26 сiчня
Завантажити ще

Як війна в Україні змінює світову геополітику

Як війна в Україні змінює світову геополітику
Фото: Pixabay

Війна в Україні поступово все більше позначається на світовій геополітиці. Деякі країни поступово коригують свої зовнішньополітичні позиції з огляду на події в Україні. Наразі руйнуються раніше чинні зовнішньополітичні концепції та створюються нові.

Китай поступово пом'якшує свою позицію

Пекін, який раніше був прихильником Москви, поступово змінює свою лінію поведінки. 5 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив про отримання запевнень у тому, що "Китай зацікавлений у припиненні цієї війни". "Китайська дипломатія має достатньо інструментів, щоб змінити ситуацію, і ми розраховуємо, що вона вже залучена і що зусилля увінчаються успіхом", - зазначив він.

У США також вважають, що КНР не хоче надавати Росії тотальної підтримки у її агресії проти України. «Китай схильний поважати силу санкцій США", - заявив на брифінгу високопосадовець адміністрації президента Джозефа Байдена.

Голова КНР Сі Цзіньпін закликав до «спільної підтримки мирних переговорів між Росією та Україною». Він закликав до «максимальної стриманості, щоб запобігти масштабній гуманітарній кризі», і пообіцяв надати Києву допомогу. Китай надасть Україні партію гуманітарної допомоги вартістю майже 800 тисяч доларів, що складається з предметів першої необхідності.

Крім цього, Китай відмовив російським авіакомпаніям у постачанні авіазапчастин. Про це повідомив начальник управління підтримки льотної придатності повітряних суден Росавіації Валерій Кудінов.

Британська Financial Times характеризує курс голови Китаю Сі Цзіньпіна в контексті останніх подій як стратегію «проросійського нейтралітету», мета якої, з одного боку, не відштовхнути від себе Кремль, але з іншого - не зрадити принципу невтручання у внутрішні справи держав і принципу невикористання силового сценарію, що декларується Пекіном.

Американське видання Wall Street Journal вважає, що ситуація навколо наступу Росії на Україну – це можливість змусити КНР зробити вибір між підтримкою свого партнера та збереженням цінних економічних зв'язків із Заходом.

Японія знову заговорила про повернення Південних Курил

Токіо також вирішив активізувати свої зусилля щодо повернення північних територій, які наразі належать Росії. Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда під час виступу у парламенті назвав південну частину Курильських островів японськими споконвічними територіями.

Заява прозвучала на тлі початку бойових дій ЗС РФ на території України. Через 4 дні після військової агресії Росії представник МЗС Японії Хідекі Уяма сказав, що північні території Курил, а саме острови Кунашир, Ітуруп, Шикотан та Хабомаї, були окуповані Росією, що суперечить міжнародному праву.

Нагадаємо, що Курильські острови були предметом розбіжностей між Японією та Росією протягом десятиліть. Москва встановила контроль над островами після Другої світової війни у 1945 році. Після закінчення війни увесь архіпелаг був включений до складу Радянського Союзу, але Японія заперечує території 4 безлюдних островів архіпелагу.

Влада Японії останніми роками утримувалася від формулювання «споконвічні території», коли говорили про Курили, але 7 березня, на 12-й день війни РФ з Україною, риторика змінилася.

У війні України з РФ Японія, як і увесь цивілізований світ, підтримує нашу країну. 1 березня уряд Японії ввів персональні санкції проти президента Росії Володимира Путіна, глави МЗС РФ Сергія Лаврова, міністра оборони Сергія Шойгу, заступника голови Ради безпеки Дмитра Медведєва, а також інших російських політиків та чиновників.

Швейцарія переглядає політику нейтралітету

Ця країна наразі переглядає свій підхід до політики нейтралітету. Нейтралітет - це принцип ведення зовнішньої політики, що міцно укорінився в історії та культурі Швейцарії. Він означає, що коли починаються конфлікти, країна не стає на чийсь бік, а залишається осторонь. Таким курсом країна успішно йшла століттями, отримуючи, зрозуміло, і за рахунок цього, різні економічні бонуси. Але нині не виключено, що Швейцарія має пережити переломний момент у цьому питанні.

У зв'язку з безпрецедентними санкціями проти Росії нейтральна Швейцарія зайняла чітку позицію та приєдналася до Заходу.

