Росію «обклали» судами по всій Європі
У травні цього року Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію щодо початку розслідування можливих воєнних злочинів російських військ у районі Києва та в інших регіонах України. Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет тоді заявив, що масштаби страт і розправ на околицях Києва «шокують».
Крім цього, у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі оголосили про відкриття розслідування ймовірних воєнних злочинів, злочинів проти людяності та агресії в Україні. Головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан заявив, що «ознайомився з висновками попереднього вивчення ситуації в Україні та переконався у наявності вагомих підстав для початку розслідування», доручивши «своїй команді вивчити можливості збирання та збереження доказів». Він же попросив «всі держави та міжнародне співтовариство загалом про підтримку своєї діяльності». І багато країн уже відгукнулися на його заклик.
Близько 10 країн розпочали розслідування воєнних злочинів росіян в Україні
Так, румунська прокуратура заявила, що розпочинає розслідування ймовірних злочинів проти людяності, скоєних Росією під час війни в Україні. Як повідомляє Bloomberg, кримінальне законодавство Румунії застосовується до злочинів, скоєних проти румунського громадянина іноземним громадянином поза межами території країни, про що заявила Генеральна прокуратура країни. Розслідування, яке проводитиме військова прокуратура, також враховує наявність українців румунського громадянства.
"Наслідки нападу особливо тяжкі, вони спричинили велику кількість смертей серед цивільного населення, зокрема дітей, а також поранення", - йдеться у заяві прокуратури, передає видання. Також у прокуратурі нагадали, що війна змусила виїхати за кордон мільйони українців, які мають статус біженців, зокрема на території Румунії.
Крім цього, наразі Естонія, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Словаччина, Іспанія, Швеція та Україна заявили про свій намір розпочати розслідування в рамках універсальної юрисдикції воєнних злочинів, пов'язаних з російським вторгненням до України у 2022 році.
Вони звинувачують російські війська у здійсненні страт без суду, тортурах та інших серйозних зловживаннях у двох регіонах України, задокументувавши випадки «очевидних воєнних злочинів».
Генеральний прокурор Німеччини заявив, що порушив розслідування відповідно до закону про універсальну юрисдикцію Völkerstrafgesetzbuch. Початкові сфери розслідувань включали невиборчі напади на мирних жителів та цивільну інфраструктуру, застосування касетних боєприпасів та повідомлення про те, що російські сили мають розстрільні списки для вбивства українських активістів і політиків.
Генеральна прокуратура Литви розпочала «досудове розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності» внаслідок вторгнення Росії до України у 2022 році. На початку квітня Генеральна прокуратура заявила, що розслідуватиме в рамках загального розслідування справу про загибель режисера Мантаса Кведаравічюса, вбитого під час обстрілу російськими військами поблизу Маріуполя, коли місто було в облозі.
Міністерство прокуратури Іспанії відкрило розслідування універсальної юрисдикції як у зв'язку із злочином агресії з боку Російської Федерації, так і у зв'язку із «серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права».
Прокуратура Швеції заявила, що вона розпочала попереднє розслідування того, що, вочевидь, є «тяжкими воєнними злочинами», які скоюють в Україні. Початкові цілі розслідування включали збір доказів, які згодом могли бути використані у судових розглядах у Швеції, іншій країні, що здійснює універсальну юрисдикцію, або у розслідуванні Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі. Шведська прокуратура закликала тих, хто вижив, і свідків вийти на зв'язок.
У квітні 2022 року на розслідування загибелі мирних жителів у Бучі прибули вісімнадцять співробітників Інституту криміналістики Національної жандармерії Франції.
Національні прокуратури розслідують випадки геноциду, масового вбивства мирних громадян російськими військовими, мародерство, зґвалтування та використання мирних жителів як «живий щит».
Російське вище керівництво може отримати тавро воєнних злочинців
Екссуддя Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії Володимир Василенко пояснив «КП в Україні», що розслідування Міжнародного кримінального суду (МКС) та національні розслідування доповнюють одне одного і дають великі можливості для переслідування та покарання обвинувачених у злочинах проти людяності.
- Міжнародний кримінальний суд у Гаазі розглядає усі міжнародні злочини Росії проти України, а не лише злочини проти людяності. Це геноцид, воєнні злочини та інші. Але є й країни, національне кримінальне право яких передбачає так звану універсальну юрисдикцію щодо будь-яких міжнародних злочинів. І тому вони також ведуть свої власні розслідування та мають намір покарати російських воєнних злочинців, якщо вони опиняться на їхній території.
Щодо реальності покарання тих, кого звинувачують у злочинах проти людяності, то, на думку Володимира Василенка, це буде можливе лише за однієї умови.
– Для того, щоб винні були покарані та засуджені, потрібна перемога над Росією, крах путінського режиму та притягнення Росії до відповідальності як держави. Тоді це буде реально, – вважає юрист-міжнародник.
А поки що, за його словами, можлива лише проміжна стадія. Коли Міжнародний кримінальний суд у Гаазі сформулює обвинувальний акт проти конкретних осіб із числа вищого військово-політичного керівництва Росії та висуне їм звинувачення, тоді вони й стануть підставою для їх переслідування. На них буде тавро воєнних злочинців, і вони стануть остаточно нерукостислими та невиїзними у світі.
