta_keywords] => новини шоу-бізнесу, Розсміши коміка, Розсміши коміка по-новому Леся Нікітюк, Юрій Ткач, Валентин Міхієнко [meta_description] => Новий канал оголосив старт зйомок "Розсміши коміка по-новому" з Нікітюк, Ткачом та новим ведучим [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Новий канал розпочав зйомки нового сезону гумористичного проєкту "Розсміши коміка". Улюблена українцями програма вийде в ефір з оновленою назвою "Розсміши коміка по-новому" та з новою парою гумористів та ведучим. Про це повідомляється на сайті мовника.

Так, суддівське крісло вперше займе зірка Нового каналу Леся Нікітюк, а компанію їй становитиме актор студії "Квартал 95" Юрій Ткач. Ведучим проєкту став блогер та імпровізатор Валік Міхієнко. Він замінить на цій посаді співака Володимира Дантеса.

– Вперше я брала участь у цьому шоу десять років тому. Тоді ми навіть не розраховували на грошовий виграш. Хотіли просто виступати на сцені та смішити людей. Ставили за мету не злякатись, вийти на сцену й показати свій талант. Напевно, це було правильною ціллю. Тож я бажаю всім учасникам прагнути саме цього, – поділилася Леся Нікітюк. – Мені б дуже хотілося, щоб з моєї легкої руки та усмішки на певній секунді в когось з учасників стартувала кар’єра. Кортить побачити молодих, талановитих і веселих людей. Адже гумор – це риса українського народу, яка рятує навіть у найтемніші часи. Наші військові, відбиваючи атаки, теж жартують. Це піднімає їм бойовий дух. Тож гумористи дуже потрібні Україні! Якщо після цього шоу коміків стане більше, я буду щиро тішитися. Ходитиму до них на концерти і, можливо, навіть з кимось колись виступлю на одній сцені.

У новому сезоні телеглядачі побачать гумор різного жанру. Хтось із учасників читав стендап, хтось – набір підготовлених жартів, демонстрував гумористичні скетчі або навіть імпровізацію. Тим, кому вдавалося розсмішити коміків, телеведучий Валік Міхієнко пропускав у наступний раунд натисканням червоної кнопки.

– Мені здається, що ведучий у цьому шоу – проти коміків. Напевно, якась така традиція склалася. Він сидить за учасниками, а отже він – «за» учасників, – зазначив Валік Міхієнко. – Тож той, хто читає цей текст, викиньте з голови всі сумніви щодо мене. Я за вас обома руками й однією кнопкою! Пам’ятайте, найголовніше – це віра в себе та почуття гумору. Думаю, ви вигадуєте жарти не перший день, місяць чи навіть рік. Вважаю, що тепер просто потрібно взяти найкращий матеріал і з повною вірою в нього і в себе вийти та розсмішити коміків. Адже в комедії важливо не лише те, що ти кажеш, а й як ти кажеш. Тож виходьте на сцену впевненими в собі!

Правила шоу, яке для "Нового" зніматиме Студія "Квартал 95", залишаються незмінними. Взяти участь у проєкті може як один комік, так і дует чи тріо. Виступи учасників відбуваються у п'ять етапів по 60 секунд. Коли під час будь-якого з них претенденту на приз вдається викликати заповітну посмішку, він має право відмовитись від подальшої боротьби та забрати свій поточний виграш. Якщо змагатись до кінця, можна заробити кругленьку суму – 50 тисяч гривень. Але якщо в останньому раунді коміки залишаться байдужими, учасник іде з шоу ні з чим.

Шоу "Розсміши коміка" дало старт телевізійній кар'єрі Лесі Нікітюк. У дуеті з подругою вона брала участь у проєкті тричі. Вперше гумористки забрали 10 тисяч гривень, наступного сезону 50 тисяч гривень, а у 2013-му виграли 20 тисяч гривень. Завдяки впізнаваності на цьому шоу, у 2012 році Леся потрапила на кастинг і стала ведучою тревел-програми "Орел і Решка".

Гумористичний проєкт вперше вийшов в ефір телеканалу "Інтер" у лютому 2011 року. Після трьох сезонів шоу транслювали на 1+1, а потім на ТЕТ. У 2016 році також вийшла дитяча версія проєкту "Розсміши коміка. Діти". За 18 сезонів у кріслі коміків побували Володимир Зеленський, російський гуморист Михайло Галустян, актори Євген Кошовий та Юрій Ткач, а також співачка Оля Полякова.

