Шостий пакет санкцій ЄС: нафтовий удар та відлучення від «Дружби»
У ніч на вівторок, 31 травня, лідери країн та уряд Євросоюзу таки узгодили шостий пакет санкцій проти Росії. 1 червня, якщо все пройде без заминок, ця угода може набути чинності.
Відключать рупори пропаганди та SWIFT
Нагадаємо, що всі обмежувальні санкції Євросоюз ухвалив у відповідь на безпрецедентний та неспровокований військовий напад Росії на Україну. Обмеження покликані підірвати здатність Кремля фінансувати війну, зменшити його економічну базу та накласти явні економічні та політичні санкції на російську політичну еліту, відповідальну за вторгнення.
Ще 4 травня на пленарному засіданні Європарламенту голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн представила шостий пакет санкцій. Туди увійшли:
- розширення списку підсанкційних осіб, накладення обмежень і заборон на скоївших військові злочини у Бучі та Маріуполі. Фон дер Ляйєн чітко пояснила: "Це важливий сигнал чиновникам кремлівської війни: ми знаємо, хто ви, і ви будете притягнуті до відповідальності";
- відключення російського Ощадбанку від системи SWIFT. «Ми завдаємо удару по банкам, які системно важливі для російської фінансової системи та здатності Путіна вести руйнування. Це закріпить повну ізоляцію російського фінансового сектора від світової системи», - наголосила глава Єврокомісії;
- закриття доступу до ефіру в Європі трьом великим російським державним мовникам. Їм більше не дозволяється розповсюджувати свій контент у ЄС у будь-якій формі (по кабелю, через супутник, в інтернеті або через програми для смартфонів). У ЄС ці телеканали назвали «рупорами, що агресивно розповсюджують путінську брехню та пропаганду». Імовірно, йдеться про канали «РТР Планета», «Росія 24» та «ТВ-Центр»;
- заборона надання бізнес-послуг європейськими фахівцями компаніям із РФ. У Єврокомісії уточнили: це стосується бухгалтерів, консультантів та PR-менеджерів. "Виписувати" з-за кордону експертів для роботи в російських компаніях відтепер забороняється.
Дві третини нафти – геть
І нарешті, пункт про заборону постачання та використання нафти з РФ. У попередній промові 4 травня фон дер Ляйєн наголосила: зіскочити з російської нафтогазової голки буде важко.
- Деякі держави-члени дуже залежать від російської нафти. Але ми зобов'язані над цим працювати. Наразі ми пропонуємо заборонити російську нафту. Це буде повна заборона на ввезення всієї російської нафти, морської та трубопровідної, сирої та переробленої. Ми… припинимо постачання сирої нафти з Росії протягом шести місяців, а нафтопродуктів – до кінця року. Таким чином, ми максимально тиснемо на Росію, водночас зводячи до мінімуму побічні збитки для нас і наших партнерів по всьому світу.
Глава Єврокомісії мала рацію: саме нафтовий пункт викликав на засіданні 30-31 травня найбільшу суперечку, оскільки справді 27 країн-учасниць ЄС «сильно залежать» від вуглеводнів із Росії. Проти повного ембарго виступав, зокрема, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан: його країна, яка не має виходу до моря, отримує понад 60% нафти з Росії трубопроводом «Дружба».
В остаточній редакції чергового списку санкцій від ЄС пункт щодо нафти виглядає таким чином: планується обмежити (читай – заборонити) імпорт російської нафти морем, а це дві третини загального обсягу нафти та нафтопродуктів, що поставляються з РФ до ЄС.
Що стосується третини, яка йде нафтопроводом, то тут вирішили врахувати інтереси Угорщини – країну звільнили від запровадження нафтового ембарго. Тимчасово чи постійно – залежить від безлічі чинників, які виявляться у перспективі.
- Це хороший підхід, але нам потрібна гарантія того, щоб у разі аварії з трубопроводом, що прямує через Україну, ми зможемо отримувати російську нафту з інших джерел, - сказав Орбан. Разом з Угорщиною від «Дружби» поки що не відлучили Словаччину та Чехію, але на відміну від офіційного Будапешта вони не вимагають поки що компенсації можливих збитків через відмову закуповувати нафту в Росії. І не порівнюють, як Орбан, заборону імпорту нафти з ударом ядерної бомби по економіці…
Але загалом Євросоюз продовжує тиснути на Росію – не з потужністю ядерної бомби, звісно, але дуже суттєво.
