Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
25 квiтня
Завантажити ще

Воєнні рішення Верховної Ради: подовжили воєнний стан і перекроїли бюджет

Воєнні рішення Верховної Ради: подовжили воєнний стан і перекроїли бюджет
Фото: facebook.com/verkhovna.rada.ukraine

На пленарному засіданні 15 серпня народні депутати ухвалювали кадрові рішення. Поки що мова йде не про призначення нового голови СБУ. Триває підбір кандидатури. У понеділок Рада обрала двох членів Вищої ради правосуддя (ВРП) - це Роман Маселко та Микола Мороз. Таке рішення можна назвати першим кроком до розблокування діяльності ВРП. Після обрання Маселка й Мороза у ВРП будуть працювати 6 з 22 представників. Але для прийняття рішень потрібно хоча б 15 осіб.

Також народні обранці підтримали президентську пропозицію щодо чергового подовження воєнного стану на 90 днів - до 21 листопада. А ще Рада підтримала затвердження Указу «Про продовження строку проведення загальної мобілізації». Обидва голосування «за» - 328 депутатів. 

Засудження ядерного тероризму РФ і звернення до FATF

Конституційною більшістю парламентарі підтримали постанову Верховної Ради щодо  засудження міжнародною спільнотою дій Росії на Запорізькій АЕС та визнання їх ядерним тероризмом.

- Зокрема Рада просить ввести санкції проти «Росатому» та всіх його дочірніх підприємств… і вжити необхідних заходів для… направлення спільної безпекової місії ООН і МАГАТЕ на Запорізьку АЕС із подальшою демілітаризацією станції та виведенням озброєних російських військових і техніки зі станції й усієї прилеглої території, включаючи місто Енергодар, - написав автор постанови Олексій Гончаренко у телеграмі. 

Також депутати проголосували за постанову-звернення до членів Групи з розробки фінансових заходів з боротьби з відмиванням коштів (FATF) відносно Росії. Парламентарі просять виключити країну-агресора з цієї організації та внести її до переліку країн з високим ризиком.

Прискорений перехід промисловості на воєнні рейки

Затвердили депутати і так званий «митний безвіз» з ЄС - урядовий законопроект про зміни до Митного кодексу України.

- Закон наближає українське митне законодавство до законодавства Євросоюзу. Зокрема, вдосконалює чинні норми в частині спрощення проходження митниці для надійних підприємств, надання статусу фінансового гаранта та забезпечення сплати митних платежів. Також зміни передбачають впровадження європейського механізму розгляду скарг і продовження цифровізації митниці, що прискорить її проходження та зменшить корупційні ризики, - пояснив прем‘єр-міністр Денис Шмигаль. 

У другому читанні депутати проголосували законопроект, який на практиці пришвидшить перехід промисловості на воєнні рейки, особливо важкої промисловості та машинобудівної галузі, а також вдосконалить процедуру примусового відчуження та вилучення майна в умовах воєнного стану,  допоможе налагодити власний механізм забезпечення ЗСУ необхідним озброєнням та амуніцією.

- З цією метою пропонується надати Раді національної безпеки і оборони (РНБО) право приймати рішення про примусове відчуження або вилучення рухомого майна, що використовується чи може використовуватися для забезпечення діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу і щодо якого існує ризик переривання його функціонування у зв'язку з перебуванням такого майна на території адміністративно-територіальної одиниці, щодо якої існує загроза її тимчасової окупації та межі якої розташовані на відстані не більше 30 кілометрів від району ведення воєнних (бойових) дій або від тимчасово окупованої території, - сказано в пояснювальній записці до законопроєкту. 

Додали грошей на оборону країни

У порядку денному були і бюджетні питання. 287 голосами депутати схвалили рішення про збільшення видатків бюджету-2022 на 270 мільярдів гривень. Додаткові кошти отримають: Міноборони – 241 млрд; МВС – 23 млрд, ГУР - 2,2 млрд; СБУ – 2,5 млрд; УДО – 197 млн; СЗР – 139 млн; Держслужба спецзв'язку та захисту інформації – 425 млн; Резервний фонд – 715 млн; Мінекономіки на мобілізаційну підготовку галузей економіки – 10 мільйонів. За словами народного депутата Ярослава Железняка, додаткові кошти отримають за рахунок збільшення внутрішніх запозичень.

- На жаль, це буде і друк грошей, - зазначив Железняк.

Парламент подовжив на півроку терміни «податкової амністії» -  до 1 березня 2023 року. До цього часу громадяни мають право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать і з яких не були сплачені податки і збори.

Внесли депутати зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки України.

- На жаль, у березні, коли приймали зміни до законодавства, скасували норму, яка діяла ще з часів АТО, – коли благодійна допомога, яка надходить родинам загиблих, не оподатковується. Тому що точно не з родин загиблих має стягувати ці податки держава, - пояснив автор законопроєкту Петро Порошенко.

Захист прав інвесторів житла

Народні обранці остаточно ухвалили законопроєкт, який має захистити права осіб, які інвестують у будівництво власного життя. Прийнятий документ запроваджує низку запобіжників від шахрайства недоброчесних забудовників на ринку первинної нерухомості. Після вступу в силу закону забудовник не зможе продавати квартири, не маючи дозвільних документів та всіх умов для добудови об’єкта. Продаж неможливий, якщо кожна квартира у багатоквартирному будинку не зареєстрована як окремий об’єкт майнових прав, а зареєструвати її у Мінюсті можливо тільки за наявності всієї дозвільної документації. Крім того, забудовник має розкривати інформацію про те, скільки квартир у будинку вже продані.