Ця країна заморозила активи фізичних та юридичних осіб, включених до списку санкцій Європейського союзу, прийнятого проти Росії після нападу на Україну. Уряд раніше вніс поправки до свого списку спостереження, включивши до нього 363 особи та чотири компанії, які ЄС вніс до свого списку санкцій цього тижня, щоб покарати Москву.

Для Кабінету міністрів ясно, що Швейцарія безпосередньо вживатиме всіх заходів ЄС щодо осіб та груп. Наприклад, цим особам більше не дозволено в'їзд до Швейцарії, - заявив міністр економіки Гі Пармелін.

 

«Навіть Швейцарія болісно карає Росію та підтримує народ України», - наголосив Джо Байден під час свого нещодавнього виступу у Конгресі США. Газета "Нью-Йорк Таймс" на рішення Федеральної ради (уряду) приєднатися до санкцій проти Росії навіть відреагувала "терміновою новиною": "Вчиняючи так, Швейцарія відкидає всі свої давні традиції нейтралітету".

Це важливо, тому що через Швейцарію здійснюються 80% російської торгівлі сировинними товарами, 30% усіх закордонних активів російських приватних осіб та компаній зберігаються саме у швейцарських банках. Якби Швейцарія відмовилася від запровадження санкцій, це означало б, що вона хоче просто почати наживатися на війні. Іншими словами, запровадження санкцій проти Росії не є порушенням нейтралітету. Відмова від санкцій щодо Росії і була б справжнім порушенням нейтралітету.

Ізраїль та Туреччина: суперники стають партнерами

Раніше відносини між двома країнами були натягнуті з 2010 року. Предметом конфлікту став випадок із кораблем «Маві Мармара» («Синя Мармара»), який під турецьким прапором вирушив у сектор Газа. Але ізраїльські військово-морські сили напали на корабель та заарештували увесь його особовий склад.

Але це не єдиний випадок. Є й інші причини, які спричинили погіршення відносин між двома державами. Сюди слід віднести різні, часом протилежні підходи до фундаментальних близькосхідних проблем, зокрема оголошення Ізраїлем Єрусалиму столицею, проти чого Анкара продовжує виступати.

Але тепер, на тлі російської агресії, у них намітилася тенденція до зближення. Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган на спільній прес-конференції з ізраїльським колегою Іцхаком Герцогом заявив, що Анкара та Тель-Авів прагнуть відновлення політичного діалогу між двома країнами. Поїздка Герцога стала першим візитом ізраїльського президента до Туреччини майже за 15 років.

«Наша спільна мета з Ізраїлем - відродити політичний діалог між нашими країнами на основі спільних інтересів та взаємоповаги», - заявив турецький лідер. Глава турецької держави назвав історичним візит президента Ізраїлю до Туреччини. Він висловив упевненість, що цей візит стане новим поворотним моментом у відносинах двох країн.

За його словами, Туреччина та Ізраїль можуть зробити свій внесок у відновлення «миру, спокою та культури співіснування» у регіоні. Президент Ердоган підкреслив, що розвиток та зміцнення турецько-ізраїльських відносин має велике значення не лише для двох країн, але й для регіональної стабільності та миру загалом.

Глава турецької держави висловив упевненість, що майбутній період принесе нові можливості для розвитку регіонального співробітництва та двосторонніх відносин між Туреччиною та Ізраїлем. Крім того, президент Ердоган анонсував візити до Палестини та Ізраїлю глави МЗС Туреччини, а також візит до Ізраїлю міністра енергетики й природних ресурсів країни.

Зближення двох країн викликане тим, що Ізраїль вважається союзником США у регіоні. Тому нормальні відносини з Ізраїлем є і нормальними відносинами зі Сполученими Штатами, з якими Туреччину пов'язують багаторічні союзницькі зв'язки.

На неофіційному рівні в єврейській державі також зазначають, що причин відновлювати стосунки з Туреччиною наразі більш ніж достатньо. Так, прагнення адміністрації президента США Джозефа Байдена за будь-яку ціну відродити «ядерну угоду» з Іраном змушує ізраїльтян переживати за баланс у сфері регіональної безпеки. Партнерство з Анкарою у такому випадку розглядається як інструмент стримування інтересів Тегерана.