Вітольд Фокін про свій центр: - Сподіваюся, в Україні знайдуться справжні волонтери, а не босяки, які підставлять плече
Після чотирьох місяців мовчання перший прем'єр-міністр України та екс-заступник голови української делегації у ТКГ Вітольд Фокін повернувся з анонсом своєї громадської організації "Центр координації соціальної допомоги Вітольда Фокіна".
Центр займатиметься юридичною та психологічною допомогою людям, які постраждали від військового конфлікту на сході України, розповів у коментарі "KP.UA" в Україні політик.
– Вчора з'явився анонс презентації вашої ГО „Центр координації соціальної допомоги Вітольда Фокіна”. Що мають на увазі під допомогою?
- У прес-релізі, який вийшов, все сказано достеменно. Уточню, що не йдеться про якусь матеріальну допомогу чи про фінансування якихось об'єктів.
Йдеться про те, що зараз залишені напризволяще люди - переміщені та втратили житло. Вони мають багато проблем, які самі вирішити не можуть. Їм потрібна допомога юристів, психологів: страхи, які вони пережили, вибили їх із нормального становища.
|
- Цей центр працюватиме у Києві чи плануються регіональні відділення також?
- Я хочу, щоб у Бахмуті та Маріуполі були створені регіональні центри, невеликі. Але там, у цих центрах, щоб кожна людина могла отримати консультації з будь-яких питань, пов'язаних із пошуком загублених документів, відновленням стажу та особливо з пенсіями.
- До вас уже зверталися з подібними питаннями жителі ОРДЛО?
- Я з цією проблемою особисто знайомий. Моя близька родичка Лариса жила у Ровеньках (місто в Луганській області – прим. ред.). Протягом принаймні двох років вона відчувала жахливу потребу та страх. Їй не видавали пенсію, бо вона не замовила довідки, що не отримує виплат від Києва. Допомагати таким людям буде обов'язком нашого центру.
- Якою є глобальна мета роботи центру?
– Ми хочемо відновити довіру людей до влади. Гарні вони, погані… Як кажуть, лише перемога має кілька свідків, а поразка – сирота завжди.
Зараз становище таке, що будь-який уряд – який би він не був – буде відповідати за те, що відбувається. Складається парадоксальна ситуація: всі на словах прагнуть миру, а на ділі…
Потрібно знайти можливість зберегти активність людей, бо будь-яка війна рано чи пізно закінчується: сторічні війни закінчувалися, колись закінчиться і ця. Ці центри покликані допомагати постраждалим розібратися зі своїми проблемами та супроводжувати їхнє виконання.
- У прес-релізі було сказано про співпрацю з українськими та зарубіжними організаціями. Вони також допомагатимуть постраждалим?
– Це потрібно сприймати як запрошення до участі. Я сподіваюся, що такі зв'язки з'являться.
Хто фінансуватиме ці центри?
Сподіваюся, в Україні знайдуться справжні патріоти, волонтери, а не босяки, котрі підставлять плече, якщо знадобляться якісь матеріальні витрати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