«Угода про заборону експорту російської нафти до ЄС покриває понад дві третини імпорту нафти з Росії, скорочуючи величезне джерело фінансування її військової машини. Це максимальний тиск на Росію для припинення війни», - написав голова Європейської ради Шарль Мішель на своїй сторінці в Twitter.
Крім усього цього, Польща та Німеччина вже обіцяли до кінця року повністю припинити закупівлю російської нафти нафтопроводом. Оскільки ці країни є найбільшими імпортерами російських нафтопродуктів, можна говорити, що не 60, а як мінімум 90% нафти made in Russia виявляться незатребуваними.
Ой, подумаєш!
За традицією, в Росії до європейських заборон та обмежень віднеслися поблажливо. В черговий раз пригрозили «холодомором», із почуттям задоволення відзначили, що ніщо не забороняє Росії продавати нафту країнам, які не входять до Євросоюзу, і заявили, що поки європолітики засідали, нафта встигла подорожчати – вартість марки Brent знову перевищила $124, як було у березні.. А якщо ЄС продовжить «куражитися» і експорт роснафти падатиме, то й $150 не за горами.
У Сбарбанку теж похвалилися, мовляв, відключення від SWIFT не змінює поточну ситуацію в міжнародних розрахунках, а на внутрішніх взагалі не позначиться. І взагалі, Ощадбанк із 2014 року у санкціях як шовках – і нічого, працює.
Наскільки цього надування щік вистачить – скоро дізнаємось. Як показав час, санкції «довго запрягають, але швидко їдуть» – все як у улюбленому російському прислів'ї. Та й президент країни не раз переконував громадян, наскільки корисні російській економіці цілющі санкції Євросоюзу.
От і подивимося.
В очікуванні нестабільності
- Усіми цими кроками ми позбавляємо російську економіку можливості диверсифікуватись та модернізуватись. Путін хотів стерти Україну з карти. В нього явно не вийде. Навпаки: Україна повстала у єдності. А це його власна країна Росія буде стерта. Він тоне, - резюмувала Урсула фон дер Ляйєн.
На противагу підбадьорливим реляціям із Росії Євросоюз разом із партнерами по «Великої сімці», крім іншого, погодив виділення Україні 9 мільярдів євро фінансової допомоги у вигляді грантів та пільгових кредитів. Що ж до Росії – Європа продовжить тиснути її санкціями, не даючи змоги витягти свої резерви з-за кордону.
- Ми маємо позбавити Росію, Москву, коштів для продовження фінансування війни! – заявив прем'єр-міністр Латвії Криш'яніс Каріньш, якого цитує Euronews.
Але в тій же бесіді політики вищого рівня висловили обережність та побоювання щодо такого різкого кроку щодо РФ. Так, прем'єр-міністр Бельгії Олександр Де Кро заявив, що постачання нафтопродуктів непокоїть не лише Угорщину, а й інші європейські країни.
- Зовнішня політика може працювати лише у тому випадку, якщо середній клас здатний її обстоювати. Тобто підтримка населення є дуже важливою. Оскільки, боюся, на нас чекає тривалий період нестабільності, і ми повинні переконатися, що люди від цього не надто сильно страждатимуть, - сказав Де Кро. Його колега, прем'єр-міністр Болгарії Кирило Пєтков, додав:
- Неможливо за одну ніч збудувати нафтопереробний завод або прокласти новий трубопровід. Проте Болгарія повністю підтримує загальне рішення. Ми просто хочемо мати послаблення, доки не зможемо належним чином організувати роботу в нових умовах. Ми вже показали, як ретельно працювали над застосуванням раніше схвалених заходів, включаючи заморожування банківських резервів Російської Федерації.
Щойно рішення Єврокомісії пройде технічну процедуру і буде опубліковано в Офіційному журналі ЄС, тоді воно набуде чинності. Швидше за все це відбудеться в середу, 1 червня.