Фото: novy.tv

Фото: novy.tv

Фото: novy.tv

[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2097154 [position] => 342714 [adate] => 1701554619 [publication_date] => [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701554619 [changed] => 1701554619 [userid] => 40766 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Улюблений українцями проект вийде в ефір із оновленою назвою.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => novy.tv [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 40766 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2898631854 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-02_23-21-45.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"943","h":"503"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-02_23-21-45.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"944","h":"493"},"action":"update","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-02_23-24-23.jpg","crop":{"x":"146","y":"0","w":"853","h":"1280"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-02_23-21-45.jpg","crop":{"x":"107","y":"0","w":"837","h":"629"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-02_23-21-45.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"944","h":"629"},"action":"update","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-02_23-21-45.jpg","crop":{"x":"223","y":"0","w":"514","h":"629"},"action":"update","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680798] => article Object ( [absnum] => 680798 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => maks-barskikh-upershe-zibrav-palats-sportu-u-kijevi-z-ukrajinomovnoju-prohramoju [title] => Макс Барських вперше зібрав Палац спорту у Києві з україномовною програмою [title_short] => [meta_title] => Макс Барських вперше зібрав Палац спорту у Києві з україномовною програмою [meta_keywords] => новини шоу-бізнесу, Макс Барських, концерт Макса Барських, Макс Барських зібрав аншлаг у столичному Палаці спорту [meta_description] => Макс Барських зібрав аншлаг у столичному Палаці спорту з україномовною програмою [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Співак Макс Барських дав сольний концерт у столичному Палаці Спорту, де вперше виступив виключно із україномовною шоу-програмою. 1 грудня артист виконав зі сцени треки з нового україномовного альбому "Зорепад" та оновлені пісні-бестселери, випущені за роки 15-річної кар'єри: "Тумани", "Лій, не жалій", "Береги", "Подруга-ніч". Зі сцени співак подякував українцям, які захищають нашу країну на передовій та в тилу. Частину коштів із прибутку від концерту він пообіцяв перерахувати на потреби ЗСУ.

- Шлях, який долає Україна, дорівнює шляху, який долає кожен українець. Вчора в Палаці Спорту відбулося шоу «Зорепад». Я вийшов до вас і розповів історію свого шляху за ці майже два роки війни. Від першого дня, коли, здавалось, не буде більше пісень і не буде виступів, і до вчора, коли десять тисяч людей співали зі мною старі й нові пісні українською. Цей момент вже історія.

Я ще раз хочу подякувати тим, хто повернув нам надію в завтра і дає можливість жити на своїй землі. Дякую нашим захисникам і захисницям, дякую президентові, дякую кожному українцю, що продовжує супротив. Я вірю у наше майбутнє! - зазначив після концерту Барських.

Серед тих, хто відвідав нове шоу виконавця було чимало його зіркових колег: співачки TAYANNA, ROXOLANA, Love Mary та Jerry Heil, інтерв'юер Раміна Есхакзай, продюсери Ірина Горова та Михайло Ясинський, інфлюєнсер Алла Боня, телеведучі Євген Синельников і Олексій Суханов, виконавці CHEEV, Ostrovskyi і Parfeniuk, а також DOROFEEVA. Остання, в рамках шоу також вийшла на сцену, виконавши разом із Барським їхній хіт "Ритми".

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Барських відмовився від гастролей у Росії та засудив колишніх колег із країни-агресора, які промовчали про бомбардування українських міст. Артист заборонив використовувати свою музику на території країни-окупанта та розірвав контракти з російськими компаніями.

[sun_gallery_680798]

[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2097154 [position] => 342713 [adate] => 1701550860 [publication_date] => [adate_day] => 1701475200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701550910 [changed] => 1701551176 [userid] => 40766 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Артист дав другий концерт у столичному Палаці спорту з початку повномасштабного вторгнення.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 1 [with_video] => [imagealt] => пресслужба Макса Барських [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 40766 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 240462035 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-02_21-54-22.jpg","crop":{"x":"0","y":"32","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-02_21-54-22.jpg","crop":{"x":"0","y":"54","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-02_21-32-05.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"853","h":"1279.5"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-02_21-32-05.jpg","crop":{"x":"0","y":"222","w":"853","h":"641"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-02_21-54-22.jpg","crop":{"x":"0","y":"54","w":"1280","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-02_21-32-05.jpg","crop":{"x":"0","y":"199","w":"853","h":"1043"},"action":"none","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-02_21-32-06.jpg","crop":{"x":"1","y":"0","w":"1279","h":"748"},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-12-02_21-32-06.jpg","crop":{"x":"213","y":"0","w":"853","h":"853"},"action":"new","format":"original"},"idx":"8"}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680808] => article Object ( [absnum] => 680808 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => heroj-klipu-hribi-ne-hinuv-v-ukrajini-vojujuchi-na-botsi-rosiji [title] => Герой кліпу гурту “Гриби” не гинув в Україні, воюючи на боці Росії [title_short] => [meta_title] => Герой кліпу Гриби не гинув в Україні, воюючи на боці Росії [meta_keywords] => Денис Степанов, кліп Тане лід, гурт Гриби [meta_description] => Герой кліпу українського гурту Гриби не гинув в Україні, воюючи на боці Росії, як про це раніше повідомили ЗМІ [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Герой кліпу українського гурту “Гриби” не гинув в Україні, воюючи на боці Росії, як про це повідомили ЗМІ. На момент запису програми, фрагмент якої використали у кліпі 2017 року на пісню «Тає лід», Денису Степанову, який загинув, було вісім років. Про це розповіла його тітка місцевому виданню 29.ru.

Також відео знято у 90-ті на шкільній дискотеці в Сєвєродвінську Архангельської області, а не в Республіці Комі, звідки родом Степанів. За словами тітки загиблого, він ніколи не був у Сєвєродвінську.

- Ні, це не він. Коли кліп знімали йому було 8 років. І у Сєвєродвінську він ніколи не був. Загиблий Денис Степанов – це мій племінник, – заявила жінка.

У середині листопада про смерть рядового Дениса Степанова в Україні повідомив губернатор Республіки Комі Володимир Уйба. 1 грудня ЗМІ припустили, що загиблий був на архівних кадрах на початку кліпу українського гурту.

На записі на початку кліпу школяр із Сєвєродвінська відповідає на питання ведучого програми 'Сонячне місто' місцевої телекомпанії, що таке кохання. Зараз відео групи має 269 мільйонів переглядів на YouTube.

