Підсумки саміту щодо клімату в Глазго: багато слів та мало довіри
У столиці Шотландії Глазго закінчилася 26-а конференція ООН зі зміни клімату. На ній глави 120 держав, експерти та вчені-кліматологи намагалися ухвалити рішення про скорочення шкідливих викидів в атмосферу, обговорювали, як утримати зростання глобальної середньої температури «набагато нижче» 2 °C та «докласти зусиль» для обмеження зростання температури до 1,5 ° C. Чи вдалося їм цього досягти?
Довіри одна до одної немає
Президент США Джо Байден заявив, що конференція має стати поштовхом для початку десятиліття амбіцій та інновацій, щоб зберегти планету: «Ми створюємо історію. Зробимо ми все необхідне чи приречемо на страждання майбутні покоління?» - заявив він.
Але в результаті світові лідери роз'їхалися, так і не взявши на себе підвищених зобов'язань скоротити викиди, без чого вчені пророкують планеті та людству кліматичну катастрофу вже у цьому столітті. Заявленими на COP26 темпами досягти цілей Паризької угоди буде "дуже важко", сказав генсек ООН Антоніу Гутерріш. На його думку, найсерйозніша проблема цих переговорів – відсутність довіри між розвиненими країнами та тими, що розвиваються. «Щоб подолати глобальне потепління, нам потрібне глобальне потепління між державами», – заявив із цього приводу президент України Володимир Зеленський на саміті у Глазго.
Лідери Росії та Китаю, Володимир Путін та Сі Цзіньпін не приїхали на саміт, взявши участь у віртуальному форматі. А саме ці країни є одним із найбільших джерел викидів на планеті.
Що вирішили
Боротьба з вирубуванням лісів
Як повідомляє Forbes, одним із головних досягнень саміту стало те, що понад 100 світових лідерів підписали угоду про вирубку лісів. «Зобов'язуємося працювати спільно, щоб зупинити втрату лісів та деградацію земель до 2030 року», - йдеться в угоді. Це буде робитися за рахунок збільшення інвестицій у сільське господарство, збереження та відновлення лісів, а також завдяки підтримці корінних народів, які страждають через зникнення лісів.
Деякі ЗМІ нагадали, що схожа міжнародна угода 2014 року жодним чином не допомогла зупинити вирубку лісів на планеті. А представник Індонезії (ця країна разом із Бразилією у 2019 році відповідала за 52% усіх лісів, що вирубалися на планеті) вже розкритикувала угоду як несправедливу, а також заявила, що президенти «не повинні обіцяти те, чого ми не зможемо зробити».
Гроші, обіцяні на боротьбу з вирубуванням та регенерацію лісів, дуже незначні. Це 19 млрд доларів, з яких 12 млрд – не нові, а давно виділені державні асигнування на боротьбу з лісовими пожежами та на допомогу корінним народам, а 7 млрд – пожертвування філантропів та бізнесу.
Відмова від вугілля
Понад 40 країн погодилися відмовитись від вугільної енергетики. Угоду, зокрема, підписали Канада, Польща, Південна Корея, Індонезія, В'єтнам та Україна. Основні країни, які використовують вугілля, поступово від нього відмовляться, причому більші економіки зроблять це у 2030-х роках, а дрібніші – у 2040-х. Однак від угоди відмовилися без пояснення причин найбільші економіки світу, такі як США, Китай, Австралія та Індія.
Критики відзначають надто розпливчасті її умови Джеймі Пітерс з екологічної організації Friends of the Earth у коментарі для Guardian сказав: «Ключовий зміст цієї невражаючої угоди в тому, що всім дозволили продовжувати використовувати вугілля ще довгі роки».
Вуглецева нейтральність
Серед головних тем на КС-26 були обіцянки різних країн щодо досягнення вуглецевої нейтральності. Вони прозвучали від багатьох країн-учасниць, але цілі різняться за датами та реалістичністю їх виконання.
Сі Цзіньпін оголосив, що Китай прагнутиме досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року. Прем'єр-міністр Індії пообіцяв скоротити викиди до нуля до 2070 року. Екологи назвали цілі Індії «амбітними», але журнал Nature зазначив, що йдеться, ймовірно, лише про CO2, але не про інші парникові гази. Президент Росії Володимир Путін, виступаючи на саміті через відеозв'язок, заявив, що вуглецева нейтральність у Росії має бути забезпечена до 2060 року. Цю мету міжнародний представник «Грінпіс» у коментарі для ВВС назвав недостатньо амбітною.
Викиди метану
Ще одним важливим результатом саміту стала глобальна угода про скорочення викиду метану, яка також є однією з причин глобального потепління. На нього припадає 17% викидів парникових газів внаслідок діяльності людини у світі. Угоду підписали понад 100 держав, включаючи США, Бразилію та країни ЄС, зобов'язавшись скоротити викиди метану щонайменше на 30% до 2030 року порівняно з рівнем 2020-го. Однак Росія, Китай та Індія угоду не підписали.
Грета Тунберг: Це провал
Світові експерти дуже скептично оцінюють результативність кліматичного саміту. Наприклад, багаті країни не виконали взятих на себе обіцянок виділяти щороку по 100 млрд доларів економікам, що розвиваються, на компенсацію втрат від витратного скорочення викидів. Ті образилися і тепер просять набагато більше – індійський лідер Нарендра Моді на саміті заїкнувся про 1 трлн доларів.
«Не секрет, що COP26 – це провал. Конференція перетворилася на піар-захід, на якому лідери проголошують красиві промови і беруть фантастичні зобов'язання та цілі, тоді як за лаштунками уряди країн, як і раніше, відмовляються вживати будь-яких радикальних заходів щодо боротьби зі зміною клімату», - заявила екоактивістка Грета Тунберг. Її підтримали понад сто тисяч мітингувальників, які з транспарантами з'явилися під будинком, де проходив саміт.
А віце-президент з клімату та економіки Інституту світових ресурсів Хелен Маунтфорд заявила, що «зроблено багато гучних заяв, які не містять подробиць: коли, скільки, хто і що робитиме».
Підсумок саміту підбив принц Чарльз. «Просто не віриться, скільки разів за останні 40 років я робив подібні промови у всіх кінцях світу – і все марно. І цього разу мені залишається лише молитися, що ця зустріч доведе: системні зміни давно назріли», - заявив він.
Що пише преса
Wall Street Journal:
«Кліматологи світу могли б надати кожному, у тому числі й собі, послугу, якби вони перестали вдавати, що можуть змінити клімат, і більше думали про адаптацію та енергетичні інновації. На жаль, легше давати хибні обіцянки та вимагати перерозподілу доходів».
Bloomberg:
"Прогресу все ще недостатньо, щоб уникнути катастрофи".
Кліматична конференція ООН вперше офіційно пройшла у 1995 році на виконання Конвенції ООН щодо зміни клімату. З того часу представники країн та залучених організацій з усього світу зустрічаються щороку, щоб обговорити кроки щодо протидії глобальному потеплінню – як майбутні, так і виконані.
У 2015 році учасники підписали відому Паризьку угоду, яка декларує цілі країн на шляху до кліматичної нейтральності. Україна була однією зі сторін, яка взяла на себе зобов'язання, і нещодавно оприлюднила свій оновлений внесок у угоду.
