Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
18 квiтня
Завантажити ще

ОПЗЖ під забороною: як бути з «біло-блакитною» фракцією у парламенті?

ОПЗЖ під забороною: як бути з «біло-блакитною» фракцією у парламенті?
Фото: полтава.то

Діяльність одинадцяти політичних партій, серед яких і парламентська політсила «Опозиційна платформа – За життя», призупинено на період воєнного стану. Таке рішення 19 березня ухвалила Рада національної безпеки та оборони України та завізував президент Володимир Зеленський.

Чому діяльність ОПЗЖ вирішили припинити, а не заборонити? І як тепер бути з народними депутатами, обраними від цієї політичної сили, чи позбавлять їх парламентського мандату? «КП в Україні» вивчила законодавство та знайшла відповіді на ці та інші питання.

Чому ОПЗЖ та Ко не заборонили, а лише зупинили?

У законі України «Про політичні партії України» сказано, що можна заборонити створення та обмежити роботу політичних партій, якщо їхня діяльність спрямована на: ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності України, підрив безпеки держави, незаконне захоплення держвлади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі, посягання на права та свободи населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та символіки. Припинити діяльність партії може і РНБО, і той самий Мін'юст. А ось для того, щоб заборонити політичну партію – потрібне виключно рішення суду! Саме через суд близько семи років в Україні було заборонено Комуністичну партію. Табу на діяльність «червоних» запровадив своє рішення від 16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва.

Заборона політичної партії означає, що політсила не може висувати своїх кандидатів на вибори: місцеві, парламентські, президентські. Так, у 2019 році ЦВК відмовила Петру Симоненко, який очолював КПУ, у реєстрації кандидатом на пост президента України.

Чи позбавлять мандатів депутатів, обраних до Верховної Ради від ОПЗЖ?

- Ми вивчаємо правові наслідки рішення РНБО щодо заборони партій. Рішення будуть пізніше. Ми також очікуємо на коментарі міністерства юстиції про виконання указу президента, - так на це питання у коментарі «Українській правді» відповів перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.

Але з ймовірністю 99,9% можна прогнозувати, що парламентських опзж-шників (таких 43) не позбавлять депутатського мандата.

Стаття 81 Конституції України має вичерпний перелік підстав щодо дострокового позбавлення повноважень народного депутата. Таких лише сім. Перше – за власним бажанням. Саме з цієї причини мандата позбавили одіозного Іллю Ківу. Друге – набрання законної сили обвинувальним вердиктом суду проти конкретного депутата. Таких немає. Той же екс-співголова ОПЗЖ Віктор Медведчук станом на 20 березня має лише статус обвинуваченого у держзраді, а не засудженого. Третє - позбавлення судом народного депутата недієздатним або зниклим безвісти. Четверте-припинення громадянства парламентарію чи виїзд його на ПМП до іншої країни. П'яте – якщо депутат поєднує парламентську діяльність, допустимо з бізнесом. Шосте – невходження депутата до складу фракції політсили, за списками якої його обрано до Верховної Ради. Сьоме – смерті депутата. Тобто, як бачимо серед конституційних підстав для позбавлення мандату народного депутата, немає пункту про зупинення чи заборону партії, за якою вони вибралися до парламенту.

Велика ймовірність, що після рішення РНБО не можна буде примусово розпустити фракцію ОПЗЖ у Верховній Раді. Це якщо йти шляхом чинних законів, а не політичної доцільності. Призупинення діяльності політичної партії не може бути основою для розпуску парламентської фракції, яку створили депутати, обрані за списками цієї політсили. У Регламенті Верховної Ради є лише одна підстава для розпуску фракції – якщо до неї входить менше депутатів, ніж до найменшої фракції. На сьогоднішній день найменшою є фракція «Голосу» – 20 депутатів. А це означає, що якщо фракцію ОПЗЖ залишить 23 і більше депутатів, тоді фракція розсиплеться. Станом на 15 березня лише четверо депутатів написали заяви про вихід із фракції ОПЗЖ – Олександр Фельдман, Ігор Абрамович, Тетяна Плачкова та Вадим Столар. Водночас, не можна виключати, що депутати в експрес-режимі можуть внести зміну до Регламенту Верховної Ради та передбачити пункт про те, що призупинення діяльності політичної партії тягне за собою та «заморожування» діяльності фракції депутатів, обраних за списками такої політичної сили.

Якщо розпустять фракцію, як депутати працюватимуть?

Припустимо, що фракцію ОПЗЖ таки розпустять або тимчасово призупинять діяльність. Що це означатиме практично? Депутати від екс-ОПЗЖ зможуть голосувати за закони та користуватися пільгами та правами, передбаченими для народних депутатів. Але, звісно, деякі обмеження будуть.

Представники цієї політичної сили втратить голос під час засідань погоджувальних рад Верховної Ради. Адже лише голови депутатських фракцій, груп та комітетів мають право брати участь у Угодах, рекомендувати законопроекти для першочергового включення до порядку денного. Теоретично можна переглянути присутність депутатів від ОПЗЖ у парламентських комітетах, якщо вони потрапили в них за квотою фракції. Під час розгляду законопроектів представники зупиненої фракції позбавляються обов'язкового права голосу. Вони зможуть висловитись щодо законопроекту, лише якщо встигнуть вчасно зареєструватися через систему електронного голосування «Рада» на виступ. А це ще та лотерея!