• Головна
• Політика

Фото: nato.int

9 липня 1997 року було підписано «Хартію про особливе партнерство НАТО та України», у Києві відкрився перший у Східній Європі Центр інформації та документації НАТО. Пописуючи його, українське керівництво розраховувало на те, що це відкриє шлях до членства у Північноатлантичному альянсі. Але минуло чверть століття, а Україна так само далека від членства в НАТО. «КП в Україні» згадувала, як розвивалися відносини України та Блоку.

Крутий поворот від Януковича та статус aspirations

Заради справедливості слід зазначити, що спочатку взаємовідносини Києва і НАТО розвивалися досить інтенсивно. У 2002 році було затверджено план дій Україна – НАТО, а у 2005 році розпочався інтенсифікований діалог з НАТО щодо набуття членства.

Все змінилося на гірший бік у 2008 році. Саме тоді на Бухарестському саміті очікувалося надання Україні Плану дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО. Але проти цього категорично виступили Німеччина та Франція. Формальною причиною відмови була нібито неготовність України для отримання ПДЧ, фактично Париж і Берлін боялися викликати роздратування Москви.

Після цього процес вступу нашої країни до Альянсу помітно сповільнився. Та й сам Київ чимало сприяв цьому. А після приходу до влади Віктора Януковича у 2010 році Україна взагалі відмовилася від курсу на членство в НАТО, а Верховна Рада ухвалила закон про позаблоковий статус України. Після цього Альянс викреслив Україну зі списку країн-аспірантів.

І лише 2018 року Брюссельський саміт Альянсу знову визнав Україну країною-аспірантом, тобто державою, яка підтвердила своє бажання вступити до НАТО.

Статус aspirations означає, що держава офіційно задекларувала свій інтерес у приєднанні до Альянсу та отримує запрошення приєднатися до інтенсифікованого діалогу з НАТО з питань членства та пов'язаних із цими реформами.

А потім, у 2019 році, український парламент закріпив у Конституції курс України на Європейський Союз та НАТО. За ухвалення законопроекту загалом проголосували 334 депутати.

12 червня 2020 року НАТО надало Україні статус партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner, EOP), але у приєднанні України до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) знову було відмовлено.

Наприкінці червня 2022 року в Мадриді відбувся черговий саміт НАТО. Це була остання надія Києва на те, що НАТО надасть йому ПДЧ. Але цього не сталося. Альянс лише висловив чергову підтримку Україні у війні з Росією і далі цього не пішов.

Президент України Леонід Кучма та генсек НАТО Хав'єр Солана. 9 липня 1997 року було підписано «Хартію про особливе партнерство НАТО та України». Фото: nato.int

Війна заважає отриманню ПДЧ

Хоча наразі є й об'єктивні причини для відмови Києву ПДЧ. Він складається для кожної країни індивідуально, але до нього входять такі вимоги:

• Врегулювання різних територіальних суперечок із сусідніми країнами.
• Створення відкритої та демократичної системи управління збройними силами.
• Приведення до норм НАТО підготовки особового складу.
• Призначення міністром оборони цивільного спеціаліста.
• Наявність сучасного озброєння
• Виведення військових формувань іншої держави, якщо вони є на території.

- Поки йде війна, рано говорити про ПДЧ чи вступ до НАТО. Альянс поводиться так, і нам потрібно бути реалістами. Але ми маємо шанс на поглиблене партнерство з Блоком, що дозволить переозброїти нашу армію за стандартами НАТО. Це той пік і максимум, на який ми можемо розраховувати. Паралельно з цим у нас складаються та розвиваються добрі двосторонні відносини з країнами-членами НАТО: США, Британією, Польщею, країнами Балтії. Фактично, ми вже не буфер, а форпост НАТО. На це вони дадуть і гроші та зброю. Але про вступ говорити ще зарано, треба бути реалістами, – розповів «КП в Україні» експерт-міжнародник Антон Кучухідзе.

Коли Україна може стати членом НАТО

Чорногорія, яка у 2017 році стала членом НАТО, йшла до членства в Альянсі 14 років, Литва – 10 років. Але це за умови збігу бажань обох сторін – усіх членів НАТО та країни претендента.

Наразі проти інтеграції України до Альянсу, як і раніше, негласно виступають її ж ключові партнери – Німеччина, Франція та низка інших європейських держав, які бояться реакції Росії на розширення НАТО на Сході. Тому незалежні експерти вважають, що Україна не зможе претендувати на членство в НАТО у найближчі 20 років.