[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342713 [adate] => 1701546060 [publication_date] => 1701546060 [adate_day] => 1701475200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701545930 [changed] => 1701546415 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Денис Степанов справді загинув, але на кадрах у кліпі на пісню «Тає лід» – інша людина.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => кадр відео [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 26073 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3169804629 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/fe9925ba6992f309a2673f33c0306c450ec193a5_620.jpeg","crop":{"x":"0","y":"45","w":"620","h":"330.6666666666667"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/fe9925ba6992f309a2673f33c0306c450ec193a5_620.jpeg","crop":{"x":"25","y":"0","w":"559","h":"420"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/fe9925ba6992f309a2673f33c0306c450ec193a5_620.jpeg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"343","h":"420"},"action":"none","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680805] => article Object ( [absnum] => 680805 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => ukrajina-diznalasja-potentsijnikh-supernikiv-na-jevro-2024 [title] => Україна дізналася потенційних суперників на Євро-2024 [title_short] => [meta_title] => Україна дізналася потенційних суперників на Євро-2024 [meta_keywords] => Євро-2024 [meta_description] => Україна опиниться у квартеті з Бельгією, Словаччиною та Румунією, якщо подолає сито плей-оф, - результат жеребкування групового етапу Євро-2024 [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Україна опиниться у квартеті з Бельгією, Словаччиною та Румунією, якщо подолає сито плей-оф. Про результат жеребкування групового етапу Євро-2024 повідомила Українська Асоціація Футболу у своєму телеграм-каналі.

Жеребкування групової стадії Євро-2024 відбулося увечері 2 грудня. Україна, у разі кваліфікації, потрапить у групу Е.

Україні для виходу на Євро-2024 потрібно здолати два раунди плей-оф: у півфіналі – Боснію та Герцеговину, а у фіналі – переможця гри між Ісландією та Ізраїлем.

На момент жеребкування 21 команда потрапила на Євро: господар — Німеччина, а також 20 збірних, які подолали основну частину кваліфікацію. Ще три збірні визначаться у березні 2024 року за підсумками плей-оф. 

Євро-2024 відбудеться в Німеччині з 14 червня до 14 липня. На минулому Євро у 2020 році збірна України з футболу показала свій найкращий результат в історії - дійшла до чвертьфіналу.

Результати жеребкування Євро-2024 з футболу

Група А: Німеччина, Угорщина, Шотландія, Швейцарія

Група B: Іспанія, Албанія, Хорватія, Італія

Група C: Англія, Данія, Словенія, Сербія

Група D: Франція, Австрія, Нідерланди, переможець плей-оф шляху А

Група E: Бельгія, Румунія, Словаччина, переможець плей-оф шляху В

Група F: Португалія, Туреччина, Чехія, переможець плей-оф шляху С

Фото: facebook.com/uafukraine

[category] => 2921 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2 [position] => 342585 [adate] => 1701543240 [publication_date] => 1701543240 [adate_day] => 1701475200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701542881 [changed] => 1701543449 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Збірна опиниться у групі Е з Бельгією, Словаччиною та Румунією, якщо подолає сито плей-оф.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/uafukraine [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 26073 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 4093905332 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/403606071_726584089502658_5561291459636156663_n.jpeg","crop":{"x":"0","y":"69","w":"1620","h":"864"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/403606071_726584089502658_5561291459636156663_n.jpeg","crop":{"x":"0","y":"76","w":"1620","h":"846"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/403606071_726584089502658_5561291459636156663_n.jpeg","crop":{"x":"91","y":"0","w":"1438","h":"1080"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680804] => article Object ( [absnum] => 680804 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => klichko-zajaviv-shcho-ne-mav-zhodnoji-rozmovi-z-prezidentom-z-pochatku-vijni [title] => Кличко заявив, що не мав жодної розмови з президентом з початку війни [title_short] => [meta_title] => Кличко заявив, що не мав жодної розмови з президентом з початку війни [meta_keywords] => Кличко, Кличко Зеленський [meta_description] => Мер Києва Віталій Кличко з початку повномасштабного вторгнення Росії не мав жодної зустрічі або телефонної розмови з президентом Володимиром Зеленським [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Мер Києва Віталій Кличко з початку повномасштабного вторгнення Росії не мав жодної зустрічі або телефонної розмови з президентом Володимиром Зеленським. Про це він сказав Der Spiegel, повідомила "Українська правда".

Також на питання, чи перебуває демократія в Україні під серйозною загрозою, Кличко після паузи відповів: "Так". Однак, за його словами, "перетворити Україну на авторитарну державу просто так майже неможливо", адже українці занадто волелюбні для цього.

- У якийсь момент ми перестанемо відрізнятися від Росії, де все залежить від примхи однієї людини… - побоюється очільник столиці.

На думку Кличка, наразі в Україні існує лише один незалежний інститут — місцеве самоврядування, але на нього чиниться величезний тиск. За словами мера Києва, "у перші місяці війни… мери відіграли ключову роль як лідери думок, в обороні міст, у допомозі військовим". Але в Офісі президента, за його словами, мерів вважають "атавізмом".

