1 жовтня
Завантажити ще

Україна взяла за прототип компенсаційний механізм ірако-кувейтської війни

Україна взяла за прототип компенсаційний механізм ірако-кувейтської війни
Фото: facebook.com/iryna.mudra.7

Заступник міністра юстиції Ірина Мудра розповіла подробиці того, як будуть блокувати активи РФ через напад на Україну. В інтерв'ю "Корреспонденту" вона зазначила, що Україна взяла за прототип компенсаційний механізм ірако-кувейтської війни.

- У своїй роботі експерти та члени відповідних робочих груп досліджують практику розгляду міжнародними судами і компенсаційними комісіями скарг та заяв про відшкодування шкоди. Як правило, це практика міжнародного суду ООН, інвестиційних арбітражів і компенсаційної комісії ООН, створеної Радою безпеки ООН після семимісячної окупації Кувейту і поразки від військ США в Іраку при режимі Саддама Хусейна у війні в Перській затоці. 

І останній приклад може стати найбільш ілюстративним при вирішення питання отримання компенсацій Україною від Російської Федерації. 

Тому наша друга робоча група, яка створена указом президента, взяла за прототип компенсаційний механізм ірако-кувейтської війни. І на базі нього розробляє наш українсько-російський компенсаційний механізм, - сказала Мудра.

Водночас вона зазначила, що кувейтський кейс прекрасно вкладався б у нашу структуру, та є одне «але». Кувейтський механізм був створений Радою безпеки ООН. Органом, у якому РФ, як постійний представник, має право вето. Тому Радбез у нас є неробочим органом по відношенню до Росії. 

- Якщо позбавити Росію права вето, припустимо, неможливо, то ми маємо зробити щось інше. І, в принципі, є варіант, як це зробити. Ключова ідея нашої концепції міжнародного механізму передбачає міжнародний договір про створення механізму відшкодування збитків, завданих російською агресією. Це договір, до якого можуть долучатися бажаючі країни.  У нашому розумінні в першу чергу це мають бути такі стратегічні партнери, на території яких знаходиться левова частка заморожених активів РФ. Це такі країни, як США, Великобританія, Франція, Німеччина, можливо, всі країни G7, країни Євросоюзу, - сказала вона.

Договором створюватиметься постійно діюча комісія з розгляду позовів чи заяв про компенсацію збитків. Крім того, цей договір передбачатиме зобов’язання держав учасниць такого договору щодо блокування, конфіскацій і передачі таких російських активів, що знаходяться в їхній юрисдикції, до компенсаційного фонду. Це буде спеціальний фонд активів Російської Федерації. І договір передбачатиме спрощений механізм примусового виконання рішення комісії, у разі якщо коштів Фонду буде недостатньо або з якихось інших причин Фонд не функціонуватиме.

Задля оцінки збитків, завданих Росією, залучили міжнародних спеціалістів. Висновки лише українських експертів можуть сприйматися як необ’єктивні та заангажовані. 

Позови до Росії, які Україна будемо закладати у свою концепцію, можна поділити на кілька категорій: 

  • кому довелося покинути Україну під час вторгнення Російської Федерації; 
  • заява про серйозні тілесні ушкодження, смерть найближчого члена сім’ї;
  • індивідуальна заява на суму менше 100 тисяч доларів для різного виду збитків;
  • індивідуальні заяви на суму понад 100 тисяч доларів;
  • заяви корпорацій або приватних юридичних осіб та підприємств державного сектору економіки; 
  • заяви, що подані урядом України та міжнародними організаціями; 
  • територіальні громади.

Арештовані активи РФ за кордоном не можуть використовуватися для компенсацій, оскільки покриті суверенним імунітетом.

Звернення до ЄСПЛ є дещо ускладненим, враховуючи денонсацію Російською Федерацією конвенції про захист прав людини і виключення з Ради Європи. Європейський суд з прав людини матиме юрисдикцію щодо розгляду спорів за подіями, що матимуть місце тільки до 16 вересня 2022 року. 

Інший шлях, яким може піти бізнес, це інвестиційний арбітраж. 

- Він на перший погляд видається ефективним з огляду на попередні кримські справи українських приватних інвесторів. Але хоча перші кейси розпочаті були у 2014 році, станом на сьогодні жодного рішення виконати поки що не вдалося, - зазначила Мудра.

Заступниця міністра юстиції визнала, що діюча система міжнародного права наразі неспроможна адекватно відреагувати на виклик, коли одна країна незаконно окупує іншу.