В Офісі президента вважають, що Росія зруйнувала Мінські угоди, та очікують від Заходу жорстких санкцій
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що, визнавши незалежність так званих "Донецької та Луганської народних республік", Москва зруйнувала Мінські угоди.
- Станом на 22 лютого бачимо певну локалізацію ескалаційних ризиків на тій самій території України, яка не контролювалася державою і де тривали бойові дії. Це ще раз доводить правильність аргументів президента Зеленського у спілкуванні з партнерами, коли українська сторона наголошувала на тому, що закінчити війну на Донбасі означає ліквідувати основне джерело ескалаційних ризиків для сходу Європи, - заявив Подоляк у коментарі "КП" в Україні".
За його словами, своїми діями Росія зруйнувала переговорний формат у Мінську та існуючі домовленості. Подоляк вважає, що причиною цього став недостатній тиск країн-партнерів на Москву для виконання російською стороною своєї частини зобов'язань.
- Росія зруйнувала Мінський формат та комплекс домовленостей. Чому це стало можливим? Очевидно, через недостатній тиск партнерів саме на російську сторону для того, щоб Росія виконувала свою частину зобов'язань. Тому тепер питання полягає в тому, щоб побачити досить потужну солідарну реакцію партнерів. На демонстративні ескалаційні кроки Росії має бути принципова політична та економічна реакція Заходу, - сказав він.
Як зазначив радник глави Офісу президента, Росія своїми діями фактично перевіряє здатність Заходу довести свою силу. Також він наголосив, що за всі провокаційні дії на Донбасі несе відповідальність Росія, яка вже не лише де-факто, але й де-юре визнала факт агресії проти України.
- Але щоб ця відповідальність була, Захід має діяти принципово. Жорсткі та негайні санкції проти російських системоутворюючих банків, галузеві санкції, обмеження руху капіталу. Щоб подальша війна стала такою дорогою для агресора, що практично неможливою. Але що ж далі? При цьому слід зберігати напрямки для діалогу, - стверджує Подоляк.
Також політик упевнений, що це питання стосується не лише України, але й країн-партнерів, які мають визначити такий формат подальшого діалогу щодо ситуації безпеки та гуманітарних питань, який може бути результативним.