Публічний конфлікт мера Києва Віталія Кличка та президента Володимира Зеленського розпочався ще до повномасштабного вторгнення Росії. Рік тому, після початку війни, Зеленський звинуватив столичну владу в поганій організації "Пунктів незламності". Улітку 2023 року президент підтримав обурення людей тим, що в Києві перекладають бруківку під час війни.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342741 [adate] => 1701540960 [publication_date] => 1701540960 [adate_day] => 1701475200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701540641 [changed] => 1701541187 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Також мер Києва заявив, що демократія в Україні перебуває під серйозною загрозою.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/Vitaliy.Klychko [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 26073 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3113342918 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/371777846_848952349931758_5994467524265194634_n.jpeg","crop":{"x":"0","y":"73","w":"1100","h":"586.6666666666666"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/371777846_848952349931758_5994467524265194634_n.jpeg","crop":{"x":"0","y":"79","w":"1099","h":"574"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/371777846_848952349931758_5994467524265194634_n.jpeg","crop":{"x":"63","y":"0","w":"975","h":"732"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680803] => article Object ( [absnum] => 680803 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => na-prikarpatti-vrjatuvali-cholovikiv-jaki-na-traktori-zjikhali-v-richku-z-silnoju-techijeju [title] => На Прикарпатті врятували чоловіків, які на тракторі зʼїхали в річку з сильною течією [title_short] => [meta_title] => На Прикарпатті врятували чоловіків, які на тракторі зʼїхали в річку з сильною течією [meta_keywords] => Прикарпаття [meta_description] => В Івано-Франківській області врятували двох чоловіків, які на тракторі зʼїхали з дамби в річку з сильною течією - фото, відео [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

На Прикарпатті врятували двох чоловіків, які на тракторі зʼїхали з дамби в річку з сильною течією. Про це у суботу, 2 грудня, повідомило Головне управління ДСНС України в Івано-Франківській області.

- Сьогодні до рятувальників поступило повідомлення про те, що у селі Горішнє Залуччя Снятинської  ТГ Коломийського району трактор під час руху по дамбі допустив з’їзд у річку Черемош, в кабіні перебувало двоє людей, які через сильну течію самостійно вибратися з трактора не змогли, — розповіли у пресслужбі.

До місця події направили рятувальників гірського пошуково-рятувального відділення міста Косів. Вони дісталися до постраждалих за допомогою катамарана та переправили чоловіків на берег, де їх оглянули медики.

Голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук пояснила у своєму телеграм-каналі, що трактор працював на дамбі. Вона повідомила, що сьогодні на Прикарпатті негода, є підйом рівня води у гірській місцевості та відключення світла. В усіх районах Івано-Франківської області тривають роботи з розчищення від снігу та підсипання доріг протиожеледною сумішшю.

На Закарпатті через рясні дощі піднялася вода у річках та відбулися підтоплення у всіх шести районах області.

[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 6 [position] => 342664 [adate] => 1701538440 [publication_date] => 1701538440 [adate_day] => 1701475200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701538250 [changed] => 1701538874 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Трактор працював на дамбі та з'їхав у річку Черемош. Чоловіків врятували працівники ДСНС на катамарані.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/dsns.if [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 26073 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2035482312 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/407313246_662813592674674_5347266109824227796_n.jpeg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1599","h":"853"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/407313246_662813592674674_5347266109824227796_n.jpeg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1600","h":"835.5555555555555"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/407313246_662813592674674_5347266109824227796_n.jpeg","crop":{"x":"41","y":"0","w":"1198","h":"900"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680802] => article Object ( [absnum] => 680802 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-poroshenka-zajavili-shcho-vin-ne-zbiravsja-zustrichatisja-z-orbanom-ta-proti-perehovoriv-z-rosijeju [title] => У Порошенка заявили, що він не збирався зустрічатися з Орбаном та проти переговорів з Росією [title_short] => [meta_title] => У Порошенка заявили, що він не збирався зустрічатися з Орбаном [meta_keywords] => Порошенко [meta_description] => Петро Порошенко не збирався зустрічатися з премʼєр-міністром Угорщини та виступає проти переговорів з Росією. Про це заявили в його партії Європейська Солідарність, коментуючи повідомлення СБУ [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Петро Порошенко не збирався зустрічатися з премʼєр-міністром Угорщини та виступає проти  переговорів з Росією. Про це заявили в його партії "Європейська Солідарність", коментуючи повідомлення СБУ.

- Викликають відвертий подив спроби влади виправдати фактичний зрив візиту лідера опозиції Петра Порошенка до Вашингтона контррозвідувальною інформацію СБУ про ймовірність зустрічі пʼятого Президента України з Премʼєр-міністром Угорщини Віктором Орбаном та теоретичне використання бесіди російськими спецслужбами, — йдеться у фейсбуці партії.

У Порошенка запевнили, що 1-8 грудня пʼятий президент планував відвідати лише дві країни — Польщу та США. У “ЄС” додали, що з країни також не випустили кілька депутатів партії, які отримали запрошення на Форум Міжнародного демократичного союзу, а також на зустрічі в Пентагоні, Конгресі та Держдепі.

- Позиція Петра Порошенка лишається незмінною: після 24 лютого і звірств в Україні не може бути й мови про переговори з путінською росією, — додали в “ЄС”.

Також у Порошенка заявили, що потрібно розмовляти з країнами, де існують проблеми у двосторонніх відносинах.

Народні депутатки від “ЄС” Іванна Климпуш-Цинцадзе та Ірина Геращенко заявили на своїх сторінках, що їх теж не випустили у відрядження за кордон.

