Завантажити ще

"Зелений перехід" відкладається? Що завадило домовитись на саміті G20

Фото: Аластер Грант/Pool via REUTERS

Останнім часом світову економіку штормить через високі ціни на традиційні енергоресурси. У Європі ціни на газ досягали майже 2000 доларів за тисячу кубометрів, а в Китаї через дефіцит вугілля влада була змушена йти на віялові відключення електрики – все це відбувалося цієї осені. І на цьому фоні останніми днями жовтня проходив саміт країн «Великої двадцятки», де, окрім теми відновлення економіки після коронавірусних обмежень, обговорювали майбутнє світової енергетики та перехід до «зелених технологій». І, схоже, що запал прихильників прискореного «зеленого переходу» дещо згас. «КП в Україні» розбиралася, що чекає у зв'язку з цим українську та світову економіку найближчими роками.

До чого не домовились

Тема зміни клімату за останні десятиліття дуже тісно пов'язана зі світовою економікою. Адже саме через побоювання глобального потепління у світі почали розвивати «зелені технології» в енергетиці. Держави субсидують виробників енергії з відновлюваних джерел та ставлять плани щодо відмови від викопного палива.

Нинішній президент США Джо Байден частково збудував свою передвиборчу кампанію на темі «зеленого переходу» - він обіцяв витратити близько 2 трлн доларів у найближчі десять років на проекти, пов'язані зі зменшенням викидів вуглецю. США, як і Євросоюз, ставить за мету суттєво скоротити до 2035 року рівень викидів вуглеводнів, а до 2050 року взагалі досягти нульового рівня використання викопного палива.

З цією метою повсюдно посилюються екологічні норми, запроваджуються спеціальні податки на викиди та інші заходи, що стимулюють перехід до «зелених технологій». У ЄС, наприклад, уже більшість автовиробників оголосили про плани припинити виробництво та продаж автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння – це має відбутися в період з 2030 до 2035 року.

Темі зміни клімату було присвячено і саміт лідерів «Великої двадцятки», який проходив минулого тижня у Римі. І там усі ці «зелені ініціативи» розвинутих країн натрапили на опір Китаю, Росії та Індії. Дійшло до того, що президент США Джо Байден висловив розчарування неможливістю зробити більше і звинуватив Китай та Росію в тому, що вони не подали своїх пропозицій. Мовою дипломатії це звучало, як дуже сильне невдоволення.

- Розчарування пов'язане з тим фактом, що Росія та Китай практично не пред'явили жодних зобов'язань щодо боротьби зі зміною клімату,

відзначив Джо Байден на підсумковому брифінгу.

Більше того, у підсумковому документі саміту йдеться про те, що поточні національні плани щодо скорочення викидів слід посилити "у разі потреби", але не згадується 2050 рік як дата досягнення чистих нульових викидів вуглецю, про що до цього весь час йшлося. У документі застосували обтічне формулювання про "актуальність" досягнення чистих викидів "до середини століття або близько цього". Тобто чітку дату 2050 рік, зазначену у попередніх версіях заключної заяви, просто прибрали.

– Поділяю думку Генсека ООН Антоніу Гутерреша, що саміт G20 виявився справжнім провалом у сфері боротьби зі змінами клімату, – прокоментував «КП в Україні» керівник Департаменту інвестиційної політики енергетичної компанії Pure Power Андрій Табінський. - Мало того, що на нього не з'явився президент РФ Володимир Путін, ще й інші країни виявили низьку політичну волю щодо зниження викидів парникових газів. Підсумковий документ G20 виявився дуже розпливчастим і неконкретним у своїх формулюваннях, порівняно з попередньою версією комюніке. Головна відмінність полягає в тому, що у нинішньому документі зник дедлайн для досягнення нульової позначки викидів парникових газів – 2050 рік. Держави «Великої двадцятки» визнали, що глобальну температуру слід утримувати на рівні 1,5°C (плюс 1,5 градуса за Цельсієм порівняно з доіндустріальним рівнем – авт.), однак не наголосили на конкретних заходах щодо реалізації цієї мети.

