Кліматичний саміт у Глазго вирішуватиме долю Землі
З 31 жовтня по 12 листопада у шотландському Глазго проходить головна світова конференція зклімату. Її повна назва - 26 сесія конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Вона стане найбільшою з моменту підписання Паризької угоди щодо клімату у 2015 році.
Планеті загрожує точка неповернення
Учасники саміту обговорюють, як утримати приріст глобальної середньої температури нижче 2°С понад доіндустріальні рівні та докласти зусиль для обмеження зростання температури до 1,5°С.
Експерти кажуть, якщо глобальне потепління продовжиться і середні температури планети зростуть на 1,5 градуса Цельсія в порівнянні з доіндустріальними показниками, то буде пройдено своєрідна «точка неповернення», а катастрофічні зміни клімату, що відбулися за останні кілька десятиліть, стануть незворотними.
Але викиди парникових газів практично неможливо скоротити лише рішеннями. Щоб це зробити, потрібно зменшити обсяг шкідливих викидів, насамперед вуглекислого газу. Як це зробити, кожна країна визначає самостійно чи в рамках таких об'єднань, як Європейський Союз.
В офіційному порядку денному саміту значаться такі питання. Країни мають надати свої програми скорочення вуглецевих викидів до нуля до середини нинішнього століття, запропонувати програми відновлення вже постраждалих екосистем, мобілізувати фінанси на виконання всіх цілей та узгодження процедури звітності щодо виконання Паризької угоди.
Напередодні саміту в Глазго понад 100 країн, що розвиваються, виклали свої вимоги до світових лідерів:
- більш багаті розвинені країни повинні виділити їм кошти на приведення в життя всіх прийнятих рішень, тобто профінансувати заходи щодо боротьби зі зміною клімату та адаптації до нього;
- ті ж розвинені країни повинні будуть виплатити компенсацію за ту шкоду, яку вже було завдано економіці країн, що розвиваються глобальним потеплінням;
- розвинені країни повинні допомогти переведення економіки країн, що розвиваються, «на зелені рейки».
Хто приїде: Байден, Тунберг та Зеленський
У рамках конференції відбудеться саміт світових лідерів. Одним із перших виступаючих, на правах господаря, буде прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон. Очікується приїзд президента США Джо Байдена та багатьох інших.
Але на цьому заході будуть відсутні лідери трьох країн, які сприятимуть як зміні клімату, так і боротьбі з ними: Росії, Китаю та Бразилії. Президент Володимир Путін вирішив взяти участь у конференції в онлайн-режимі. Його відсутність пояснюється обережностями, пов'язаними з пандемією.
Голова КНР Сі Цзіньпін від початку пандемії взагалі жодного разу не виїжджав із країни. У президента Бразилії Жаїра Болсонару загострення внутрішньополітичної ситуації.
З лідерів країн «сімки» саміт пропустить і новий прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда, що він пояснив проведенням 31 жовтня у його країні парламентських виборів. Однак усі вони планують взяти участь у саміті з відеозв'язку. 18-річна шведська екоактивістка Грета Тунберг теж приїде, щоб взяти участь в акціях протесту, оскільки її не влаштовує повільність ухвалення рішень щодо клімату.
Президент України Володимир Зеленський також поїде на кліматичний саміт у Глазго. «Це буде візит, насамперед присвячений участі України у глобальній конференції з питань протидії кліматичним змінам – це головне питання порядку денного», – заявив глава українського МЗС Дмитро Кулеба.
Він розповів, що під час візиту до Британії Зеленський також обговорюватиме «класичну повістку» України у західних країнах – Крим, Донбас та «агресію Росії». Також буде обговорено «енергетичну безпеку» України.
Чого чекає Україна від цього саміту
Віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина розповіла, що від міжнародних кліматичних переговорів у Глазго Україна очікує на узгодження амбітних та системних заходів, які допоможуть кожній із країн-учасниць досягти своїх кліматичних цілей.
«Зокрема, важливо успішно завершити переговори щодо статті 6 Паризької угоди щодо створення ринкових та неринкових механізмів зменшення викидів вуглецю. Це рішення необхідне для ефективної реалізації Паризької угоди, а відтак і виконання Україною своїх зобов'язань», - пояснила Ольга Стефанишина. Нагадаємо, що український Кабмін затвердив амбітний план щодо зниження викидів в атмосферу на 65% до 2030 року від рівня 1990 року.
Крім цього, на саміті до Глазго Київ має намір приєднатися щонайменше до чотирьох екологічних ініціатив. Це Глобальна ініціатива щодо скорочення викидів метану, Декларація про лісо- та землекористування, Ініціатива зелених мереж – одне сонце, один світ, одна мережа – та Ініціатива «Лідерська група промислового переходу».
Заступник голови Міністерства захисту навколишнього середовища України Ірина Ставчук розповіла, що потреба України в екологічній модернізації становить близько 102 млрд. євро. «Звичайно, значну частину цих коштів ми можемо залучити як прямі інвестиції в реальний сектор, що вимагатиме судової реформи та посилення захисту інвесторів. Однак частину з них ми сподіваємось отримати з міжнародних екологічних фондів», - заявила вона.