1 грудня Петро Порошенко заявив, що прикордонники не випустили його з країни. Перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко сказав, що скасував міжнародне відрядження народного депутата після отримання листа з грифом "Для службового користування". 2 грудня СБУ повідомила, що експрезидент планував зустріч з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, а Росія — використати її для своїх ІПСО проти України.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342740 [adate] => 1701536160 [publication_date] => 1701536160 [adate_day] => 1701475200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701535907 [changed] => 1701536561 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Партія "Європейська Солідарність" прокоментувала роз'яснення СБУ відмови випустити пʼятого президента за кордон.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/petroporoshenko [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 26073 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 626048774 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/405034480_893154442170425_8179578110992419651_n.jpeg","crop":{"x":"0","y":"61","w":"1440","h":"768"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/405034480_893154442170425_8179578110992419651_n.jpeg","crop":{"x":"0","y":"64","w":"1440","h":"752"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/405034480_893154442170425_8179578110992419651_n.jpeg","crop":{"x":"119","y":"0","w":"1275","h":"958"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) ) [categories] => [count_sql] => SELECT COUNT(DISTINCT a.absnum) cnt FROM articles a /* /ua/politics/a655896-holova-spilki-pismennikiv-mikhajlo-sidorzhevskij-pro-muzej-bulhakova-shkilnu-prohramu-ta-rosijski-knizhki */ WHERE a.approved = 1 and a.langid = 2 and NOT a.type & (32) and category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701500472 [dictsdata] => Array ( ) ) 1
2 грудня
Завантажити ще

Голова Спілки письменників Михайло Сидоржевський про музей Булгакова, шкільну програму та російські книжки

Голова Спілки письменників Михайло Сидоржевський про музей Булгакова, шкільну програму та  російські книжки
Фото: facebook.com/oksent

Більше тижня шанувальники і противники творчості Михайла Булгакова ламають списи щодо його постаті та присутності-неприсутності в Києві музею. Заява Національної спілки письменників України наробила добрячого галасу. Аж до того, що вже пропонують ліквідувати саму Спілку як пережиток тоталітарної епохи.

Яка проблема криється в Булгакові, чим займається в наші часи фахове об’єднання літераторів, ми говоримо з головою НСПУ Михайлом Сидоржевським.

Ідеологам «руського міра» Булгаков цікавий тільки як інструмент

- Михайле Олексійовичу, хто був ініціатором тієї гучної заяви Спілки письменників?

- Оцей резонанс тільки підтверджує, що наша заява порушила дуже серйозну проблему. По суті, вперше настільки масово і активно полемізуються питання російсько-імперсько-радянського культурного спадку в Україні. Вперше!

Як голова Національної спілки письменників, я виніс до Секретаріату НСПУ на обговорення проєкт цієї заяви, і всі секретарі, хто зараз з нами на зв’язку, а це 11 з 13-ти, її підтримали.

- Крім «Білої гвардії», що можете закинути Булгакову і його музею?

- В музеї Булгакова я був ще до війни, музей хороший, не сперечаюсь. Булгакова особисто я вважаю цікавим, талановитим письменником, його «Майстра та Маргариту» перечитував кілька разів. «Собаче серце» теж змушує замислитися над сатанинським експериментом більшовиків і його наслідками.

Але в заяві йдеться не про власне творчість Булгакова і не про літературу. А про те, що Булгаков використовується як один із маркерів «руського міра» і належить чужій – російській культурі. А за нею приходять російські танки під приводом захисту цієї культури і її носіїв, так званих «русскоязычных». 

Булгаков воював проти Української Народної Республіки. Його мобілізували як лікаря, він дезертирував і вийшов проти України зі зброєю в руках

Насправді ідеологів нашого ворога - усіх цих соловйових, скабєєвих, сімоньян, дугіних – абсолютно не цікавить творчість Булгакова. Він їм цікавий тільки як інструмент.

Між іншим, Булгаков є не просто частиною «руського міра». Ми не говорили цього в заяві, але варто нагадати відомий факт: він воював проти Української Народної Республіки. Його мобілізували як лікаря, він дезертирував і вийшов проти України зі зброєю в руках.

Ця війна – як розплата за нашу наївність

- Однак, є і така думка: літературний талант варто відокремлювати від політики.

- Зараз ми вимагаємо від демократичного світу не дозволяти російській пропаганді впливати на їхні суспільства, але разом з тим толеруємо присутність цієї пропаганди на вітчизняних теренах. Чи це не блюзнірство за часів кривавої війни?

Заява не про творчість Булгакова. Заява про необхідність позбавитися комплексу меншовартості, вийти із силового поля «руського міра»

Поки наші бійці відбивають ворога, дехто з любителів «великої російської літератури» закидає на дивані ногу за ногу і махає рученятами: «Культура поза політикою! Романи Булгакова – світові шедеври! Не ганьбіть нас перед цивілізованим світом!..»

Ще раз кажу: заява не про творчість Булгакова. Заява про необхідність позбавитися комплексу меншовартості, вийти із силового поля «руського міра».

- Для багатьох киян музей Булгакова один з найулюбленіших. Навіть ті, хто критикує імперську позицію письменника, вважають, що музей треба зберегти. Можливо, у видозміненому вигляді.

- Нагадаю, що ми запропонували відкрити музей генія української музики Олександра Кошиця, а всі експонати булгаківської експозиції передати на зберігання в Національний музей літератури. Не спалити на площі, як це зараз роблять з українськими книжками варвари на окупованих територіях, а зберегти, бо це артефакти культури. Зауважу, що буквально через кілька днів після оприлюднення нашої заяви у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт про повну деколонізацію гуманітарної сфери України.

