З ким Україна об'єднуватися буде: замість НАТО і ЄС - багато малих альянсів
Незважаючи на те що західні союзники України стверджують, що двері для вступу до НАТО та ЄС для неї відчинені, всі розуміють, що це наразі нереально. Тому Київ обрав нову стратегію створення малих альянсів для реалізації проактивної зовнішньої політики України.
«Ми не можемо чекати безпеки та процвітання колись у майбутньому, коли станемо членами ЄС та НАТО. Вони нам потрібні вже сьогодні. Тому ми вже сьогодні досягаємо практичного зміцнення, згуртовуючи дружні та близькі за духом країни до малих альянсів. Ми створюємо пояс безпеки та процвітання й посилюємо Балто-Чорноморську вісь», - заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
І треба визнати, що цей процес відбувається дуже успішно. Україна створила кілька локальних спілок, які успішно діють та приносять практичні результати. «КП" в Україні» зібрала всі існуючі наразі формати таких утворень.
Потрійний союз із Британією та Польщею
Після виходу Великої Британії з Євросоюзу Лондон узяв на озброєння концепцію «глобальної Британії» та почав активно відновлювати свій вплив у світі. І нині Англія є чи не головним реальним союзником нашої країни. Наприклад, поки інші країни говорять лише про санкції проти Росії, Лондон активно постачає Україні зброю та допомагає будувати український флот.
У НАТО далеко не всі країни готові рішуче протидіяти російській загрозі, тому Великобританія продовжує тактику малих альянсів для більш ефективної роботи у Східній Європі.
А тепер Англія, Україна та Польща мають намір підписати військово-політичний союз. Головними завданнями регіонального альянсу має стати як протидія російській загрозі, так і співпраця заради майбутньої європейської безпеки.
«Варшава, Київ і Лондон мають не лише реалістичне усвідомлення загроз для безпеки Європи та стратегію протидії викликам з боку РФ, але й великий потенціал тристороннього співробітництва в галузях торгівлі, інвестицій, енергетики, зокрема поновлюваної. Поєднуючи своїми зусиллями Атлантику, Балтику та Чорне море, ми створюємо нові можливості для наших країн та для регіону загалом», - додав Дмитро Кулеба.
Новий політичний формат між Україною, Польщею та Великобританією буде співпрацею для боротьби за безпеку в регіоні. «Головною цінністю є, звісно, безпека в регіоні. Завдяки безпеці може розвиватись культура, економіка, торгівля. Ми всі у регіоні в цьому зацікавлені. Ця співпраця є боротьбою за безпеку у регіоні», - заявив під час візиту до Києва прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Некомерційна організація Рада з геостратегії, яка працює в Британії, опублікувала геополітичну карту, на якій сформована вісь між Лондоном, Варшавою та Києвом, а як «ворожі території» позначені Росія та Білорусь.
Дмитро Кулеба розповів, що офіційне оголошення про створення нової спілки мало відбутися 2 лютого представниками міністерств закордонних справ трьох країн. Однак у зв'язку з тим, що глава МЗС Британії Ліз Трасс захворіла на коронавірус, офіційне оголошення довелося перенести на пізніший термін.
«Квадрига» з Туреччиною
Анкара також є активним союзником України. Це видно з військово-технічної співпраці на прикладі постачання безпілотників «Байрактар». До того ж дві країни створили так званий формат «Квадрига» (2+2), до якого входять міністри закордонних справ та оборони обох країн.
Мета цього утворення – політико-оборонні консультації обох країн для поглиблення співпраці України і Туреччини у сфері безпеки та оборони для відновлення стабільності й безпеки у Чорноморському регіоні, подальшого розвитку взаємодії у галузі оборонної промисловості.
«Квадрига» проходить у формі міністерських засідань, на яких обговорюються найактуальніші питання в галузі політики й регіональної безпеки, координація спільних дій і розробка нових проектів в економічній та оборонно-промисловій галузях.
