Як політики використали війну: чиновники сховали декларації, а за депутатами не підглядають журналісти
Півроку війни… Повномасштабне російське вторгнення кардинально змінило життя та пріоритети більшості громадян України. Те, що здавалось цінним і важливим 23 лютого, обнулилось 24-го.
Змінилися і складові політичного клімату країни. Воєнний стан ввів табу на речі, без яких ми не могли навіть уявити політичне життя в країні або посягання на які в мирний час обурювало суспільство та, зокрема, журналістів.
«КП в Україні» підсумувала, які «втрати» відбулись в політичному житті країни через повномасштабну війну.
Табу на персональні дані депутатів
З офіційного сайту Верховної Ради зникла інформація про народних депутатів. Від моменту повномасштабного вторгнення неможливо на Rada.gov.ua знайти дані щодо кількості народних депутатів, їхньої приналежності до профільних парламентських комітетів та ТСК, відвідуваність, номери телефонів їхніх приймалень та контактні дані помічників. Також стала закритою інформація щодо виборчих списків кандидатів в народні депутати на позачергових виборах ВРУ 2019 року на офіційному сайті ЦВК. Така засекреченість пояснюється необхідністю посилення захисту персональних даних народних обранців.
Водночас аналогічні дані про членів Кабміну та керівників Офісу президента не стали чомусь закривати від широкого загалу.
Таємниця пленарних засідань
Заради безпеки народних обранців під табу потрапило анонсування пленарних засідань Верховної Ради. Логіка такого кроку наступна: якщо ворог завчасно буде знати, що парламентарі збираються на пленарне засідання, то купол Ради може стати мішенню №1.
Саме через це також вирішили не проводити прямі трансляції пленарних засідань Верховної Ради. Але і в записі пленарні засідання не транслюються. Громадяни можуть дізнатись про активність того чи іншого народного депутата на пленарному засіданні та вивчити, як голосувався конкретний законопроєкт, лише прочитавши стенограму засідання на парламентському сайті. Вони з’являються досить оперативно.
Народні депутати називають ще одну причину відсутності трансляцій пленарних засідань під час воєнного стану – боротьба з популізмом. Коли камери вимкнені, то закони приймаються швидше, оскільки не потрібно витрачати час на палкі промови з парламентської трибуни, щоб грати на емоціях виборців, маніпулювати.
І якщо не анонсуються час та дата пленарного засідання, «неактувальним» стало і анонсування порядку денного. Суспільство дізнається про ухвалені рішення виключно постфактум.
Без журналістів вільніше працювати
Останній раз журналістів впускали в кулуари парламенту 23 лютого. З моменту введення воєнного стану двері Верховної Ради в дні проведення пленарних засідань зачинені для представників ЗМІ, за виключенням співробітників телеканалу «Рада». Вони отримали монополію на висвітлення парламентського життя країни.
Вже майже шість місяців народні обранці можуть вільно переміщатись в кулуарах парламенту, не побоюючись, що зненацька прискіпливий журналіст озвучить незручне питання або розкриє вартість їхнього брендового одягу, аксесуарів. Не потрібно народним обранцям закривати долонями екрани мобільних телефонів чи клеїти спецплівки, щоб приховати від парламентських фотокореспондентів сумнівне смс-листування чи повідомлення у месенджерах – ложе преси пустує, сумуючи за професійними папараці.
На початку липня народний депутат Дмитро Разумков звернувся до керівництва Верховної Ради з проханням дозволити журналістам працювати у приміщенні парламенту. Але відповіді поки що нема.
Зникли політичні ток-шоу
Змінила велика війна і інформаційний порядок денний. Півроку в ефірах провідних телеканалів не виходять політичні ток-шоу, на які частенько запрошували різних «ексів»: колишніх прем’єрів та міністрів, народних депутатів попередніх скликань. Такі ефіри давали можливість окремим політикам не сходити з орбіти уваги виборців. З 24 лютого такої можливості нема. Запрацював Національний телемарафон єдиних новин, де чітко вивірені інформаційні наративи та коло спікерів. Головну телевізійну кнопку країни контролює влада.
Політики закрили гаманці
Війна поставила на паузу прогресивну антикорупційну норму щодо декларування статків високопосадовців. По-перше, через російське вторгнення реєстри з відомостями про нерухомість, транспорт, заощадження народних депутатів, міністрів, очільників державних відомств закрили. По-друге, за поданням НАЗК народні депутати прийняли рішення, яке дозволяє їм не декларувати свої доходи і розходи за 2021 рік до закінчення війни. Вони мають подати є-декларації протягом трьох місяців після офіційного завершення воєнного стану.
«Позиція НАЗК щодо декларування у часи війни єдина: до перемоги над рашистськими загарбниками та припинення воєнного стану суб’єкти декларування не повинні втрачати час на заповнення та подання декларації та/або повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Декларанти мають спрямувати усі можливі зусилля на захист власної свободи, миру в Європі та світі, оборону Української держави», - сказано на сайті НАЗК.