Володимир В’ятрович кілька років тому говорив про щупальці «руського міра». Так от, Булгаков був одним з тих щупальців, якими нас промацували. А 24 лютого Росія запустила в тіло України пазурі. Бо Путін був упевнений, що його війська зустрічатимуть з короваями, квітами та гопаками. Адже, мовляв, в Україні майже половина населення російськомовна, тут шанують «велику російську культуру», облаштовують музеї Булгакову, Чехову, досі залишили вулиці Пушкіна, Маяковського, Короленка, Лермонтова… В центрі Києва стоїть пам’ятник більшовицькому сатрапу Щорсу, а в центрі Одеси – пам’ятник російській імператриці.

Ця війна – як страшна розплата за нашу сліпоту та наївність: «кому він заважає, той пам’ятник». За наші намагання догодити електорату: «бо ж не проголосують!».

Дешевий прийом опонентів

- Хочемо чи ні, а в свідомості принаймні старшого покоління Андріївський узвіз залишиться пов’язаним з автором «Майстра і Маргарити».

- Насправді Андріївський узвіз пов’язаний з іменами багатьох відомих людей. Тут жив киянин від народження, талановитий письменник і драматург, автор знаменитого роману «В окопах Сталінграда» Віктор Некрасов. Росіяни вважають його своїм, однак музеїв йому не споруджують, не намагаються використовувати, бо жорстко опозиційний до радянської влади дисидент Некрасов не лягає в прокрустове ложе їхньої пропаганди.

З Андріївським узвозом пов’язане життя митців Михайла Старицького, Григора Тютюнника, Івана Кавалерідзе, Олександра Кошиця, оперного співака та героя АТО Василя Співака. Але ми чомусь говоримо про одного тільки Булгакова. Чому інших визнаних майстрів забули?

Чому влада ганебно провалила ініціативу київських письменників щодо присвоєння імені легенди української літератури Григора Тютюнника столичній вулиці, на якій він жив? Чому ім’я генія української музики Олександра Кошиця відмовився взяти педагогічний колектив київської школи, де облаштований скромний музей цього видатного діяча мистецтв?

З Андріївським узвозом пов’язане життя митців Віктора Некрасова, Михайла Старицького, Григора Тютюнника, Івана Кавалерідзе, Олександра Кошиця, оперного співака та героя АТО Василя Співака

Таких «чому» – незліченна кількість. А «за Булгакова» повстали і фейсбучні завсідники, і очільники нашої культури, і деякі декларовані патріоти.

- На фоні суперечки Спілці закидають, що вона теж має відношення до спільного з Росією радянського минулого і чи не час вже її «декомунізувати».

- Класичний дешевий прийом опонентів – відволікти увагу від проблеми і акцентувати: «а судді хто?».

Я не дивуюся, бо такі пасажі вже не раз лунали: пережиток минулого, «сталінський колгосп» і так далі. Були спроби відібрати будинок на вулиці Банковій, який нам належить на правах власності. І за часів Кучми, і за часів Януковича, і Порошенка щось намагалися мудрувати, та не вистачило сил. Бо Спілка чітко стоїть на державницьких позиціях відстоювання української національної культури.

Навпаки, наповнюємо бюджет

- Тим часом і всередині Спілки є думка, що вона вже втратила свою силу і роль. А ззовні закидають, що спілчани – це привілейована серед письменників каста, яка проїдає державний бюджет.

- Звісно, у фінансовому, організаційному плані наші можливості далеко не такі, які були раніше. Років 20 – 30 тому, я вже не кажу про радянські часи, творчі спілки були поодинокими гравцями на гуманітарному полі. Сьогодні таких гравців дуже багато, і чимало з них державою фінансуються щедро, на сотні мільйонів гривень щорічно.

Щодо «проїдання бюджетних грошей», то це розраховано на тих, хто не володіє фактами. Так, за радянських часів письменники, які служили режиму, і квартири отримували з робочими кабінетами, і великі тиражі книжок за державний кошт. Зараз ніяких привілеїв немає. І отих міфічних дотацій, про які пліткують, тим паче.

В довоєнний час щороку Спілка перераховувала у держбюджет від 3 до 4 мільйонів гривень податків

Я був обраний головою НСПУ наприкінці 2014 року. З 2015-го державне фінансування Спілки становило 920 000 гривень на рік. Цього вистачало максимум на три місяці нашої діяльності, оскільки значні видатки за землекористування, комунальні послуги. 

А зарплати у невеликого апарату Спілки дуже скромні.

Оце нам закидають. Але при цьому забувають про те, що в довоєнний час щороку Спілка перераховувала у держбюджет від 3 до 4 мільйонів гривень податків. Ми жодним чином не нахлібники, навпаки, наповнюємо державну скарбницю.

Багато хто хоче, щоб Спілка письменників розписалася в своїй безпорадності і сказала: або дайте гроші, або щось з нами робіть. Багато кому муляє наша державницька позиція і наше майно. Але такого не буде.

Заробляли на оренді, на зйомках фільмів

- У який спосіб заробляєте, щоб утримувати себе ще й податки платити?

- У руслі чинного законодавства. Маємо офісний будинок в Києві, маємо будинки творчості в Одесі, Харкові, Ірпені, пансіонат «Нафтуся» в Трускавці. Це наше майно, і ми його ефективно використовували в довоєнний час. Частину територій здавали в оренду, проводили платні заходи. Заробляли на зйомках різних фільмів. Наприклад, деякі епізоди «Слуги народу» знімалися в нашому головному офісі на Банковій.