Перше засідання «Квадриги» за участю міністрів закордонних справ та міністрів оборони України й Туреччини відбулося 18 грудня 2020 року у Києві. І воно стало реалізацією домовленостей, досягнутих у рамках зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана у Стамбулі.
Міноборони України також прагне максимально інтенсифікувати співпрацю між оборонними відомствами України й Туреччини, реалізуючи положення рамкової угоди, яка була підписана між урядами двох країн.
Люблінський трикутник
Це тристоронній регіональний альянс для політичного, економічного та соціального співробітництва між Україною, Польщею та Литвою, метою якого є зміцнення діалогу між країнами, підтримка інтеграції України до Європейського союзу та НАТО.
Тристоронній формат ґрунтується на традиціях та історичних зв'язках трьох країн. Відповідну загальну декларацію міністри підписали 28 липня 2020 року у Любліні (Польща). Люблін обрали спеціально як натяк на середньовічну Люблінську унію, що створила Річ Посполиту - одну з найбільших держав Європи свого часу.
Люблінський трикутник підтримує надання Україні статусу партнера з розширеними можливостями НАТО та заявляє, що надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО є наступним необхідним кроком у цьому напрямку.
5 жовтня 2021 року у форматі круглого столу в рамках Варшавського безпекового форуму відбулася зустріч міністрів закордонних справ Люблінського трикутника. Глава українського МЗС Дмитро Кулеба наголосив, що Люблінський трикутник є яскравим прикладом нового тренду міжнародної політики щодо створення регіональних альянсів.
«Міжнародний порядок денний протягом десятиліть формували великі міжнародні організації та альянси. ОБСЄ, Рада Європи, НАТО, ЄС та ООН структурували світовий порядок. Сьогодні, насамперед у результаті агресивних дій Росії, великим альянсам все складніше підтримувати міжнародний мир та безпеку. Тому велике значення мають гнучкі регіональні формати, такі як Люблінський трикутник. Цей важливий регіональний формат взаємодії сьогодні розкриває потенціал наших трьох країн, зближує нас і зміцнює безпеку України, Польщі та Литви на тлі зростаючих викликів у регіоні», - заявив він.
Асоційоване тріо
Це тристоронній формат для посиленої співпраці, координації та діалогу між міністерствами закордонних справ Грузії, Республіки Молдови та України з Євросоюзом з питань євроінтеграції цих держав.
Координуючи свої дії, Грузія, Республіка Молдова та Україна прагнуть розширити можливості угод про асоціацію з ЄС, сприяти секторальному зближенню з Євросоюзом. Це стосується інтеграції в єдиний цифровий ринок, енергетичний та Митний союз, з входження до Шенгенської зони, співпраці у сфері транспорту, екології, законодавства, стратегічних комунікацій, охорони здоров'я, безпеки та оборони і поступової інтеграції до Європейського єдиного ринку.
Асоційоване тріо було створено 17 травня 2021 року у Києві шляхом підписання спільного меморандуму між міністрами закордонних справ Грузії, Молдови та України.
Думки експертів
Володимир Фесенко, політолог:
– Це дуже ефективна тактика створення малих спілок. Більшість із них уже працює. І, звичайно, найпотужніший з них – це союз із Британією та Польщею. Тому що в ньому бере участь один із найвпливовіших членів НАТО та найближчий союзник США – Англія. Країна, яка без жодних застережень готова надавати нам масштабну військову та фінансову допомогу. А стратегія створення малих альянсів дає Києву можливість компенсувати слабкості та суперечності в Євросоюзі та НАТО щодо прийняття нашої країни до їхніх лав.
Олег Саакян, політолог:
- Створення малих альянсів – це дуже хороша технологія та правильний підхід у зовнішній політиці країни. Вона дозволяє максимально використати суб'єктність України на міжнародній арені та показати, що вона не об'єкт, а суб'єкт геополітики. Київ відходить від великих форм, створює спілки довкола конкретних інтересів. Таким чином, наша країна меншою мірою залежатиме від великої світової політичної кон'юнктури. Головна мета тепер – створення конкретної інфраструктури цих спілок, щоб вони не залишалися лише на папері.