Перший млинець грудкою

Не виключено, що м'якіші формулювання у підсумковому документі саміту були викликані навіть не так позицією Китаю та Росії, як фактичним провалом «зеленого переходу», який ми спостерігаємо в Європі. Щойно вітряки на шельфі Північного моря суттєво скоротили вироблення електроенергії, у Європі почалася енергетична криза, і ціни на газ злетіли до астрономічних показників.

Поточна енергетична криза має підштовхнути процес переходу на відновлювані джерела енергії

Зрозуміло, що свій внесок у енергетичну кризу зробила і Росія, яка всіляко чинить опір переходу світу на відновлювані джерела енергії, адже їхній основний продукт експорту – це традиційні вуглеводні – нафта та газ.

І спочатку РФ може виявитися навіть у виграші – попит на газ у найближчій перспективі може зрости. Газом замінятимуть вугілля, а також його запасатимуть на випадок подібних проблем із «зеленою енергією».

- Поточна енергетична криза має підштовхнути процес переходу на відновлювані джерела енергії, - пояснює КП в Україні аналітик TeleTrade Сергій Родлер. - Наразі відмова від вугілля відбувається за рахунок збільшення частки газу, тоді як частка «зеленої енергії» зростає не так швидко. Іншими словами, газ відіграє центральну роль у переході. До чого призводить відсутність диверсифікації ми можемо спостерігати наочно. Звичайно, відмовитися від блакитного палива в найближчому майбутньому не вийде, але це справа найближчих десяти років. Україні слід бути готовою до того, що вже після 2030 року ГТС країни буде вже не такою актуальною, як раніше.

За словами експерта, до «зелених технологій» зараз виникає багато питань.

– Як мінімум, графік генерації енергії, наприклад, вітряками, не стабільний, на відміну від того ж газу, – каже Родлер. – Та й загалом можна констатувати, що перше серйозне випробування «зелена енергетика» не витримала. Зважаючи на все, саме тому в G20 поки що не готові називати якісь конкретні терміни. Проте процес уникнення викопного палива продавлюється на всіх можливих рівнях, а технологічний процес не стоїть на місці. Головне, не форсувати події, а займатися цією справою поступово.

Перші жертви

Незважаючи на те, що країни «Великої двадцятки» не змогли прийняти точну дату повної відмови від викидів вуглецю, першими жертвами боротьби за екологію стануть вугілля та метан. Хоча і тут нема конкретних термінів відмови.

– Етапи скорочення використання вугілля та метану також були сформульовані нечітко, – продовжує Андрій Табінський. - Такі дії можна назвати дуже суперечливими в умовах невідкладної потреби всеосяжного «зеленого переходу». Схоже, великі держави не готові пожертвувати власними фінансовими інтересами, щоб уникнути кліматичної катастрофи у майбутньому. Після провалу саміту G20 багато хто сподівається на 26 Конференцію сторін Паризького протоколу. Однак у контексті результатів саміту я не чекаю на будь-які проривні результати, оскільки в цьому не зацікавлені найбільші гравці на міжнародній політичній арені.

За підсумками саміту країни G20 хіба що пообіцяли припинити фінансування вугільної енергетики за кордоном. І хоча це знову робиться без конкретних термінів, але вже зараз зрозуміло, що вугільна галузь згортатиметься по всьому світу.

Що це означає для України

Як не дивно, але Україну влаштовує нинішній стан справ. По-перше, зростання попиту на газ в ЄС може збільшити транзит палива через українську ГТС. По-друге, якщо європейські країни форсуватимуть перехід до «зелених» джерел енергії, то, можливо, нашій країні також вдасться взяти участь у цих проектах.

Зараз Європа бачить Україну партнером у проектах із вироблення та транспортування «зеленого водню» до ЄС. Для цього пропонують використовувати українську ГТС, якою Росія качає дедалі менше палива. Не виключено, що нинішня газова криза підштовхне ЄС до інвестування в наші «зелені проекти».

Ну і нарешті, відсутність чітких термінів досягнення «нульових викидів» може бути на руку українській економіці. За оцінками голови НАК "Нафтогаз" Юрія Вітренка, для досягнення Україною "нульових викидів" потрібні інвестиції щонайменше на 100 млрд доларів. Але де взяти ці гроші, ніхто не знає. Тому якщо терміни досягнення «нульових викидів» чітко не визначені, то й на «зелений перехід» Україна матиме трохи більше часу.

Новини по темі: саміт Джо Байден клімат