Я не боюсь казати, що у нас вся бухгалтерія «біла». Саме тому провалилися спроби «прихватизувати» Спілку чи залякати її керівництво. Міністерство культури за часів Євгена Нищука делегувало до Спілки цілу бригаду аудиторів, котрі впродовж місяця дуже прискіпливо вишукували в бухгалтерських паперах хоч щось «цікаве». Не знайшли. Як відомо, чорного кота в темній кімнаті важко знайти, особливо якщо його там немає.

- Спілка відома своїми творчими вечорами. Вони залишилися популярними?

- У довоєнний час ми проводили дуже багато різноманітних літературно-мистецьких заходів, презентацій, творчих вечорів. Як на рівні Києва, так і на рівні окремих обласних організацій мали гарні зарубіжні контакти - з опозиційною Спілкою письменників Білорусі, з польськими колегами, болгарами, з вірменськими письменниками, з українськими письменниками в Румунії…

А що стосується теми «сталінського колгоспу», то творчі спілки під різними назвами існують у всіх цивілізованих країнах. Причому в західноєвропейських державах, на відміну від держав колишнього «соцтабору», ці спілки переважно мають міцну фінансову базу, займаються комерційною діяльністю. Думаю, не зайвим буде сказати, що у Великій Британії покровителем «Королівського літературного товариства» була, на жаль, уже покійна Єлизавета II. У Нідерландах король Віллем-Олександр опікується «Товариством нідерландської літератури»…

Майданчики для піару

- За радянських часів молоді письменники рвалися до Спілки, бо це відкривало їм шлях у видавництва, до тиражів, гонорарів, партійних квитків, кар’єрного росту. Зараз таких принад немає.

- Так, дехто, особливо з молодих літераторів, каже: а для чого мені ця Спілка, якщо вона нічого не дасть? Це споживацька, патерналістська позиція. Мені здається, такі молоді люди ментально застрягли у кінці 1980-х років, хоча й не жили тоді.

Водночас є багато талановитих літераторів, у тому числі й молодих, які приходять, щоб вступити до Спілки. Тому що це дає можливості для промоції. У нас є свої ресурси, у кожній області працюють територіальні організації. Ми проводимо презентації, популяризуємо творчість через свій масмедійний сектор – пресслужбу, соцмережі, надаємо майданчики для піару. У нас дуже добрі стосунки з Національним музеєм літератури, з Інститутом літератури НАН України, з Всеукраїнським товариством «Просвіта».

Для молодого письменника важливо не тільки щось створити, а й отримати свою аудиторію читачів. Ми найактивніше в цьому допомагаємо. У нас є видавництво «Український письменник», журнал «Київ», часописи «Літературна Україна», «Українська літературна газета», є доволі популярні сайти цих видань і доволі «розкручена» сторінка НСПУ у фейсбуці, де, зокрема, друкуються твори молодих. Спілка – це живе коло існування і спілкування. Тому молодь і приходить.

- Серед молодих багато справжніх талантів?

- Вік і талант – категорії не тотожні. Для прикладу, Володимир Базилевський у свої 85 років пише чудові вірші і надзвичайно актуальну публіцистику. Кількість графоманів і талантів у відсотках приблизно однакова, що серед 18-річних, що серед 80-річних…

Антології війни

- І все-таки, може, якісь пільги для спілчан залишилися?

- Письменники мать змогу відпочивати на пільгових умовах у наших будинках творчості, оздоровлюватися в Трускавці. Для незаможних або хворих в довоєнні часи ми виділяли невелику, але все-таки матеріальну допомогу. Клопочемося питанням про призначення письменникам президентських стипендій – на два роки або пожиттєво.

Щодо молодих, то по деяких книжкових проєктах Спілка здійснювала часткове фінансування. Фінансові змоги тут невеликі, але ми маємо добрі стосунки з деякими видавництвами.

- Ви, коли розповідаєте про Спілку, часто вживаєте слова «довоєнний час». Як вплинула війна на діяльність Спілки?

- Вплинула дуже тяжко. Наш центральний офіс знаходиться в межах урядового кварталу. Від 24 лютого це режимний об’єкт. До другої половини травня ніхто, навіть я, не мав доступу до будинку. Зараз доступ мають лише працівники апарату, для інших – особливі умови.

Однак ми не сидимо просто так. Нещодавно за сприяння столичного видавництва «Ліра-К» з’явилася друком антологія воєнної лірики «Весна озброєна», до якої увійшли поезії 142 авторів з усіх регіонів України, а також з Польщі, Болгарії, Латвії. Переважна більшість авторів – члени НСПУ.

Столичні письменники постійно опікуються нашими воїнами у київських госпіталях, здійснюють збір і передачу книжок та харчів на фронт

В Кропивницькому силами нашої місцевої організації була впорядкована і побачила світ антологія «Поезія без укриття». Її презентовано, зокрема, в Польщі.

Днями я впорядкував ще одну антологію про війну, на підході – впорядкування книжки документалістики з робочою назвою «Хроніки окупації та спротиву». В Кракові стартував міжнародний літературний проєкт Спілки літераторів Польщі та НСПУ «Польща – Україна: спільнота письменників».

Крім того, столичні письменники постійно опікуються нашими воїнами у київських госпіталях, здійснюють збір і передачу книжок та харчів на фронт…

Першою на події відгукується поезія

- Не було б Першої світової, не було б творів Ремарка. Кожна війна дає потужний поштовх літературі. Зараз бійці, волонтери починають писати оповідання, вірші, вести щоденники. Пророкуєте творчий повоєнний спалах в Україні?

- Звичайно, він буде. Про це краще б сказали літературознавці, які досліджують тему, але і я можу судити з досвіду своїх власних контактів як голова Спілки та досвіду читача. Судячи по тих книжках, які впорядковую, рівень «прочитання» прозаїками і поетами нинішніх подій надзвичайно високий.

Першою на події відгукується поезія. З того, що я читав про цю війну, були такі твори, що аж сльози наверталися, хоча я, здається, не дуже чутливий.

Також розвивається воєнна документалістика, публіцистика, есеїстика. Ці жанри не вимагають художніх прикрас, вони відображають реальність.

З художньою прозою буде складніше. Вона потребує часу, має відстоятися. Можливо, тільки після перемоги ми побачимо нові великі твори відомих письменників і дізнаємося імена невідомих, яких війна підштовхнула до написання пережитого і побаченого. І не важливо, буде це проза людини, яка була на фронті, в окупації чи в тилу. Війна проходить крізь усіх нас.

- Відомо, що Будинок творчості в Ірпені теж постраждав під час запеклих боїв за Київ.

- На щастя, росіяни туди не зайшли, серйозних руйнувань не було, тільки деякі пошкодження. В основному повиривало віконні рами. Ми їх латаємо власними силами, бо у місцевої влади мільйон проблем з відновленням житла.

Не тому, що погана, тому що – не

- Повертаючись до Булгакова. «Собаче серце» все-таки залишили в курсі шкільної літератури. І дискусії навколо Миколи Гоголя завершились на користь автора «Тараса Бульби».

- Якщо Булгаков, напевне, належить російській культурі і жодним чином не нашій, то як бути з Гоголем, у мене немає однозначної думки. Відмовлятися, віддавати їм Гоголя, думаю, ми не готові. Але чи він справді наш? Це мають вирішувати фахові літературознавці, дослідники того періоду літератури. Я думаю, що дискусії будуть продовжуватися.

Щодо «Собачого серця», то це теж не так принципово. Проблему треба ширше розглядати – в комплексі, в контексті дерусифікації. А я такого комплексного підходу поки не бачу.

- Твори Булгакова, напевне, є у вашій бібліотеці? Ви готові їх позбутися?

- Я не збираюся викидати зі своєї бібліотеки жодну книжку, яка не є макулатурою. У мене величезне зібрання, тисячі книжок: історична література, документалістика, кілька десятків словників, класика і сучасні автори. Звичайно, є Булгаков, є чимало книжок інших російських письменників: Салтиков-Щедрін, Платонов, Войнович, Бабель, Гумільов, Шварц, Юрій Кузнєцов, Довлатов, Пєлєвін... Навіть Бродський є і «Книгочет» Прилєпіна. І от Микола Лєсков - прекрасний російський автор, який багато жив і працював у Києві. Але ним ніхто не переймається, бо його не можна використати проти України.

А Булгакова можна. Його високий авторитет тримається завдяки «Майстру і Маргариті», «Собачому серцю».

Ми не збираємося воювати з російською літературою. Ми говоримо, що вона чужа. Не тому, що погана, а тому, що не наша

Ці книжки дуже влучно лягли в контекст горбачовської «перестройки», коли вийшли із статусу «заборонених» і увійшли спершу в напівлегальні, проте контрольовані КГБ, салони московської ліберальної фронди, а потім і в широкий друк.

Ми не збираємося воювати з російською літературою. Ми говоримо, що вона чужа. Не тому, що погана, а тому, що не наша. Так само як не нашою є латиноамериканська, японська, європейські літератури... Нам треба виокремити своє питомо українське, позбутися уламків колоніальної свідомості. Бо український культурний простір може залишитися засіяним російським зерном, і це в майбутньому може принести нам нові страшні біди і кров.

- Шкільний курс української літератури часто критикують за те, що він перенасичений, важкий для дітей, не оновлюється відповідно до зміни часу. Міносвіти радиться зі Спілкою щодо творів і авторів?

- У 2015 – 2016 роках в експертних радах були представники від Спілки, подавали пропозиції. Але потім Міносвіти, як і Мінкультури, вирішило нас ігнорувати. Очевидно, вони теж вийшли з тих міркувань, що ми – «сталінський колгосп». Хоча ці інституції, як і інші державні структури, теж створювалися за часів червоних наркомів, але ніхто не дивиться на них як на «сталінські колгоспи».

У нас серед понад двох тисяч членів Спілки багато талановитих культурологів, знавців освітянських процесів. Авторитетні, шановані люди, які можуть дати розумні поради.

Але чиновники самі вирішують – якому автору, якому підручнику бути. А потім вилазять протиріччя і дилетантські помилки, що набувають скандального розголосу. Це дуже сумно, бо освіта – це база. Якими діти виростуть, такими і будуть громадянами.

Михайло Сидоржевський
Михайло Сидоржевський
Досьє КП

Уродженець Житомирщини, Михайло Сидоржевський починав свій творчий шлях як журналіст. Працював у газеті «Комсомольська зірка», був головним редактором газет «Вільне слово», «Самостійна Україна», «Прес-форум,» «Українське слово», «Літературна Україна», журналу «Книжковий огляд». З 2009 року – головний редактор «Української літературної газети».

Є автором книги поезій «Навпіл між обома світами» (2004), книг публіцистики «Здвиг» (2005), «Туга за свободою» (2007), «Пам'ять нашого роду» (2013) та «Час фарисеїв і героїв» (2015) .

Автор численних публікацій у різноманітних виданнях на теми культури, політики, літератури, історії. Член проводу ОУН.